ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 42/413
30.10.07
За позовом Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) м. Києва
до Київської міської державної адміністрації
про відшкодування збитків, ціна позову 124719,89 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Сєров В.М.
від відповідача не з'явився.
у вересні 2007 року Міжрегіональна Академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) звернулася в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та Житлово-експлуатаційною організацією-103 Комунального підприємства “Голосіївжитло» договору № 364 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 листопада 2003 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 жовтня 2003 - 1 вересня 2006 років теплову енергію.
При складанні зведених актів звірки між ним та Житлово-експлуатаційною організацією-103 Комунального підприємства “Голосіївжитло» було встановлено факт заборгованості останнього у розмірі 124719,89 грн., яка утворилась внаслідок різниці між затвердженим розміром тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Посилаючись на те, що всупереч вимог ч. 4 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» відповідач, який затвердив відповідні тарифи, не відшкодував різницю між затвердженим розміром тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, позивач просив задовольнити позов, зобов'язати відповідача відшкодувати на його користь вказану різницю у розмірі 124719,89 грн., а також стягнути на його користь понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.
Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 листопада 2003 р. між позивачем та Житлово-експлуатаційною організацією-103 Комунального підприємства “Голосіївжитло» укладено договір № 364 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач забезпечує користування тепловою енергією у вигляді гарячої води відповідно до нормативів, об'ємів та інших вимог, передбачених чинним законодавством мешканців 3-9 поверхів другого під'їзду житлового будинку по вул. Фрометівській, 2 у м. Києві, а останній -згідно показників лічильника і діючих в місті Києві тарифів на підставі виставлених рахунків, щомісячно до 28 числа наступного за звітним місяця, оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Облік споживання теплової енергії за договором, використаної на опалення загальної площі будівлі проводиться згідно показників теплолічильника -ЛВТЕ-3С-2, що знаходиться на балансі позивача.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не подано доказів того, що затверджені відповідачем протягом спірного періоду тарифи на виробництво позивачем теплової енергії були нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво.
З наявних матеріалів, поданих позивачем доказів та пояснень представника позивача в судовому засіданні слідує, що заявлені позивачем вимоги фактично стосуються того, що Житлово-експлуатаційна організація-103 Комунального підприємства “Голосіївжитло», яка одержує теплову енергію згідно з укладеним договором, не в повному обсязі виконує зобов'язання по оплаті за цим договором, оскільки коштів, одержаних як оплату житлово-комунальних послуг опалення та гарячого водопостачання мешканцями жилого будинку по вул. Фрометівській, 2 у м. Києві за встановленими тарифами, недостатньо для оплати вартості використаної теплової енергії.
Позивачем не надано доказів того, що у відносинах з мешканцями жилого будинку по вул. Фрометівській, 2 у м. Києві він є виконавцем житлово-комунальних послуг опалення та гарячого водопостачання.
Із наявних матеріалів слідує, що таким виконавцем є Житлово-експлуатаційна організація-103 Комунального підприємства “Голосіївжитло», тарифи на послуги якого є нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Враховуючи, що позивач не довів факту наявності у нього права звернення з вимогою про відшкодування різниці у тарифах замість Житлово-експлуатаційної організації-103 Комунального підприємства “Голосіївжитло», у позові відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, ч. 4 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) м. Києва відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар