ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 37/418
06.11.07
За позовом
До
Про
Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"
Державного підприємства "Вугілля України"
стягнення 8554,24 грн.
Суддя Кондратова І.Д.
В судових засіданнях приймали участь представники сторін:
від позивача Лазарєва О.М.- представник за довіреністю № 10/9150-78 від 29.12.2006 року; Федосова Г.І.- представник за довіреністю № 10/9153-81 від 29.12.2006 року, Вершинін Д.О. -представник за довіреністю №10/8225-147 від 22.08.2007 року; Головань О.М.- представник за до вірністю № 10/7186-А-156 від 30.07.2007 року; Попенко С.О.- представник за довіреністю № 10/9152 від 29.12.2006 року;
від відповідача Барановська С.В.- представник за довіреністю № 10-01/1-П від 10.01.2007 року; Пилипчук О.С.- представник за довіреністю № 18-09\2-Д від 18.09.2007 року;
Рішення прийнято 06.11.2007 року, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою 12.09.2007 року, 25.09.2007 року, 18.10.2007 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 8554,24 грн. збитків спричинених позивачу неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 2-02/1-П-264-А-ДПО/24 від 28.01.2004 року, № 2-02/2-П від 15.02.2007 року, № 01-04/2-П від 01.04.2007 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37/418, розгляд справи було призначено на 12.09.2007 року о 12 -.00.
Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2007 року заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ДП "Ровенькиантрацит", посилаючись на те, що дана юридична особа представляє інтереси ДП "Вугілля України" на ТЕС при проведенні спільного опробування вугілля по кількості та якості. Судом подане клопотання відхиляється, оскільки як вбачається з наданих документів ДП "Ровенькиантрацит" діяв від імені відповідача на підставі довіреності № б/н від 28.02.2007 року, а у відповідності до частини 1 статті 1000 за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Крім того. правовідносини між відповідачем та повіреним ні яким чином не стосуються прав та обов'язків сторін за договорами поставки № 2-02/1-П-264-А-ДПО/24 від 28.01.2004 року, № 2-02/2-П від 15.02.2007 року, № 01-04/2-П від 01.04.2007 року. Отже, в розумінні статті 27 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача .
Крім того, представник відповідача надав суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого зазначає, що визнає позовні вимоги частково, зокрема в розмірі 6907,08 грн. лише в частині плати за прості й вагонів з моменту подачі виклику постачальнику.
На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.10.2007 року оголошено перерву до 06.11.2007 року о 11-40 для виготовлення повного тексту рішення.
Відповідно до статті 85 Господарського процесу кодексу України в судовому засіданні 06.11.2007 року був оголошений повний текст рішення по даній справі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) були укладені договори поставки № 2-02/1-П-264-ДПО/24 від 28.01.2004 року, № 2-02/2-П від 15.02.2007 року, № 01-04/2-П від 01.04.2007 року, відповідно до умов яких (п.1.1) постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (надалі - вугілля).
Відповідно до пункту 5.2 договору поставки № 2-02/1-П-264-ДПО/24 від 28.01.2004 року приймання партії вугілля за кількістю у покупця здійснюється шляхом зважування на вагах ТЕС. Результати зважування оформлюються актом, підписаними всіма особами, що брали участь у зважуванні, і затвердженим керівником ТЕС або його заступником.
Пунктами 4.1, 4.2 договору № 2-02/2-П від 15.02.2007 р. сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості. Приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П6 та № П7 від 25.04.1966р., з подальшими змінами і доповненнями, ДСТУ 1137-64 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості", ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань", ГТР 34.09.110-2003 "Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи" та/або іншими нормативними актами України, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору. Приймання партії вугілля за якістю здійснюється покупцем шляхом зважування на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними Покупця та Постачальника, виклик представника Вантажовідправника та Постачальника для проведення спільного зважування є обов'язковим. Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у залізничних накладних, і результатів приймання за кількістю у Покупця в порядку, визначеному ГНД 34.09.110-2003 "Методичні вказівки з обліку палива на електростанціях" з врахуванням норми нестачі згідно з "Правилами перевезення вантажів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.12.2002 року № 873.
При прийманні спірного вугілля на ТЕС встановлений факт нестачі вугілля, на підтвердження чого сторонами складені відповідні акти, копії яких долучені до матеріалів справи. За твердженням позивача, за час затримки вагонів в очікуванні представників для суміжного зважування позивачем були понесені витрати, пов'язані зі сплатою за користування вагонами, а також позивачу були завдані збитки, які пов'язані із повторним переважуванням цих вагонів.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
В лютому 2007 року відповідачем на виконання умов договору було поставлено вугілля вантажоодержувачу Придніпровська ТЕС, яке було видано залізницею без перевірки вантажу на підставі статті 52 Статуту залізниць України. При прийманні вугілля по якості шляхом зважування вагонів на 200-тонних тензометричних вагах виявилась нестача вугілля, яка підтверджується актами про нестачу № 126 від 09.02.2007 року, № 128 від 11.02.2007 року, № 130 від 12.02.2007 року, № 131 від 12.02.2007 року, № 132 від 14.02.2007 року, № 135 від 15.02.2007 року, № 136 від 15.02.2007 року, № 149 від 21.02.2007 року, № 161 від 25.02.2007 року, а також актами звірки партій вугільної продукції за кількістю та якістю № 18/02/01-02 від 21.02.2007 року, № 23/02/01-02 від 28.02.2007 року, № 36/03/01-02 від 30.03.2007 року. Про нестачу вугілля позивач повідомляв відповідача належним чином (телеграмою). Відповідач з нестачею погоджувався, про що позивачу надсилав відповідний лист.
