ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
05.11.2007 р.
Справа 46/408
За позовом
Державного підприємства Ладижинської виправної колонії № 39 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області
до
Санаторія - профілакторія “Пуща -Водиця»
про
стягнення 7 920,00 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Представники:
від позивача
Цимбал Т.І. -представник за довіреністю від 02.11.2007 р. № 3469
від відповідача
не з'явився
У вересні 2007 року Державне підприємство Ладижинської виправної колонії № 39 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області звернулося до Санаторія - профілакторія “Пуща -Водиця» з позовом № 2923 від 18.09.2007 р. про стягнення 7 920,00 грн. боргу за виготовлену та передану продукцію.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2007 р. № 46/408 та призначено справу до розгляду на 05.11.2007р.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача заявлені вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару, виготовленого позивачем відповідно до договору від 02.12.2004 р. № 100. Обґрунтовуючи заявлений позов, представник позивача зауважив, що в порушення умов договору відповідач частково оплатив вартість поставленого товару на суму 6 000,00 грн., письмові претензії та акт звірки взаємних розрахунків залишив без відповіді та реагування.
Відповідач в засіданні не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали у справі № 46/408 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
02.12.2004 р. між Державним підприємством Ладижинської виправної колонії № 39 в якості виконавця та Санаторієм - профілакторієм “Пуща -Водиця» в якості замовника укладено договір № 100, за умовами якого замовник доручає, а виконавець виробляє, згідно з узгодженим сторонами додатком (переліком), вироби у строки, узгоджені сторонами.
Відповідно до п. 2.2 договору від 02.12.2004 р. за виготовлення виробів замовник передає виконавцю 50 % попередньої оплати після узгодження переліку (додатку). Кінцеві розрахунки провадяться замовником у триденний термін після отримання виробів (дата підпису товарної накладної представником замовника).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав перед відповідачем свої зобов'язання за договором -передав двадцять два дерев'яних ліжка та двадцять тумбочок загальною вартістю 7 413,36 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0460 від 28.12.2004 р., а також вісімнадцять ліжок та двадцять тумбочок на суму 6 506,64 грн., що стверджується видатковою накладною № 034 від 08.02.2005 р. (копії в матеріалах справи).
Отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 001877 від 31.12.2004 р. та № 001892 від 08.03.2005 р.
Тобто, на виконання договору від 02.12.2004 р. позивачем виготовлено та передано відповідачу продукції на загальну суму 13 920,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, перерахувавши лише 6 000,00 грн.
З метою врегулювання спірних правовідносин позивачем направлялися відповідачу претензійні листи № 1156 від 01.04.2005 р., № 3064 від 18.08.2005 р., № 3319 від 09.09.2005 р. № 3777 від 28.11.2006 р. з вимогою сплатити решту заборгованої суми. Крім того, 19.03.2007 р. відповідачем отримано акт звірки розрахунків на суму 7 290,00 грн. та лист № 795 від 15.03.2007 р., яким визначено, що визначена актом заборгованість вважатиметься позивачем погодженою в разі його непідписання.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження направлення відповідей на претензії, виставлення зустрічного розрахунку або ж відсутності заявленої до стягнення заборгованості.
Таким чином, станом на час розгляду справи розмір основного боргу відповідача складає 7 920,00 грн. (13 920,00 -6 000,00).
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 7 920,00 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, покладаються на відповідача (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Санаторія -профілакторія “Пуща -Водиця» (04075, м. Київ, вул. Юнкерова, 9/13, ідентифікаційний код 24922603) на користь Державного підприємства Ладижинської виправної колонії № 39 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (23324, Вінницька обл., Тростянецький р-н, селище Губник, ідентифікаційний код 08679586) 7 920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.В. Шабунін
справа № 46/408
05.11.07
За позовом Державне підприємство Ладижинської виправної колонії № 39
до Санаторій - профілакторій "Пуща - Водиця"
про стягнення 7 920,00 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Шабунін С.В.