ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/6908/22 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Посольства України в Грузії про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Посольства України в Грузії (надалі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Посольства України в Грузії про відмову в розгляді заяви ОСОБА_1 про набуття громадянства України за територіальним походженням, виражене у листі від 23.07.2022 № 6135/26-530-53908;
- зобов'язати Посольство України в Грузії прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого Посольством України в Грузії рішення про відмову в розгляді заяви ОСОБА_1 про набуття громадянства України за територіальним походженням, з огляду на те, що підстави зазначені таким суб'єктом у відмові, суперечать правам і свободам позивача, оскільки він не має змоги звернутися до дипломатичного представництва чи консульської установи України, у зв'язку з тим, що на даний час в країні його проживання відсутні дипломатичні представництва та консульські установи.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд застосував до спірних правовідносин норми, які їх не регулюють. Крім того, за твердженням апелянта, суд залишив поза увагою, що викладене у листі оскаржуване рішення прийнято не уповноваженою на те особою. Зауважує, що позивач не мав об'єктивної можливості звернутися до дипломатичної установи в країні реєстрації місця проживання, оскільки така установа в російській федерації відсутня. Наголошує, що судом не було враховано відсутність законодавчо визначеного обов'язку особи звертатися із заявою з питань громадянства особисто.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Ростов-на-Дону, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (РРФСР), 09.06.2022 звернувся до Посольства України в Грузії засобами поштового зв'язку із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням із доданими до неї документами (а.с. 22-29).
Разом з тим, листом Посольства України в Грузії від 23.07.2022 №6135/26-53053908 позивача повідомлено, що у посадових осіб Посольства відсутні правові підстави для прийняття рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням у зв'язку з поданням заяви не за місцем постійного проживання. Також, у вказаному листі зазначено, що в країні громадянської належності заявника дипломатичні місії України відсутні з 24.02.2022 (а.с. 4).
Поряд з іншим, матеріали справи свідчать, що у квітні 2022 року позивач звернувся до Секретаріату Кабінету Міністрів України із запитом про можливість звернутися за отриманням консульських послуг до, зокрема, Посольства України в Грузії, оскільки в зв'язку із збройною агресією росії проти України дипломатичні установи України на території цієї країни припинили свою діяльність (а.с. 21).
У відповідь на звернення ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України Міністерством закордонних справ України листом від 05.05.2022 №71/19-091-31243 надано відповідь, в якій зазначено, що 24.02.2022 було розірвано дипломатичні відносини між Україною та рф у зв'язку зі збройною агресією та масовим вторгненням збройних сил рф в Україну. Таким чином, дипломатична (Посольство України в рф) та консульські установи (Генеральні консульства України в Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону, Консульства України в Новосибірську та Єкатеринбурзі) припинили виконання своїх функцій. Починаючи з 23.02.2022 МЗС наполегливо рекомендує громадянам України, які перебувають у цій країни, негайно залишити її територію. З огляду на те, що якісне консульське обслуговування є пріоритетним питанням роботи МЗС, у листі зазначено, що громадяни України, які перебувають на території рф, для отримання консульських послуг можуть звернутися до будь-якої дипломатичної чи консульської установи України за кордоном (а.с. 20).
18.05.2022 позивачем було направлено повторний запит до Секретаріату Кабінету Міністрів України з проханням надати інформацію щодо іноземців, які проживають в країні-агресорі та мають потребу звернутися за консульськими послугами до дипломатичних установ України (а.с. 19).
Міністерство закордонних справ України листом від 07.06.2022 №71/19-091-39263 повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою оптимізації та покращення обслуговування в закордонних дипломатичних установах України запроваджено автоматизовану систему запису на консульський прийом громадян за посиланням: https://online.mfa.gov.ua/. При цьому звернуто увагу, що при реєстрації слід надавати електронну адресу на загальновідомих міжнародних або українських поштових сервісах. Українські урядові поштові сервери не приймають та не надсилають електронні листи на російські поштові сервіси на домені .ru та причетних Yandex, Mail, Rambler, List тощо. Також у листі зазначено, що корисну інформацію щодо планування візиту до Посольства України в Грузії та запису на консульський прийом можна знайти на веб-сторінці установи за посиланням: https://georgia.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/poperednij-zapis-nakonsulskijprijomelektronna-cherga (а.с. 18).
Не погоджуючись з рішенням Посольства України в Грузії №6135/26-53053908 від 23.07.2022, яким позивача повідомлено, що у посадових осіб Посольства відсутні правові підстави для прийняття рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням, у зв'язку з поданням заяви не за місцем постійного проживання, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачем не було дотримано вимог законодавства щодо особистого подання заяви до посольства, що свідчить про подання її поза межами установленого порядку, а відтак оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, судом підкреслено, що відповідачем не було відмовлено позивачу у розгляді його заяви щодо набуття громадянства України за територіальним походженням, а лише надано роз'яснення з відповідних питань.
Надаючи правову оцінку правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення з урахуванням доводів апеляційної скарги та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон № 2235-III) відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону №2235-III передбачено, що громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням.
Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням регламентовано статтею 8 указаного Закону.
Приписи пункту 2 частини 1 статті 22 Закону №2235-III визначають, що Президент України визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (надалі - Порядок №215), відповідно до Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон) визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
За правилами пункту 2 Порядку №215 заяви з питань громадянства оформлюються про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Згідно абзацу 4 пункту 4 Порядку №215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Правила подання такої заяви регламентовані пунктом 5 Порядку №215, за яким заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.
За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку свідчить, що положення пункту 5 Порядку №215 допускають можливість звернення особи із заявою та іншими документами з питань громадянства засобами поштового зв'язку у випадку наявності поважних причин неможливості вчинення таких дій особисто.
Викладене, з урахуванням обставин, що склалися станом на травень 2022 року (день направлення позивачем заяви і доданими до неї документами поштою), а саме - розірвання Україною дипломатичних зв'язків з російською федерацією внаслідок збройної агресії, свідчить, що ОСОБА_1 як особа, яка проживає у російській федерації у місті Ростов-на-Дону, має об'єктивні перешкоди для звернення до Посольства України в Грузії, яке розташоване у місті Тбілісі (Грузія) , особисто.
Відтак, на переконання судової колегії, направлення ОСОБА_1 заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на адресу Посольства України в Грузії засобами поштового зв'язку, а не електронною поштою, як помилково зазначив суд першої інстанції, не суперечило вимогам Порядку №215. До того ж, як правильно зауважено апелянтом, лист відповідача від 23.07.2022 №6135/26-530-53908 не містить посилань на те, що відповідну заяву подано позивачем не за встановленими Порядком №215 правилами.
Крім того, як вже було зазначено вище, за правилами абзацу 4 пункту 4 Порядку №215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та є загальновідомим фактом, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України було розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією, у зв'язку з чим дипломатична та консульські установи припинили виконання своїх функцій.
Проте, ці обставини, на переконання судової колегії, жодним чином не можуть позбавляти особу права на звернення до дипломатичної установи України, зокрема, з питань громадянства, в іншій, ніж місце постійного проживання, державі. Розірвання Україною з російською федерацією дипломатичних відносин не може мати негативних наслідків для осіб, які бажають звернутися до дипломатичної установи України в іншій, ніж російська федерація державі. Ці обставини, на думку суду апеляційної інстанції, не звільняють дипломатичні установи України і інших країнах від обов'язку із забезпечення розгляду заяв, поданих особами без урахування місця їх проживання. В іншому випадку дипломатична установа України фактично відмовляється від виконання наданих їй законодавством України повноважень, що йде у розріз з принципом належного урядування.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що у межах спірних правовідносин Посольство України в Грузії необґрунтовано відмовило у розгляді поданої ОСОБА_1 заяви щодо набуття громадянства України за територіальним походженням і доданих до неї документам виключно з підстав подання їх особою до дипломатичного представництво не за місцем постійного проживання.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 28 Порядку №215 визначено перелік документів, які для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням подає особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону).
Відповідно до п. 98 Порядку №215 дипломатичні представництва та консульські установи України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема, за територіальним походженням.
Згідно п. 99 указаного Порядку дипломатичне представництво чи консульська установа України, до якої подано документи щодо оформлення набуття особою громадянства України, перевіряє відповідність їх оформлення вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, дипломатичне представництво чи консульська установа України не пізніш як у місячний строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або його заступник приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України. Про прийняте рішення заявникові повідомляється у письмовій формі не пізніш як у тижневий строк з дня прийняття рішення.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України та повідомляє про це заявникові у письмовій формі із зазначенням причин відмови не пізніш як у тижневий строк з дня прийняття рішення.
Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України приймається не пізніш як у місячний строк з дня надходження документів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за результатами розгляду заяви про оформлення набуття особою громадянства України керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або його заступник приймає рішення: 1) про оформлення набуття особою громадянства України; 2) про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України.
У свою чергу, прийняттю одного з цих рішень має передувати перевірка поданих особою документів на відповідність їх оформлення вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України. При цьому, якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, дипломатичне представництво чи консульська установа України не пізніш як у місячний строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або його заступник приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Разом з тим, аналіз змісту оскаржуваного у цій справі листа Посольства України в Грузії від 23.07.2022 №6135/26-530-53908 свідчить, що жодних з передбачених пунктом 99 Порядку №215 дій відповідачем щодо поданої позивачем заяви вчинено не було.
Таким чином, оскільки заява позивача із доданими до неї документами відповідачем не була розглянута із дотриманням вимог Порядку №215, оскільки у ній лише констатовано факт подання її до не уповноваженої установи, на протиправності якого було наголошено вище, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у межах цього спору має місце протиправна бездіяльність Посольства України в Грузії щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням в установленому порядку.
Позовна вимога про визнання неправомірним рішення відповідача про відмову у розгляді заяви позивача про набуття громадянства України за територіальним походженням, вираженого у листі від 23.07.2022 №6135/26-530-3908, за наведених вище мотивів задоволенню не підлягає, оскільки вказаний лист за своєю правовою природою не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не належить до жодного з індивідуальних актів, визначених у п. 99 Порядку №215.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Із змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та частини 2 статті 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими статтею 2 КАС України.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням із доданими до неї документами та прийняти за наслідками її розгляду рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
Отже, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в рішенні суду, яким відмовлено у задоволенні вимог позивача, що призвело до неправильного вирішення спору та є підставою для скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, оскільки останнє прийнято без належного дослідження матеріалів справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, згідно частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 27.12.2021 №0.0.2395574652.1 і квитанцією від 06.04.2022 №209681735697 та судовий збір при поданні апеляційної скарги у розмірі 1 488,60 грн, що підтверджується квитанцією від 21.05.2023 №32528798800006941406.
Враховуючи, що позовні вимоги за своєю суттю підлягають задоволенню, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати за сплату судового збору у сумі 2 481,00 грн (992,40 + 1 488,60).
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Посольства України в Грузії щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.06.2022 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням в установленому порядку.
Зобов'язати Посольство України в Грузії розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2022 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням із доданими до неї документами та прийняти за наслідками її розгляду рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Посольства України в Грузії (адреса: Грузія, м. Тбілісі, пр-т. І. Чавчавадзе, 76-г; код ЄДРПОУ 00026620).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: І.О. Грибан
Є.О. Сорочко