СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/3528/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.
за участю представників сторін
від позивача - адвокат Кундіус І.В., ордер серія АХ № 1140854
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (вх. №1627 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі №922/3528/23 (повний текст складено та підписано 10.08.2023) суддя Трофімов І.В.
за розглядом заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 , м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак", м. Харків
про стягнення 1 989 761,18 грн
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак", в якій просив суд стягнути з відповідача 1 989 761,18 грн. Судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем була погашена заборгованість відповідача перед банком за кредитними договорами на загальну суму 1 989 761,18 грн, внаслідок чого обсяг належних позивачу майнових прав зменшився на користь відповідача (у відповідача зменшився розмір зобов'язань перед банком за рахунок зменшення майнових прав позивача), а у позивача виникло право вимоги до відповідача на суму 1 989 761,18 грн.
09.08.2023 позивач подав до господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів із забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення під літерами "П-1", "П-2", загальною площею 769,2 кв.м (сімсот шістдесят дев'ять цілих два десятих квадратних метрів), та цегляні складські приміщення під літерою П'-1, загальною площею 116,1 кв.м (сто шістнадцять цілих одна десята квадратних метрів), що розташовані на виділеній земельній ділянці площею 1,6 га за адресою АДРЕСА_1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (ІКЮО 30509546, місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі №922/3528/23, зокрема, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі 922/3528/23 (вх.№ 21147 від 09.08.2023) - задоволено.
Накладено арешт на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення під літерами "П-1", "П-2", загальною площею 769,2 кв.м. (сімсот шістдесят дев'ять цілих два десятих квадратних метрів), та цегляні складські приміщення під літерою П'-1, загальною площею 116,1 кв.м. (сто шістнадцять цілих одна десята квадратних метрів), що розташовані на виділеній земельній ділянці площею 1,6 га за адресою АДРЕСА_1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (ідентифікаційний код юридичної особи - 30509546, місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46).
Ухвала господарського суду обґрунтована тим, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки ОСОБА_2 буде прагнути вжити всіх можливих заходів задля того, щоб позивач не зміг задовольнити свої вимоги за рахунок належного ТОВ "Роял Пак" майна. Суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є ефективним способом забезпечення. Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав позивача в разі невжиття таких заходів.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 року у справі № 922/3528/23, якою задоволено заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення під літерами "П-1", "П-2", загальною площею 769,2 кв.м. (сімсот шістдесят дев'ять цілих два десятих квадратних метрів), та цегляні складські приміщення під літерою П'-1, загальною площею 116,1 кв.м. (сто шістнадцять цілих одна десята квадратних метрів), що розташовані на виділеній земельній ділянці площею 1,6 га за адресою АДРЕСА_1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (ідентифікаційний код юридичної особи - 30509546, місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46).
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав до господарського суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Скаржник звертає увагу, що позов стосується стягнення грошових коштів, а не належного йому майна, а тому визнати наведені заявником заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно (окрім грошових коштів) співмірними та пов'язаними із предметом спору суд визнати не може.
Поряд з викладеним, скаржник зазначає, що в будь-якому разі жодних доказів на підтвердження обставин того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення заяви до нього, може бути продане, погіршитись, до заяви не приєднано.
Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ "Роял Пак" здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов'язання.
Скаржник також вказує на те, що залізобетонні нежитлові виробничі приміщення під літерами «П-1», «П-2», загальною площею 769,2 кв.м. та цегляні складські приміщення під літерою П'-1, загальною площею 116,1кв.м., що розташовані на виділеній земельній ділянці площею 1,6 га за адресою АДРЕСА_1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Роял Пак» (ІКЮО 30509546, місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46) не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому не можуть бути відчуженні товариством, тим більше без згоди загальних зборів учасників товариства.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі №922/3528/23. Встановлено позивачу строк до 31.08.2023 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його направлення відповідачу у справі. Призначено справу до розгляду на 13.09.2023 о 09:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131.
28.08.2023 від представника позивача до Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, у якій останній просить суд розглянути справу без участі останнього. Інших заяв, клопотань, відводів не має. Просить апеляційну скаргу задовольнити повністю.
У строк, встановлений судом, від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить долучити відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи № 922/3528/23 та врахувати наведені в даному відзиві заперечення, доводи та міркування при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Пак» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі № 922/3528/23. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Пак» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі № 922/3528/23. Здійснювати розгляд апеляційної скарги за участі представника Рогава Вахтанга Мерабійовича в судовому засіданні.
Відзив розглянутий колегією суддів та долучений до матеріалів справи.
В судове засідання 13.09.2023 з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Ухвалою від 13.09.2023 у даній справі судом апеляційної інстанції було оголошено перерву у судовому засіданні до 18.09.2023 о 14:00, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/3528/23, явку учасників справи визнано необов'язковою.
14.09.2023 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/3528/23 у 1 томі на 272 аркушах.
В судовому засіданні 18.09.2023 представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Відповідач у судове засідання 18.09.2023 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до приписів ст.ст.222, 223 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалось технічними засобами, було складено протокол судового засідання.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Так, предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд виходить з того, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію стосовно того, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відтак у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Як слідує з матеріалів оскарження та матеріалів справи, предметом позовних вимог є вимоги позивача про стягнення коштів у сумі 1 989 761,18 грн. Позов заявлено з підстав того, що позивачем була погашена заборгованість відповідача перед банком за кредитними договорами на загальну суму 1 989 761,18 грн, внаслідок чого обсяг належних позивачу майнових прав зменшився на користь відповідача (у відповідача зменшився розмір зобов'язань перед банком за рахунок зменшення майнових прав позивача), а у позивача виникло право вимоги до відповідача на суму 1 989 761,18 грн.
Позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення.
На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем зазначено, що учасник ТОВ "Роял Пак" ОСОБА_2 , розмір частки якого у статутному капіталі відповідача становить 52%, вживатиме заходів щодо оформлення правочинів з відчуження належного ТОВ "Роял Пак" майна на користь третіх осіб, маючи на меті створити перешкоди для виконання можливого рішення суду та для ефективного поновлення порушеного права позивача. Позивач вважав, що ОСОБА_2 та інші пов'язані з ним особи, здійснили незаконне захоплення ТОВ "Роял Пак": проникли на територію та в приміщення ТОВ "Роял Пак" (шляхом зламу замків, пошкодження воріт), заволоділи належним ТОВ "Роял Пак" майном та документами, пов'язаними з господарською діяльністю ТОВ "Роял Пак", почали без законних на те підстав використовувати приміщення ТОВ "Роял Пак" у своїх інтересах.
Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову та застосовуючи заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення, з посиланням на приписи ст.ст. 136, 137 ГПК України, мотивував своє рішення тим, що позивач є учасником ТОВ "Роял Пак" (розмір участі - 48% у статутному капіталі) та був директором Товариства в період з 01.08.2017 до квітня 2023 року. Іншим учасником ТОВ "Роял Пак" є ОСОБА_2 (розмір участі - 52% у статутному капіталі), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ТОВ "Роял Пак" здійснювало діяльність з виробництва виробів із поліетилену (поліетиленових пакетів). З початком військових дій в передмісті м. Харкова, виробництво поліетиленових виробів було припинене.
Літом 2022 року позивач виявив відсутність значної кількості виробничого обладнання, що належить (або орендується) ТОВ "Роял Пак" та відсутність розхідних матеріалів, що використовувались у виробництві.
28.07.2022 ОСОБА_2 звернувся до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області з заявою про те, що позивач заволодів підприємницьким обладнанням ОСОБА_2 та незаконно тримає дане обладнання в АДРЕСА_2 .
30.11.2022 ОСОБА_2 звернувся до СУ ГУНП в Харківській області з заявою про те, що позивач шахрайським шляхом заволодів належними ОСОБА_2 грошовими коштами та майном, чим спричинив останньому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
25.04.2023 ОСОБА_2 звернувся до СУ ГУНП в Харківській області з заявою про те, що позивач шахрайським шляхом, в період квітень-травень 2022 року, заволодів належними ОСОБА_2 грошовими коштами, чим спричинив останньому матеріальну шкоду у великому розмірі, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2023 (кримінальне провадження № 12022078040000742, відомості про яке внесені до ЄРДР 29.07.2022).
У квітні 2023 року ОСОБА_2 без погодження з позивачем призначив на посаду директора ТОВ "Роял Пак" іншу особу - ОСОБА_3 .
ТОВ "Роял Пак" належать залізобетонні нежитлові виробничі приміщення під літерами "П-1", "П-2", загальною площею 769,2 кв.м, та цегляні складські приміщення під літерою П'-1, загальною площею 116,1кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Вказані нежитлові приміщення були придбані відповідачем на аукціоні за 49'830 грн. Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом від 19.01.2000 АВВ № 157600 та реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 25.01.2000, що видане КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".
