Справа № 522/6506/22
Провадження по справі № 1-кп/522/1659/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
26 жовтня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022162510000302 від 03.03.2022 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого автомеханіком КП «Теплопостачання м. Одеси», одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
03.03.2022 року приблизно о 08:25 год., у денний час доби, в умовах снігу з дощем, проте необмеженої видимості, при мокрому дорожньому покритті, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Сегедська у Приморському районі м. Одеси, з боку пр-ту Гагаріна в напрямку провул. Лунний, на якій організовано двосторонній рух по дві смуги руху в кожному напрямку, які поділені дорожньою розміткою 1.5, 1.6 та 1.14.2 згідно Правил дорожнього руху України.
Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, відзначеного дорожньою розміткою 1 14 1 та дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 згідно Правил дорожнього руху України, встановленими перед даним пішохідним переходом по ходу напрямку руху автомобіля «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 , видимість та оглядовість яких для водія ОСОБА_3 була необмеженою, який розміщений перед нерегульованим перехрестям вул. Сегедська - провул. Лунний, і призначений для переходу пішоходами проїзної частини вул. Сегедська, водій ОСОБА_3 був не уважним, за дорожньою обстановкою не слідкував, що позбавило його можливості безпечно керувати транспортним засобом, контролювати його рух та вчасно реагувати на можливу зміну дорожньої обстановки. Продовжуючи прямолінійний рух не в повному обсязі переконався що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, почав проїжджати нерегульований пішохідний перехід, не надавши переваги в русі пішоходу, якого він об'єктивно міг та повинен був виявити - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вул. Сегедська, по нерегульованому пішохідному переході, рухаючись з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснив на нього наїзд.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, з якими була доставлений до КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних осколкових переломів кісток тазу справа (тіла та крила правої клубової кістки, тіла правої лонної кістки, гілки правої сідничної кістки) та крайовий перелом лівої лонної кістки.
Вказані ушкодження спричиненні дією тупих твердих предметів, якими могли частини кузову легкового автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП. Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могло бути спричинені 03.03.2022 і відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.
Також під час досудового розслідування встановлено, що у даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , дотримуючись вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування. У даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_3 своїми необережними діями допустив порушення вимог п. п. 2.3 (б); 18.1. Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:
п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив що вину в інкримінованому йому злочині повністю визнає, у вчиненому щиро кається, відшкодував потерпілому ОСОБА_5 завдані йому збитки та просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілою.
Потерпілий ОСОБА_5 просив суд задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Претензій до ОСОБА_3 не має, спричинену шкоду йому відшкодовано.
В судовому засіданні прокурор не заперечував про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Частиною 7 статті 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а саме допустив (вчинив) порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України. Завдані потерпілому ОСОБА_5 збитки обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував повністю, потерпілий примирився з ним та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілою.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що на підставі ст. 46 КК України ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України за № 12 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.
Так, судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 46, 272 ч. 1 КК України, ст. ст. 284-288 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_5 , -задовольнити.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 органом досудового розслідування,- не обирався.
Судові витрати витрачені на залучення експертів у зв'язку з проведенням:
- судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 25.03.2022 року вартістю 1 544, 58 гривень; судової транспортно-трасологічної експертизи від 28.03.2022 року, вартістю 5 148, 60 гривень; судової експертизи обставин та механізму ДТП від 20.05.2022 року, вартістю 2 745, 92 гривень,- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 11.03.2022 року на автомобіль «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 , - скасувати, скасувавши заборону розпоряджатися та користуватись зазначеним майном.
Речові докази:
-автомобіль ««ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 , виданий під зберігальну розписку ОСОБА_3 - вважати повернутим за належністю;
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 27.10.2022 року о 09:30 годині в залі суду №131.
Головуючий суддя: ОСОБА_6
26.10.2022