ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року Справа № 280/5423/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% замість 1,35%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням раніше встановленої величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 24.04.2009 їй призначено позивачу пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Отримавши від відповідача документи про нарахування та перерахунок пенсії позивач дізналась, що відповідач з 01.10.2017 при проведенні перерахунку пенсії зменшив величину оцінку одного року страхового стажу з 1,35 до 1%, що впливає на загальний розрахунок розміру пенсії, а саме такий показник формули розрахунку пенсії, як коефіцієнт стажу з урахуванням кратності. Такі дії відповідача із застосування при перерахунку пенсії зменшеної величини оцінки одного року страхового стажу позивач вважає протиправними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 19 липня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 31.07.2023 надав до суду відзив на позовну заяву, Головне управління не погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступного. Оскільки пенсія позивачу була призначена 24.04.2009, то відповідач здійснив її перерахунок з 01 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Чинне законодавство не передбачає проведення перерахунку пенсій після 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Позивачем не надано будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії останнього, оскільки внаслідок проведеного перерахунку пенсія позивача збільшилась. При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Чинним законодавством не встановлено право позивача самостійно визначати індивідуального коефіцієнту для призначення/перерахунку пенсії, це є виключними повноваженнями органу Пенсійного фонду України. Перерахунок пенсії позивачу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі. Ці норми не було визнано неконституційними, а отже, у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу. Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2017 року (та подальші) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним. Пенсію позивачу розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства. Просить в задоволенні позовної заяви відмовити.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 24.04.2009 позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.04.2023 стосовно перерахунку його пенсії. Відповідач листом від 13.04.2023 повідомив позивача, що величину оцінки одного року страхового стажу на рівні 1% визначено Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) з 01 жовтня 2017 року. Пенсію позивачу призначено, перераховано та виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Управління не має законних підстав для перерахунку пенсії із застосуванням раніше встановленої величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = -------------------------------------------------------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
11.10.2017 набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону № 1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.
Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Судом встановлено, що позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону №1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим така підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Водночас, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Водночас судом не встановлено, та позивачем не надано доказів, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір отримуваної пенсії позивача зменшився.
Натомість, згідно даних пенсійної справи, розмір пенсії позивача до перерахунку 01.10.2017 складав 1435,28 грн., а з 01 жовтня 2017 року склав 1493,24 грн., що відображено у розпорядженні на перерахунок пенсії з 01.10.2017.
Зважаючи на викладене, суд вважає безпідставним доводи позивача про звуження його прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.
Зазначені норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача. Позивач не наводить доводів, які б дозволили вважати зазначені норми неконституційними.
З огляду на вищенаведене, суди дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв законно.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.02.2020 у справі № 822/3781/17, від 27.04.2021 у справі №200/2266/19-а, від 15.09.2022 у справі № 377/287/19, від 08.05.2023 у справі № 1.380.2019.005034, від 21.06.2023 у справі № 818/153/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 19.09.2023.
Суддя Б.В. Богатинський