У ТОВ "Роял Пак" відсутні основні засоби та готова продукція, на які може бути звернуто стягнення у разі ухвалення судом рішення про задоволення вимог позивача.
Встановлені судом обставини щодо зникнення майна ТОВ "Роял Пак", усунення позивача від участі в діяльності ТОВ "Роял Пак", а також дії ОСОБА_2 з систематичного подання заяв щодо позивача до правоохоронних органів свідчать про наявність у ОСОБА_2 загостреної неприязні до позивача та прагнення завдати йому шкоди.
При цьому, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_2 належать 52% участі в статутному капіталі ТОВ "Роял Пак", тому ОСОБА_2 не обмежений у можливості прийняти рішення про відчуження належного ТОВ "Роял Пак" нерухомого майна або рішення про передачу такого майна в іпотеку, і позивач, який має 48% участі в статутному капіталі ТОВ "Роял Пак", не зможе цьому завадити.
Також господарський суд зауважив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки ОСОБА_2 буде прагнути вжити всіх можливих заходів задля того, щоб позивач не зміг задовольнити свої вимоги за рахунок належного ТОВ "Роял Пак" майна.
При цьому, господарський суд дійшов висновку про наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення та предметом спору (стягнення грошових коштів у розмірі 1 989 761,18 грн), співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.
Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що при вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на залізобетонні нежитлові виробничі приміщення судом було допущено порушення норм ч. 2 ст. 136 та ч. 4 ст. 137 ГПК України з огляду на таке.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
У наведених висновках колегія суддів звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, що неодноразово викладалась, зокрема, в п. 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, в п. 14 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, а також в постановах Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 29.01.2021 у справі №910/10957/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20.
Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Зокрема, про такі обставини в даній справі могли би свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання позивача в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 належать 52% участі в статутному капіталі ТОВ "Роял Пак", тому ОСОБА_2 не обмежений у можливості прийняти рішення про відчуження належного ТОВ "Роял Пак" нерухомого майна або рішення про передачу такого майна в іпотеку, а позивач, який має 48% участі в статутному капіталі ТОВ "Роял Пак", не зможе цьому завадити та посилання позивача в вищевказаній заяві на систематичне подання ОСОБА_2 заяв щодо позивача до правоохоронних органів, без наведення відповідного обґрунтування не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Судова колегія вважає, що розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, застосовуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як обґрунтоване припущення, дійшов помилкового висновку про необхідність її задоволення.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позов стосується стягнення грошових коштів, а не належного йому майна, а тому визнати наведені заявником заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно (окрім грошових коштів) співмірними та пов'язаними із предметом спору визнати не можно.
Позивачем взагалі не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ "Роял Пак" здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов'язання.
Крім того, ані в матеріалах оскарження, ані в матеріалах справи немає доказів того, що залізобетонні нежитлові виробничі приміщення під літерами «П-1», «П-2», загальною площею 769,2 кв.м. та цегляні складські приміщення під літерою П'-1, загальною площею 116,1кв.м., що розташовані на виділеній земельній ділянці площею 1,6 га за адресою АДРЕСА_1 належать відповідачу, ТОВ «Рояк Пак» та зареєстровані за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Слід зазначити, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно має наслідком позбавлення особи права на вільне розпорядження власним майном, у зв'язку з чим для його застосування мають існувати реальні підтверджені відповідними доказами.
Господарським судом не враховано, що підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов'язаністю з позовною вимогою. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен не лише обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а й надати суду докази існування фактичних обставин, що пов'язані з необхідністю вжиття таких заходів, тоді як суд, вирішуючи питання про забезпечення позову повинен дотримуватись принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Відсутність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, виключає у розумінні приписів статей 136, 137 ГПК України необхідність вжиття таких заходів.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасним, адже судом не встановлено обставин того, що відповідачем вчиняються дії, які вказують або могли б вказувати на можливість подальшого ухилення від виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
За наведеного, Східний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення ст. ст. 136, 137 ГПК України та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, а відтак доводи скаржника про порушення Господарським судом Харківської області норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Однак, оскаржуване судове рішення таким вимогам процесуального закону не відповідає, а вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову суперечать нормам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.
Оскільки ухвала Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі №922/3528/23 постановлена з порушенням вимог статтей 136, 137 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність її скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Отже, вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок позивача - ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 136, 137, 269-271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі №922/3528/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі №922/3528/23 скасувати.
3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (Україна, 61004, Харківська обл., місто Харків, вулиця Катерининська, будинок 46 ЄДРПОУ 30509546) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2684,00 грн.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2023.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця