Справа № 575/781/23
Провадження № 3/575/543/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 р. смт. Велика Писарівка
В.Писарівський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Савєльєвої А.І., за участю секретаря - Доценко Т.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Гребінка Андрія Миколайовича розглянув матеріали, що ВПД № 1 (с. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , працюючого Комунальне підприємство благоустрій, мешканця АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КпАП України -
ВСТАНОВИВ:
04.08. 2023 року о 23:47 в смт. В.Писарівка, вул. Незалежності водій гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота млява мова, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 чи в медичному закладі, відмовився на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, при цьому, пояснив, що 04.08.2023 десь о 23:47 повертався додому на автомобілі в смт. В.Писарівка, вулиця Коцюбинського зупинили працівники поліції, повідомили причину зупинки «не включення лівого повороту». Працівник поліції ОСОБА_2 запросив надати посвідчення водія та технічний паспорт на транспортний засіб, він надав, перевіривши документи працівник поліції повідомив, що відчувається запах алкоголю, та видно тремтіння рук. Запропонував продути на «Драгер» на місці зупинки на стан сп'яніння на що я відмовився, в лікарню їхати не пропонували. Повідомив що буде складати протокол про те, що я керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Більше ніякі документи ним не складалися. Вилучив посвідчення водія та видав тимчасове посвідчення.
Крім того, подав письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, де зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, факт керування транспортним засобом не підтверджується, відеозапис не є переконливим та суперечить викладеним у протоколі обставинам, порушений порядок проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, наявні в матеріалах справи докази не є належними та достатніми, зазначає також про порушення його прав працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Захисник Гребінка А.М., пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтримав, просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, де вказує, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеозапис не є переконливим та суперечить викладеним у протоколі обставинам, порушений порядок проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, наявні в матеріалах справи докази не є належними та достатніми, зазначає також про порушення прав ОСОБА_1 працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до підпункту а пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника дослідивши матеріали справи
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 006621 від 04.08.2023, який містить необхідні відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, які призвели до порушення Правил дорожнього руху України;
- рапорт працівника поліції Піддубного Д.О. про отримання та реєстрацію заяви ЄО за № 7904 від 05.08.2023 про порушення правил дорожнього руху;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 04.08.2023 з використанням спеціального технічного засобу DRAGER Alkotest 6820, прилад ARNK-0709, який містить відмітку про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;
- направлення на огляд до закладу охорони здоров'я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.08.2023;
- копію посвідчення водія на ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 ;
- інформацію про пошук посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (посвідчення водія НОМЕР_3 - вилучене);
- відеозапис на диску (з нагрудної камери поліцейського), з якого слідує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер відмовився, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17.12.2008 № 1103 (із зімнами) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп'яніння.
Разом з цим, суд враховує, положення п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з цим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій при проведенні огляду на стан сп'яніння та оформлення його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують, зокрема, транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я; що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, порушення поліцейським Інструкції та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою визнання недійсними результату огляду та порушення порядку складення протоколу.
Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння (п. 2 розділу І Інструкції).
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 розділу І Інструкції огляд проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 1-6 розділу ІІ Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до п. 24 Постанови звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Пунктом 27 вказаної постанови визначено, що відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Зазначеними вище положеннями нормативних актів також передбачено обов'язок проходження огляду на стан сп'яніння саме водіїв транспортних засобів, тобто тих осіб, які на час зупинення керували транспортними засобами, а також тих, щодо яких наявні докази такого керування безпосередньо перед пред'явленням працівниками поліції вимоги про проходження такого огляду. Тобто факт керування особою транспортним засобом підлягає доказуванню як обставина, яка свідчить про наявність складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд зазначає, що докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинення перед пред'явленням працівниками поліції вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відсутні. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що долучений до протоколу та був переглянутий у судовому засіданні, містить фіксацію пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, де ОСОБА_1 відмовився. Але як видно з відео фіксації поліцейським не зафіксовано причину зупинки керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що свідчить про неналежне фіксування події факту вчинення правопорушення. Під час перегляду відеозапису та як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення під час формулювання суті адміністративного правопорушення працівником поліції Піддубним Д.О. було озвучено, що на ОСОБА_1 буде складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. При цьому на відео фіксації зафіксовано, що акт огляду на стан сп'яніння та направлення на огляд водія в часі є розбіжності, а саме протокол про вчинення адмінправопорушення є передчасними і складено іншим працівником поліції Колтуновим О., що підтверджується і поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, чим порушили вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що тягне за собою порушення порядку складання протоколу.
Таким чином, за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 221, 283 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через В.Писарівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.І.Савєльєва