ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/14036/23
УХВАЛА
18 вересня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сорочка Є.О. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- порушити карну справу з приводу бездіяльності до поліції Голосіївського району та органів Генеральної прокуратури;
- внести справу до реєстру та порушити карну справу до лікарів за фактом бездіяльності;
- провести слідчі дії прийнявши докази у справі під опис.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У подальшому, 14.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про відвід судді Сорочка Є.О.
За змістом частини першої статті 35 КАС справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно пункту 4 частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийнятими суддями рішень.
Частиною четвертою статті 36 КАС прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Мотивуючи відвід, заявник вказує про відсутність в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху певної інформації, наявність у позивача суперечки щодо розміру судового збору, незгоду із встановленим розміром прожиткового мінімуму, допущення порушень у (невизначеному) кримінальному провадженні, недослідження обставин справи, невірне встановлення підсудності, необхідність розгляду справи в порядку Кримінального кодексу України, наявність у позивача інвалідності, перебування на утриманні хворої матері, неможливість оплати лікування, не призначення судом адвоката, ненадання допомоги у складанні позову, наявність завданої Державі шкоди, ненадання Державою позивачу перекладача, адвоката, матеріальної допомоги, наявність позовів позивача до Держави, ускладення з отриманням польського громадянства, необхідність звернення до дердави Польша та інших країн для захисту свого права, відмова у позові для приховування злочину, підозри суду у корупції, звернення до НАБУ, СБУ та Конституційного суду, вчинення центром безкоштовної правової допомоги злочину, шахрайства, «самоуправства», не надання правової допомоги, вчинення судом першої інстанції правопорушень, належність спору у справі до справа щодо відшкодування завданої шкоди Державою, порушення Закону України «Про безоплатну правову допомогу», необхідність прибуття до суду, необхідність подання скарг та клопотань до суду, на що витрачаються особисті кошти, малий розмір пенсії,
Також позивач вказує, що суддя, не встановивши факт бездіяльності правоохоронних органів вимагає з нього гроші у «карній справі по захисту права на захист».
Також у поданій заяві про відвід позивач просить: винести окрему ухвалу; встановити факти відповідності закону; надати роз'яснення Верховного Суду; додати нових відповідачів по справі, яких позивач підозрює у вчиненні злочинів; визнати ухвалу такою, що не має юридичної сили; порушити карну справ до судді. Позивач заявляє вимогу надати безкоштовного адвоката та наполягає на особистій присутності у справі.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було постановлено у повній відповідності вимогам процесуального законодавства. Ухвала містить всі відомості, яких того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України. Окрім того, як вже зазначалося, частина четверта статті 36 КАС прямо передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Суддя Сорочко Є.О. не вирішував спору по суті, не встановлював обставин спору, у тому числі і не вирішував питання обґрунтованості апеляційної скарги та законності оскаржуваного судового рішення, не вирішував та не приймав участі у розгляді карних, кримінальних спорів, про які вказав позивач.
Суд зазначає, що мотиви заяви позивача та заявлені у ньому клопотання, не є не лише необґрунтованими, а й у повній мірі змістовними та зрозумілими. Будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, подана заява не містить.
Отже, заявлений позивачем відвід є очевидно необґрунтованим, а визначені ним підстави відводу не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду справи, чи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За таких обставин, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим.
Згідно частини четвертої статті 40 КАС якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 34, 35, 36, 39, 40 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочку Є.О.
Передати справу для визначення судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких