УХВАЛА
про відмову у звільнення від сплати судового збору та повернення заяви
19.09.2023
Справа № 522/16089/23
Провадження № 2/522/6183/23
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ярема Х.С. розглянув клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
ВСТАНОВИВ:
16.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позивач просить суд:
1) встановити факт проживання однією сім'єю громадянина ОСОБА_1 і ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 2001 року по теперішній час.
2) визнати недійсним зареєстроване в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 01.04.2014 на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3
3) визнати недійсним зареєстроване в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 01.04.2014 на гаражне місце № НОМЕР_3 , буд. АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3
4) визнати квартиру АДРЕСА_1 та гаражне місце № 35 об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4
5) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності.
6) визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_3 між сторонами, виділивши ОСОБА_1 в користування кімнату, площею 16,0 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3 .
Ухвалою від 17.08.2023 позов залишено без руху з підстав не сплати судового збору в розмірі 17 714,40 грн.
Також 17.08.2023 заяву позивача про забезпечення позову повернуто через не сплату судового збору за її подання.
На виконання вимог ухвали від 17.08.2023 про залишення позову без руху позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звільнити його від сплати судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову.
Клопотання обґрунтовує тим, що він є інвалідом третьої групи, пенсіонером, має захворювання ока, а визначений судом розмір судового збору є завеликим для нього, у зв'язку з воєнним станом, позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Так, підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення, зменшення суми судового збору є майновий стан позивача (п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), певний статус позивача (п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір») або характер позовних вимог (п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.
Оцінюючи майнову можливість особи сплати судовий збір, судом повинні враховуватись і інші докази, що підтверджують реальну неможливість його сплати (зокрема, але не виключно: відсутність будь-якого майна, з якого можна отримувати дохід; наявність утриманців; стан здоров'я, який потребує витрат на лікування тощо).
Інвалідність третьої групи не створює пільг для звільнення від сплати судового збору.
Характер позовних вимог не стосується соціальних, трудових, сімейних, житлових прав позивача чи вимог про відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки предмет позову стосується поділу спільного майна подружжя та не пов'язаний з перешкодами позивачеві користуватися житловою площею.
Позивач взагалі не надає жодних доказів на підтвердження того, що його дохід за попередній календарний рік не дозволяє сплатити визначену суму судового збору чи доказів того, що він має значні витрати на оплату свого лікування, чи взагалі будь-які докази на підтвердження свого скрутного матеріального становища. Посилання на наявність воєнного стану в даному разі також є узагальненим, ця обставина поширюється на усіх, проте як саме це впливає на майновий стан позивача ним не обгрунтовано.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач заявляє вимоги саме про звільнення його від сплати судового збору, а не просить зменшити суму судового збору чи розстрочити його оплату.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що підстави для застосування норм ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання належить відмовити.
ОСОБА_1 подавав заяву про звільнення його від сплати судового збору на виконання ухвали суду від 17.08.2023 про залишення позову ОСОБА_1 без руху, про що він сам зазначає у клопотання про усунення недоліків.
Відповідно до частини ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, судом встановлено підстави для відмови у звільненні позивача від сплати судового збору, вимоги ухвали від 17.08.2023 про залишення позову без руху вважаються позивачем не виконані, а недоліки позову (оплата судового збору) не усунуті, тому позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 136, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу позову та подачу заяви про забезпечення позову - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 разом із заявою про забезпечення позову - вважати не поданою та повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ярема Х.С.