ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 34/501
30.10.07
За позовом
Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр «ТОМ»
до
Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»
про
стягнення 31 092,18 грн.
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача -
Нікітінський Д.М. (довіреність б/н від 29.10.2007);
від відповідача -
Годунов Л.М. (довіреність № ЦХП-18/5183 від 08.10.2007).
У судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр «ТОМ»(далі -Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі -Відповідач) про та стягнення 27 817,2 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 370,93 грн. пені та 904,05 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № ЦХП-06-03104-01 від 03.09.2004, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі -Договір) щодо оплати згідно з пунктом 6.1.2 цього Договору 10% вартості поставленого товару. Позивач просить суд крім суми основного боргу стягнути також 3% річних за період з 29.07.2006 до 29.01.2007 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та нараховану за період з 29.07.2006 до 29.08.2007 на підставі пункту 9.5 вказаного Договору пеню.
Відповідач позов не визнав, мотивувавши свої заперечення тим, що строк виконання зобов'язання в частині оплати 10% вартості поставленої продукції ще не настав, оскільки пунктом 6.4 Договору передбачено, що остаточні фінансові взаєморозрахунки Сторони здійснюють після підписання акта звірки, а вказаний акт звірки підписаний сторонами не був. Крім того, відповідач не погодився із розрахунком позивача стосовно суми штрафних санкцій. Зокрема, він зазначив, що нарахування штрафних санкцій на суму податку на додану вартість суперечить сутності цього податку, який повинен сплачуватися у бюджет.
Розгляд справи відкладався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
03.09.2004 між сторонами у справі укладено Договір, відповідно до якого Позивач (Постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність, а Відповідач (Замовник) зобов'язувався силами Вантажоодержувача, прийняти й оплатити Продукцію (ваги вагонні електромеханічні 23ХХВВ-150Е/2С для статичного зважування, виробник ТОВ ТНВЦ «ТОМ», м. Одеса) в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до даного Договору, що є невід'ємною його частиною (пункти 1.1, 1.2.1).
Специфікацією № 1 від 03.09.2004 до Договору передбачено, що вказана Продукція поставляється у кількості 10 шт. за ціною 115 905 грн. (без ПДВ) за 1-ну шт., всього на суму разом з ПДВ 1 390 860 грн.
Відповідно до пункту 6.1 Договору (в редакції викладеній в додатковій угоді № 1 від 21.12.2004 до Договору) оплата за поставлену Продукцію проводиться на підставі рахунку-фактури наступним чином:
90% вартості Продукції Замовник сплачує протягом 45 (сорока п'яти) банківських днів після дати поставки (підпункт 6.1.1);
10% вартості Продукції Замовник сплачує протягом 45 (сорока п'яти) банківських днів після здачі ваг органам Держстандарту, що підтверджується повідомленням Вантажоодержувача (підпункт 6.1.2).
При порушенні терміну оплати згідно пункту 6.1 Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплаченої Продукції за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від взятих на себе зобов'язань (пункти 9.5, 9.6 Договору).
На виконання вказаного Договору Позивачем 09.11.2004 було поставлено Відповідачу Продукцію у кількості 2-х шт. (ваги вагонні електромеханічні 2362ВВ-150Є/2С у кількості 1-на шт. на суму разом з ПДВ 139 086 грн. та ваги вагонні електромеханічні 2363ВВ-150Є/2С у кількості 1-на шт. на суму разом з ПДВ 139 086 грн.) всього на суму 278 172 грн., про що свідчать акти отримання-передачі обладнання від 09.11.2004.
Відповідачем на виконання підпункту 6.1.1 Договору за період лютий -червень 2005 року було здійснено оплату вказаної Продукції у кількості 2-х шт. на загальну суму 250 354,8 грн. (90% вартості продукції разом з ПДВ), що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки за Договором станом на 01.01.2006.
Вказаним актом звірки також зазначено, що станом на цю дату за Відповідачем обліковується сума заборгованості у розмірі 27 817,2 грн.
Як убачається з матеріалів справи, 10.05.2006 та 14.06.2006 електромеханічні вагонні ваги 2362ВВ-150Є/2С (станція Капистине) та електромеханічні вагонні ваги 2363ВВ-150Є/2С (станція Трикратне) були здані органам Держстандарту, що підтверджується актами робочих комісій від 10 травня 2006 року та 14 червня 2006 року, а також сторінками № 7 паспортів на ваги з відмітками представників органів Держстандарту від 10 травня 2006 року та 14 червня 2006 року. Крім того, факт здачі ваг органам Держстандарту підтверджується листом Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України від 06.10.2006 № ЦМГ-264/1.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідно до пункту 6.1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 21.12.2004) Відповідач повинен був здійснити оплату решти 10% вартості отриманої продукції у сумі 27 817,2 грн. в строк не пізніше ніж до 12.07.2006 та 16.08.2006 (по 13 908,6 грн.), відповідно до дат здачі цієї Продукції органам Держстандарту.
Проте, Відповідач, як у встановлений Договору строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати решти 10% вартості отриманої Продукції у сумі 27 817,2 грн. не виконав.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відтак, позовна вимога про стягнення суми основного боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних є обґрунтованою. Проте сума 3% річних підлягає перерахуванню у зв'язку із тим, що позивачем було помилково визначено час (початок перебігу) прострочення виконання грошового зобов'язання (позивач всупереч пункту 6.1.2 Договору обчислював 45-ти денний строк, встановлений для виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленої продукції, виходячи із календарних, а не банківських днів).
Отже, 3% річних стягуються за період починаючи з дати виникнення прострочення (або більш пізньої дати зазначеної позивачем як початок періоду нарахування) та до 29.08.2007 (визначена позивачем дата закінчення нарахування), і складають:
Сума боргу
(грн.)
Період прострочення
кількість днів прострочення
3% річних
(грн.)
13 908,6
з 29.07.2006 до 29.08.2007
397
453,84
13 908,6
з 17.08.2006 до 29.08.2007
378
432,12
Разом:
885,96
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм, статей 253, 254 ЦК України, пункту 9.5 Договору та періоду зазначеному позивачем у позовній заяві (починаючи з дати виникнення прострочення (або більш пізньої дати зазначеної позивачем як початок періоду нарахування) до дати закінчення шестимісячного строку нарахування санкцій (або більш ранньої дати визначеної позивачем як кінець періоду нарахування)), і складає:
Сума боргу
(грн.)
Період прострочення
кількість днів прострочення
2-на облікова ставка НБУ
Пеня
(грн.)
13 908,6
з 29.07.2006 до 12.01.2007
168
17 %
1088,3
13 908,6
з 17.08.2006 до 29.01.2007
166
17 %
1075,34
Разом:
2163,64
Отже, суд стягує з Відповідача пеню у сумі 2163,64 грн.
Суд не бере до уваги доводи Відповідача про те, що штрафні санкції слід нараховувати на суму заборгованості без ПДВ з тих підстав, що з матеріалів справи вбачається, що сума боргу сторонами визначалась з урахуванням цього податку.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 530, 625, 629 ЦК України, статтями 193, 231, 232 ГК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 19014832, р/р 26004074337201 в КРУ Банку «Фінанси та Кредит»ТОВ, МФО 300937, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр «ТОМ»(65044, м. Одеса просп. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 19045985, р/р 2600401635604 в ОФ «Укрексімбанк»в м. Одесі, МФО 328618) 27 817,2 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 20 коп. боргу, 885,96 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. 3% річних, 2163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 64 коп. пені, а також 308 (триста вісім) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя
Сташків Р.Б.
Рішення підписано -12.11.2007