ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/70/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Смереки Юліанни Юріївни, м. Ужгород
до Фізичної особи-підприємця Гартавер Каміли Робертівни, м. Свалява Закарпатської області
про стягнення суми 427 380,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)
представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 427 380,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заборгованості, посилаючись на порушення відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення №26-10/22 від 26.10.2022 р. та положень ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/70/23 визначено суддю Ушак І.Г.
Ухвалою суду від 31.01.2023 р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Смереки Юліанни Юріївни, м. Ужгород залишено без руху.
16.02.2023 р. представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Поряд з цим, у зв'язку з припиненням повноважень судді Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2023 року №02-02/38/23 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №907/70/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 р. справу № 907/70/23 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2023 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Вказана ухвала суду від 15.03.2023 року була надіслана відповідачу 16.03.2023 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження фізичної особи - підприємця, та як вбачається з відстеження поштового відправлення № 8850101766686, отримана відповідачем 25.03.2023 року.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
14.04.2023 р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 427 380,00 грн.
Ухвалою суду від 26.06.2023 р. вирішено заяву позивача від 14.04.2023 р. про збільшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням збільшених позовних вимог.
Відповідачем та представником відповідача неодноразово подавались заяви про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. Представник відповідача та відповідач з матеріалами справи ознайомлені, про що свідчать зроблені ними відмітка на заяві.
Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
26.10.2022 року між Фізичною особою-підприємцем Смерека Юліанною Юріївною (далі - Суборендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Гартавер Камілою Робертівною (далі - Орендар, відповідач) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 26-10/22 (далі - Договір).
За умовами п.1.1 Договору Суборендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти за актом приймання-передачі, у тимчасове платне користування (суборенду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1.2., 1.2.1 та 1.3 Договору, предметом Договору є приміщення бару загальною площею 146.0 кв.м. Опис: поз. І - коридор площею 9.9 кв.м., поз. II торговий зал площею 13.6 кв.м.. поз. III торговий зал площею 15.5 кв.м.. поз IV торговий зал - площею 16.3 кв.м., поз. V - торговий зал - площею 15.8 кв.м., поз VI підсобне - площею 7.0 кв.м.. поз. VII коридор площею 2.3 кв.м.. поз. VIII коридор площею 6.9 калі. поз. IX умивальник площею 3.2 кв.м.. поз. X вбиральня площею 1.5 ки м., поз. XI підсобне - площею 2.7 кв.м.. поз. XV - кухня площею 24.6 кв.м.. поз. XVI підсобне площею 5.4 ки м., поз XVII - підсобне 1,4 кв.м., поз. XVIII - підсобне - 9,7 кв.м., поз. XIX - коридор площею 10,2 кв.м.., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Л. Толстого, буд. 10 (десять), приміщення. № 4 та приміщення ресторану запільною площею 261,3 кв.м. Опис: поз. І торговий зал площею 100.8 кв.м., поз. 2 вбиральня - площею 1,3 кв.м.. поз. З умивальник площею 1.9 кв.м., поз. 4 умивальник площею 2,0 кв.м. поз. 5 - вбиральня - площею 1.6 кв.м., поз.6 торговий зал площею 119,7 кв.м.. поз. XII - підсобне - площею 2.2 кв.м.. поз. XIII - вбиральня площею 1.8 кв.м.. поз. XIV кухня - площею 30.0 кв.м.. шо знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Л. Толстого, буд. 10 (десять), приміщення. № 5. Приміщення передається Орендарю разом з наступним майном та обладнанням, що визначено в додатку № 1 до Договору. Приміщення передається для використання його у господарській діяльності Орендаря.
Розмір щомісячної орендної плати за користування Приміщенням становить: сума у гривнях еквівалентна 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США за курсом продажу долару США за гривню на день здійснення відповідного платежу. Сторони домовились отримувати відомості щодо курсу валют за посиланням https://money24.com.ua/ (п. 4.1 Договору).
Орендна плата нараховується з моменту підписання Сторонами цього договору і до дня повернення Орендарем Приміщень Суборендодавцю по відповідному акту приймання-передачі. Звільнення Орендарем Приміщення до закінчення терміну дії договору без його розірвання не звільняє Орендаря від сплати орендних платежів (п. 4.2 Договору).
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Орендар самостійно щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Суборендодавця.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання Договору і діє протягом одного календарного року, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору (п. 5.1 Договору).
За умовами п. 7.1 Договору сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, які встановлені Договором, якщо таке невиконання сталося в наслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор, які мали місце після підписання Сторонами Договору.
Сторона, яка опинилася під впливом непереборної сили (форс-мажор), зобов'язана повідомити іншу Сторону протягом 24 годин про виникнення, характер дії неперебоної сили (форс-мажор) (п. 7.3 Договору).
В матеріалах справи міститься акт приймання-передавання нежитлового приміщення від 26.10.2022 р. відповідно до якого фізична особа - підприємець Смерека Ю.Ю. передача, а фізична особа - підприємець Гартавер К.Р. прийняла об'єкт оренди у відповідності до п. 1.1 Договору.
Позивач стверджує, що Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань по Договору допустив прострочення платежів по орендній платі в сумі 427 380,00 грн., за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року.
Вказані обставини і стали приводом звернення позивача до суду з позовною вимогою про стягнення суми 427 380,00 грн. заборгованості.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, частково виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору від 26.10.2022 року, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново - господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. і ст. 631 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом ст. 610 ЦКУ несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов'язання.
Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розмір щомісячної орендної плати за користування Приміщенням становить: сума у гривнях еквівалентна 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США за курсом продажу долару США за гривню на день здійснення відповідного платежу. Сторони домовились отримувати відомості щодо курсу валют за посиланням https://money24.com.ua/ (п. 4.1 Договору).
Орендна плата нараховується з моменту підписання Сторонами цього договору і до дня повернення Орендарем Приміщень Суборендодавцю по відповідному акту приймання-передачі. Звільнення Орендарем Приміщення до закінчення терміну дії договору без його розірвання не звільняє Орендаря від сплати орендних платежів (п. 4.2 Договору).
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Орендар самостійно щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Суборендодавця.
В матеріалах справи міститься акт приймання-передавання нежитлового приміщення від 26.10.2022 р. відповідно до якого фізична особа - підприємець Смерека Ю.Ю. передача, а фізична особа - підприємець Гартавер К.Р. прийняла об'єкт оренди у відповідності до п. 1.1 Договору.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.
Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об'єктом оренди за Договором, відповідачем вказані обставини передбаченим законодавством способом не спростовано та не заперечене.
Крім того, відповідачем не повідомлено про обставини непереборної сили (форс-мажор) які могли вплинути на її господарську діяльність та зумовити неможливість виконання зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).
Як вже було зазначено, сторонами договору погоджено отримувати відомості щодо курсу валют за посиланням https://money24.com.ua/.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які відображають відомості щодо курсу валют на веб сайті https://money24.com.ua/ у розрізі виникнення строку виконання зобов'язань.
З огляду на, що суд здійснивши власний розрахунок зобов'язання у відповідності до офіційного курсу валюти на день його виникнення, за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року прийшов до висновку про задоволення заявленої позовної вимоги про стягнення суми 427 380,00 грн. частково у розмірі 394 956,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Смереки Юліанни Юріївни, м. Ужгород до Фізичної особи-підприємця Гартавер Каміли Робертівни, м. Свалява Закарпатської області про стягнення суми 427 380,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підлягають задоволенню в розмірі 394 956,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів в сумі 5 924,35 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Гартавер Каміли Робертівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи - підприємця Смереки Юліанни Юріївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму 394 956,00 грн. (триста дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.), а також суму 5 924,35 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні 35 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.09.2023.
Суддя О.Ф. Ремецькі