ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 1/149
18.09.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадськепідприємство "РосанПак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс"
про стягнення 17 655,46 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Дроздов Р.В. -представник за довіреністю № 73 від 06.09.2007
від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українське-канадське підприємство «РосанПак»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс»про стягнення 17 655 грн. 46 коп., з них 17 546,26 грн. -основний борг та 109,20 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов договору, не виконує належним чином зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений товар.
Ухвалою суду від 27.07.2007 було порушено провадження у справі № 1/149 та призначено розгляд справи на 18.09.2007.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 27.07.2007 не виконав.
Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного (господарського) суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,
22 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українське-канадське підприємство «РосанПак»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кросс»в усній формі було укладено договір купівлі-продажу упаковки.
У відповідності до ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Враховуючи, що товари (упаковка 2811 (12) (350) в кількості 74550 штук по 0,3125 грн. за штуку, упаковка 2812 (12) PS(250) в кількості 30000 штук по 0,3875 грн. за штуку, упаковка 2814 в кількості 14400 штук по 0,5 грн. за штуку (надалі -товар) -на загальну суму 50 546,26 грн.) що є предметом договору купівлі-продажу передані покупцеві у момент вчинення правочину (угоди купівлі-продажу) за видатковою накладною № Хр-0000050 від 22.01.2007 (належним чином завірена ксерокопія знаходиться в матеріалах справи) та прийняті покупцем за довіреністю Серії ЯМЦ № 856569 від 22.01.2007 (належним чином завірена ксерокопія знаходиться в матеріалах справи) суд приходить до висновку про правомірність укладання правочину (угоди купівлі-продажу) в усній формі.
У відповідності до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи, що товар було прийнято відповідачем за довіреністю Серії ЯМЦ № 856569 від 22.01.2007, саме з цього моменту у останнього виникають зобов'язання перед позивачем по оплаті такого товару.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 43 000 грн., що підтверджується належним чином засвідченими платіжними дорученнями № 891 від 23.01.07 на суму 2000,00 грн., № 910 від 25.01.07 на суму 2000,00 грн., № 922 від 26.01.07 на суму 2000,00 грн., № 932 від 29.01.07 на суму 2000,00 грн., № 4 від 05.02.07 на суму 2000,00 грн., № 26 від 19.02.07 на суму 5000,00 грн., № 5 від 21.02.07 на суму 5000,00 грн., № 5 від 22.02.07 на суму 5000,00 грн., № 15 від 26.02.07 на суму 5000,00 грн., № 4 від 27.02.07 на суму 5000,00 грн., № 14 від 02.03.07 на суму 2000,00 грн., № 7 від 03.03.07 на суму 2000,00 грн., № 6 від 12.03.07 на суму 2000,00 грн., № 15 від 26.03.07 на суму 2000,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи сплата за поставлений товар в повному обсязі не відбулась і таким чином на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 546,26 грн.
Враховуючи те, що позивачем надано докази поставки товару відповідачу на суму 50 546,26 грн. за видатковою накладною № Хр-0000050 від 22.01.2007, відповідно до якої, на підставі Довіреності Серії ЯМЦ № 856569 від 22.01.2007, відповідач отримав товар на суму 50 546,26 грн., при цьому частково сплативши вартість товару в сумі 43 000 грн., в зв'язку з чим, господарський суд приходить до висновку про відмову в позовних вимогах в частині стягнення з відповідача 10 000 грн.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що на момент винесення рішення у справі суду не надано доказів оплати відповідачем заборгованості за придбаний у позивача товар, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язання, що окрім того тягне можливість стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст.536, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.
Так у відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно з ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Виходячи з того, що, як встановлено судом, відповідачем не виконано зобов'язання стосовно оплати товару, позивач має право вимагати з відповідача сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, що виходячи з їх розміру, передбаченого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, та розрахунків суду складає 92,42 гривень.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.
Між тим, відповідачем суду не надано жодних доказів виконання зобов'язань перед позивачем або неможливості їх виконання в повному обсязі.
У відповідності до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно ч.2 цієї ж статті Закону відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Водночас, всупереч згаданій нормі Закону відповідачем не доведено факт виконання своїх зобов'язань перед позивачем по оплаті придбаного товару або відсутності своєї вини в порушенні таких зобов'язань.
За таких обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 7 546,26 грн., а також 3% річних в сумі 92,42 грн. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито в сумі 74,55 грн. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 610, ч.1 ст.612, ч.1, ч.2 ст.614, ч.2 ст.625, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс»(02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, рахунок 26005000121890 в Укрексімбанк, МФО 351618, код ЄДРПОУ 30406014, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українське-канадське підприємство «РосанПак»(81130, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, 3, рахунок 2600600002605 в філії ВАТ «Укрексімбанк»у м. Львові, МФО 325718, код ЄДРПОУ 22412950) 7 546 (сім тисяч п'ятсот сорок шість)грн. 26 коп. суму основного боргу, 92 (дев'яносто дві)грн. 42 коп. 3% річних, 102 (сто дві)грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.І. Мельник