печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55606/21-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Булгакова С.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернулась до суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ НБУ від 02.07.2021 року № 1432-к «Про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності», а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 18.03.2019 року вона працює на посаді менеджера управління стратегічних комунікацій та зв'язків зі засобами масової інформації Департаменту комунікацій НБУ.
До посадових обов'язків позивача входить, зокрема, підготовка та редагування проектів виступів, інтерв'ю тощо, спікерів та інших посадових осіб НБУ.
31.03.2021 року НБУ отримав запит від інформаційного агентства «Укрінформ» на проведення інтерв'ю спікерів НБУ на тему «Нагляд і регулювання за небанківським ринком».
У квітні позивачем та іншим працівником НБУ ОСОБА_4 були підготовлені тези для майбутнього інтерв'ю спікерів НБУ, однак, 23.04.2021 року ОСОБА_4 був звільнений.
29.04.2021 року журналістами інформаційного агентства «Укрінформ» взято інтерв'ю у директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ ОСОБА_5
11.05.2021 року журналістом інформаційного агентства «Укрінформ» надіслано позивачу через за стосунок Viber текст майбутнього інтерв'ю, яке мало бути опубліковано на офіційному вебсайті «Укрінформ», який було доопрацьовано позивачем.
19.05.2021 року позивач надала доступ ОСОБА_4 до тексту інтерв'ю з метою отримання його думки, проте правки та коментарі ОСОБА_4 позивач не використала.
26.05.2021 року на офіційному вебсайті інформаційного агентства «Укрінформ» опубліковано інтерв'ю із заголовком « ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , директори «небанківських» департаментів НБУ. Небанківський ринок швидко надолужив згаяне після корона кризи».
02.07.2021 року наказом НБУ № 1432-к «Про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності» позивачу оголошено догану за нібито невиконання обов'язків, визначених п. 15 розд. 3 посадової інструкції менеджера управління стратегічних комунікацій та зв'язків зі ЗМІ Департаменту комунікацій, та порушення вимог пп 4 п. 77 Кодексу етики працівника НБУ шляхом, зокрема, несанкціонованого розголошення інформації, передбаченої для внутрішнього користування та не призначеної для розголошення третім особам до прийняття відповідних рішень уповноваженими посадовими особами НБУ, у тому числі недотримання трудової та виконавчої дисципліни.
07.07.2021 року з цим наказом ознайомлено позивача.
21.05.2021 року та 03.06.2021 року позивач надавала пояснення Департаменту безпеки НБУ з цього питання.
Підставою прийняття зазначеного наказу є результати службової перевірки Департаменту безпеки НБУ щодо можливого несанкціонованого доступу сторонніх осіб до внутрішньої інформації НБУ, яка відноситься до компетенції Департаменту комунікацій.
Позивач вважає, що наказ є протиправним, оскільки нею не було порушено вимог посадової інструкції, інших актів НБУ та не допущено порушень, зазначених у цьому наказі.
Так, інформація, що міститься у вищевказаному інтерв'ю, не значиться у Переліку інформації з обмеженим доступом, що не належить до державної таємниці, у системі НБУ, який формує Експертна комісія НБУ з питань інформації з обмеженим доступом за поданням підрозділів НБУ. Також, інформації, що міститься в інтерв'ю, не встановлено гриф конфіденційності. Тому інформація, що міститься в інтерв'ю, не належить до категорії «ДВК» - «Для внутрішнього користування».
Крім того, позивачем не було порушено пп 4 п. 77 Кодексу етики працівника НБУ, оскільки текст інтерв'ю отримано позивачем від журналіста інформаційного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який отримав його під час самого інтерв'ю 29.04.2021 року, отже, інформація в інтерв'ю не відноситься до службової.
Крім зазначеного, в порушення вимог Порядку застосування дисциплінарних стягнень до працівників центрального апарату НБУ, затвердженого рішенням Правління НБУ від 29.12.2018 року № 926-рш, при прийнятті оскаржуваного наказу не було отримано висновок Юридичного департаменту НБУ.
