ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 43/561
12.10.07
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Астра»
до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон»
про стягнення 76 000,00 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Ананійчук О.А. -предст. за дов.,
від відповідача Климюк А.Т. - предст. за дов.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон»про стягнення 76 000,00 грн. збитків понесених внаслідок оплати юридичних послуг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2006 порушено провадження у справі № 43/561, та призначено її розгляд на 12.10.2006.
Представник відповідача в судовому засіданні на у наданому відзиві на позовну заяву, проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі.
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
15.07.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю “Астра» (далі -Позивач) та закритим акціонерним товариством "Страхова компанія «Еталон»(далі -Відповідач) було укладено договір добровільного страхування майна № 00525-1189 (далі -Договір).
За цим Договором було застраховано нерухоме майно у вигляді ресторану «Золота Пава», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, м.Берегово, площа Ракоці, 1.
27.06.05 в будівлі ресторану «Золота Пава» сталася пожежа, внаслідок чого Позивачу було завдано матеріальної шкоди.
07.10.05 Позивач звернувся до відповідача про настання страхового випадку.
Відповідач сплатив Позивачу страхове відшкодування у сумі 209 829, 34 грн.
Позивач не погодився із зазначеною сумою страхового відшкодування та звернувся за правовою допомогою до суб'єкта підприємницької діяльності Соколовського Владислава В'ячеславовича (далі Виконавець), з яким було укладено Договір №55 від 24.03.06 про надання юридичної допомоги.
Відповідно п.2.1.1 Договору Виконавець взяв на себе наступні обов'язки: вести переговори із Відповідачем, представляти інтереси Позивача у Господарському суді міста Києва, Київському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України, Верховному суді України та в Державній виконавчій службі України.
Виконавець підготував позовну заяву та інші необхідні документи для розгляду спірного питання в Господарському суді м.Києва та Київському апеляційному господарському суді.
Київський апеляційний господарський суд задовольнив позов в повному обсязі та зобов'язав Відповідача виплатити Позивачу, суму страхового відшкодування в розмірі 585 463грн.
Таким чином, Соколовський В.В. виконав свої зобов'язання згідно Договору за, що Позивач сплатив йому 76 000, 00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями.
Отже, Позивача стверджує, що 76 000,00 грн. оплати за юридичні послуг є реальними збитки, які полягають стягненню з Відповідача.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні що надала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки).
Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються:
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Збитки -це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причино-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.
Отже, необхідною умовою для відшкодування збитків є порушення відповідачем умов зобов'язання, або вчинення господарського правопорушення та причинний зв'язок між таким порушенням зобов'язання та збитками.
Віднесення до складу збитків витрат на правову допомогу Позивача суперечить закону, зокрема положенням ст.225 ЦК України, оскільки дані витрати не відносяться до складу збитків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя М.В.Пасько