17.03.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля ґатунку АШ відсів по залізничні накладній № 4955266. При переважуванні вагона № 68435320 з представниками залізниці була виявлена розбіжність у вазі, про що складений комерційний акт № БН 743176/39 від 17.03.2007 року та акт про нестачу вугілля № 197 від 17.03.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. Про виявлення нестачі вугілля були повідомлені постачальник та вантажовідправник телеграмами. До прибуття представників відповідача, приймання вугілля по кількості було зупинено та вугілля знаходилось на охоронній території Придніпровської ТЕС з прийняттям заходів по запобіганню змішання його з іншою однорідною продукцією. Факт нестачі підтвердився, про що складений акт № 198 в присутності представника відповідача Макашутіної Л.П.
23.03.2007 року при прийманні вантажоодержувачем вугілля по кількості, яке було поставлене відповідачем залізничним транспортом відповідно до залізничних накладних № 49345543 (вагон № 68405307), № 49345541 (вагон № 68482033), № 493345541 (вагон № 67395731), № 49345541 (вагон № 66234725), була встановлена нестача, про що складений акт № 216 від 23.03.2007 року. Про виявлення нестачі вугілля були повідомлені постачальник та вантажовідправник телеграмами, проте відповідач своїм правом участі свого представника при прийнятті вугілля за кількістю не скористався, не прибув на спільне зважування та не повідомив позивача про це в термін, визначений договором. Позивачем вугілля було оприбутковане по вазі, визначеній при прийманні вугілля по кількості, зважуванням на 150-тонних тензометричних вагах на підставі акту про нестачу вугілля № 126 від 23.03.2007 року.
08.04.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля ґатунку АШ відсів по залізничним накладним № 49356096, 49356243. При переважуванні вагонів № 661822486, 67656181 була виявлена розбіжність у вазі, про що був складений акт про нестачу вугілля № 250 від 08.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. 10.04.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля ґатунку АШ (0-6) по залізничним накладним № 49356102,49356106, 493356101, 49356103. При переважуванні вагонів № 66373853,655707707,65677452, 60719705, 65942583, 65716912, 65772584 була виявлена розбіжність у вазі, про що був складений акт про нестачу вугілля № 252 від 10.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. Про виявлення нестачі вугілля були повідомлені постачальник та вантажовідправник телеграмами. 12.04.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля марки Антрацит по залізничним накладнім № 49356110, 493356112. При переважуванні вагонів № 66010620, 65254815, 66591512 була виявлена розбіжність у вазі, про що складений акт про нестачу вугілля № 253 від 12.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. 13.04.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля марки Антрацит по залізничній накладній № 49356114. При переважуванні вагонів № 67889170, 65719288, 65060543, 65301566 була виявлена розбіжність у вазі, про що складений акт про нестачу вугілля № 257 від 13.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. До прибуття представників відповідача приймання вугілля по кількості було зупинено та вугілля знаходилось на охоронній території Придніпровської ТЕС з прийняттям заходів по запобіганню змішання його з іншою однорідною продукцією. Відповідач своїм правом щодо участі свого представника при прийнятті вугілля за кількістю не скористався, не прибув на спільне зважування та не повідомив позивача про це в термін, визначений договором. Позивачем вугілля було оприбутковане по вазі, визначеній при прийманні вугілля по кількості на підставі актів про нестачу вугілля № 250 від 08.04.2007 року, № 252 від 10.04.2007 року, 253 від 12.04.2007 року, № 257 від 13.04.2007 року.
14.04.2007 року при прийманні вантажоодержувачем вугілля по кількості, яке було поставлене відповідачем залізничним транспортом відповідно до залізничної накладної № 49345918 (вагони № 67573535, 685234908, 68793546, 68555135, 68611037) була встановлена нестача, про що складений акт № 272 від 14.04.2007 року. Про виявлення нестачі вугілля телеграмами були повідомлені постачальник та вантажовідправник, проте відповідач своїм правом участі свого представника при прийнятті вугілля за кількістю не скористався, не прибув на спільне зважування та не повідомив позивача про це в термін, визначений договором. Позивачем вугілля було оприбутковане по вазі, визначеній при прийманні вугілля по кількості, зважуванням на 150-тонних тензометричних вагах на підставі акту про нестачу вугілля № 272 від 14.04.2007 року.
15.04.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля ґатунку АШ відсів по залізничним накладним № 49356726, 49345917. При переважуванні вагонів № 65376170, 65698409, 65781635 була виявлена розбіжність у вазі, про що складені акти про нестачу вугілля № 274 від 15.04.2007 року та № 275 від 16.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. Про виявлення нестачі вугілля були повідомлені постачальник та вантажовідправник телеграмами. До прибуття представників відповідача приймання вугілля по кількості було зупинено та вугілля знаходилось на охоронній території Придніпровської ТЕС з прийняттям заходів по запобіганню змішання його з іншою однорідною продукцією. Повторне переважування підтвердило розбіжність у вазі з даними залізничної накладної, про що складені акти № 279, 280 від 17.04.2007 року в присутності представника відповідача Чудак Н.А.
22.04.2007 року відповідачем на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля марки АШ по залізничній накладній № 49346015. При переважуванні вагона № 68604313 була виявлена розбіжність у вазі, про що був складений акт про нестачу вугілля № 302 від 22.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. Про виявлення нестачі вугілля телеграмами були повідомлені постачальник та вантажовідправник, проте відповідач своїм правом участі свого представника при прийнятті вугілля за кількістю не скористався, не прибув на спільне зважування та не повідомив позивача про це в термін, визначений договором. Позивачем вугілля було оприбутковане по вазі, визначеній при прийманні вугілля по кількості, зважуванням на 150-тонних тензометричних вагах на підставі акту про нестачу вугілля № 302 від 22.04.2007 року.
24.04.2007 року відповідачем залізничним транспортом на адресу Придніпровської ТЕС було поставлене вугілля марки АШ збагачений відповідно до залізничної накладної № 49346052. При переважуванні вагонів № 68605674, 68778570, 686183262, 68660570, 68716661 була виявлена розбіжність у вазі, про що складений акт про нестачу вугілля № 311 від 24.04.2007 року з представниками громадськості ПТЕС. Про виявлення нестачі вугілля були повідомлені постачальник та вантажовідправник телеграмами. До прибуття представників відповідача приймання вугілля по кількості було зупинено та вугілля знаходилось на охоронній території Придніпровської ТЕС з прийняттям заходів по запобіганню змішання його з іншою однорідною продукцією. Повторне переважування підтвердило розбіжність у вазі з даними залізничної накладної, про що складений акт № 319 від 24.04.2007 року в присутності представника відповідача Сергеєва М.І., діючого на підставі довіреності № 1-3/5д-58 від 22.03.2007 року.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за час затримки вагонів в очікуванні прибуття представників для суміжного зважування, позивачем була сплачена плата за користування вагонів (з моменту подачі виклику постачальника) в розмірі 6491,88 грн. Згідно пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, які затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійснені перевезення і надані послуги. Списування грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Позивачем на підтвердження плати за користування вагонами у розмірі 6461,88 грн. до матеріалів справи долучені відомості плати за користування вагонами № 09020091, № 15020102, № 15020103, № 15020105, № 16020107, № 17020115, № 23020135, № 27020159, № 19030211, № 25030238, № 11040277, № 14040285, № 13040281, № 18040302, № 17040294, № 148040302, № 21040321, № 27040328.
Відповідно до п. 7.1 договору поставки № 2-02/1-П-264-А-ДПО/24 від 28.01.2004 року за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Згідно п. 6.5 договору поставки № 2-02/2-П від 15.02.2007 року у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердиться відхилення показників кількості чи якості понад норми, постачальник відшкодовує покупцю за користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні представника постачальника, в разі якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений договором.
У відповідності до п. 6.1 договору поставки № 01-04/2-П від 01.04.2007 року сторони встановили, що витрати сторін, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням будь-якою стороною зобов'язань за договором , покладаються на винну сторону.
Крім того, сторони також погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв'язку виконанням договорі поставки, повинні розв'язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно чинного законодавства.
З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилались претензії на загальну суму 8554,24 грн. з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензії були залишені без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені недержавних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
За таки обставин, судом встановлено, що матеріалами справи доведена вина відповідача у порушення зобов'язання щодо недопоставки вугілля за договорами поставки, а також підтверджується наявними доказами розмір збитків в сумі 6461,88 грн., які зазнав позивач, сплативши залізниці плату за час затримки вагонів в очікуванні представника відповідача для спільного зважування, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6461,88 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд зазначає, що відповідачем визнаються позовні вимоги в розмірі 6907,08 грн., проте, як вбачається з наданого контррозрахунку, відповідачем також визнаються збитки в розмірі 772,80 грн., відповідно до претензії № 11/07. Дана претензія не є предметом розгляду справи, а тому не приймається судом до уваги.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені додаткові витрати, пов'язані із повторним переважуванням цих вагонів (транспортування відставлених вагонів по території Придніпровської ТЕТ та повторне переважування). Згідно калькуляції позивача собівартість транспортування становить 193,76 грн. Х 9 вагонів = 2092,36 грн. Судом встановлено, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною. Позивачем не надано доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати в розмірі 2092,36 грн. Калькуляція, яка складена позивачем, не є належним доказом на підтвердження понесених витрат.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, код ЄДРПОУ 00130872) 6461 (шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 88 коп. - збитки, 77 (сімдесят сім) грн. 05 коп. витрат по сплаті держмита та 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя
І.Д. Кондратова