Також, в оскаржуваному наказі не зазначено, в чому конкретно полягали порушення трудового законодавства, посадових обов'язків або інших підвідомчих нормативних актів, зокрема, які саме вимоги посадової інструкції порушено позивачем.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 150, 225, 231 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач звернулась до суду з указаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до НБУ про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та призначено підготовче засідання у справі на 11.01.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2022 року відкладено підготовче засідання на 14.03.2022 року.
03.02.2022 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив обґрунтований тим, що 19.05.2021 року на електронну пошту пресслужби НБУ надійшло автоматичне електронне повідомлення про внесення змін до проекту інтерв'ю спікерів НБУ для медіа сторонньою особою. За цим фактом Департаментом безпеки НБУ була проведена службова перевірка, якою встановлено, що 11.05.2021 року журналістка «Укрінформ» ОСОБА_8 направила позивачу письмове розшифрування зазначеного у позові інтерв'ю на доопрацювання. Тобто, ця журналістка усвідомлювала неприпустимість поширення інтерв'ю, яке становить значний суспільний інтерес, без додаткової перевірки, оскільки воно може містити неточну інформацію. Однак, позивач, не усвідомлюючи можливі негативні наслідки своїх дій, в порушення законодавства про працю, Закону України «Про Національний банку України», Кодексу етики працівника НБУ та посадової інструкції, 19.05.2021 року допустила поширення тексту проекту інтерв'ю, розмістила його на зовнішньому Google диску, закріпленому за електронною поштовою скринькою ІНФОРМАЦІЯ_2 , наддавши доступ до інтерв'ю колишньому працівнику НБУ ОСОБА_4 . З письмових пояснень позивача вбачається, що вона усвідомлювала, що діяла всупереч настановам керівництва Департаменту комунікацій, які були озвучені на загальних зборах працівників підрозділу у квітні 2021 року після звільнення ОСОБА_4 , але була впевнена, що викладена в інтерв'ю інформація не відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом та є публічною. Оскільки позивач повинна була виконати роботу з опрацювання інтерв'ю виключно особисто, направлення інтерв'ю на опрацювання ОСОБА_4 суперечить умовам трудового договору між НБУ та позивачем. Позивач діяла всупереч установленого та доведеного до її відома порядку взаємодії, вчинила дії, які могли призвести до негативних наслідків, зазначених в електронному повідомленні директора Департаменту комунікацій від 25.06.2021 року № В/13-0005/51230, а саме: використання інформації третіми особами в недобросовісних цілях, а саме - для підготовки негативних інформаційних компаній проти НБУ; завдання репутаційних ризиків НБУ як інституції; внесення хибних, неактуальних даних, які б в результаті озвучили спікери НБУ (на момент редагування інтерв'ю ОСОБА_4 вже тривалий час не працював у НБУ, а отже, не володів актуальною інформацією); оприлюднення третіми особами до виходу інтерв'ю інформації, яка могла б задати негативний контекст сприйняття наданих спікерами НБУ коментарів. Крім того, проект інтерв'ю не є остаточним документом, тому не міг мати гриф «Для службового користування». Крім зазначеного, позивачем пропущено тримісячний строк для подання позову до суду.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2022 року відкладено підготовче засідання на 08.08.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2022 року відкладено підготовче засідання на 13.09.2022 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2022 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у даній справі.
07.12.2022 року до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив представника відповідача, у якій зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки зміст інтерв'ю не належить до інформації з обмеженим доступом, у тому числі, до службової інформації, інформації для внутрішнього користування чи до конфіденційної та таємної. Відповідач не вказав, які саме вимоги посадової інструкції було порушено відповідачем, та які вказівки керівництва не було виконано нею. Також, позивачем не пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2022 року відкладено підготовче засідання.
28.12.2022 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких зазначено, що відсутність маркування про обмеження прав доступу та таємності само по собі не дає права службовцю НБУ вільно поширювати таку інформацію.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.03.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до НБУ про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 17.07.2023 року.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги судове засідання, призначене на 17.07.2023 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 18.09.2023 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що згідно з копією наказу НБУ від 02.07.2021 року № 1432-к «Про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності» за невиконання обов'язків, визначених п. 15 розд. 3 посадової інструкції менеджера управління стратегічних комунікацій та зв'язків зі ЗМІ Департаменту комунікацій ОСОБА_3 , затвердженої Директором Департаменту комунікацій 18.03.2019 року, та порушення вимог пп 4 п. 77 Кодексу етики працівника НБУ шляхом, зокрема, несанкціонованого розголошення інформації, передбаченої для внутрішнього користування та не призначеної для розголошення третім особам до прийняття відповідних рішень уповноваженими посадовими особами Національного банку відповідно до затверджених процедур Національного банку, у тому числі недотримання трудової та виконавчої дисципліни, ОСОБА_3 , менеджеру управління стратегічних комунікацій та зв'язків зі ЗМІ Департаменту комунікацій, оголошено догану.
07.07.2021 року із зазначеним наказом ознайомлено позивача.
За положеннями ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
За положеннями ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З матеріалів справи вбачається, що наказом НБУ від 02.07.2021 року № 1432-к «Про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності» за невиконання обов'язків, визначених п. 15 розд. 3 посадової інструкції менеджера управління стратегічних комунікацій та зв'язків зі ЗМІ Департаменту комунікацій ОСОБА_3 , затвердженої Директором Департаменту комунікацій 18.03.2019 року, та порушення вимог пп 4 п. 77 Кодексу етики працівника НБУ шляхом, зокрема, несанкціонованого розголошення інформації, передбаченої для внутрішнього користування та не призначеної для розголошення третім особам до прийняття відповідних рішень уповноваженими посадовими особами Національного банку відповідно до затверджених процедур Національного банку, у тому числі недотримання трудової та виконавчої дисципліни, ОСОБА_3 , менеджеру управління стратегічних комунікацій та зв'язків зі ЗМІ Департаменту комунікацій, оголошено догану.
За приписами ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Частиною 1 статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.
Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня настання події, які у свою чергу до цього строку не включаються.
Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Отже, для встановлення початку перебігу строку у даній справі визначальними є така юридично значима обставина, як ознайомлення позивача з наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, з наказом НБУ від 02.07.2021 року № 1432-к «Про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності», яким позивачу оголошено догану, ознайомлено її 07.07.2021 року.
Отже, для позивача перебіг строку на звернення до суду з даним позовом почався 08.07.2021 року.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку, а коли він визначений місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.
Таким чином, перебіг передбаченого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності для позивача почався 08.07.2021 року (наступний день за днем ознайомлення позивача з цим наказом), а сплив зазначений строк, відповідно, 07.10.2021 року.
Оскільки позивач звернулась до суду з даним позовом, який подано засобами поштового зв'язку, 08.10.2021 року, що підтверджується інформацією поштового відділення про поштове відправлення, зазначеною на конверті, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом.
Такий порядок обчислення процесуальних строків застосовано у постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 року у справі № 242/3708/14-ц.
Правовідносини щодо застосування процесуального закону (обчислення строків звернення до суду з позовом) у справі № 242/3708/14-ц є подібними з правовідносинами у даній справі, що розглядається.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 року у справі № 233/2021/19 містяться висновки, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб, немає сенсу застосовувати суб'єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах. Так само не завжди для встановлення подібності правовідносин має значення й об'єктний критерій. Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.
Однак, позивач не просила поновити пропущений строк звернення до суду з позовом та не зазначала про наявність поважних причин пропуску цього строку. У відповіді на відзив представник позивача зазначав, що позивачем не пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом.
З огляду на зазначене, оскільки позивачем пропущено встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 139, 147, 150, 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_3 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 20.09.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький