П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
УХВАЛА
19 вересня 2023 р.м.ОдесаСправа № 540/383/22
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області та третьої особи - Фермерського господарства «Скіф» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання надати дозволи,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані рішення Великоолександрівської селищної ради VIII скликання від 10.12.2021р. №3715, від 10.12.2021р. №3716, від 10.12.2021р. №3717, від 10.12.2021р. №3718, від 10.12.2021р. №3719 та від 10.12.2021р. №3720. Зобов'язано відповідача надати дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі 8,5233 умовних кадастрових гектарів за рахунок земельної ділянки комунальної власності площею 25,5700 га, кадастровий номер 6520984300:05:002:0002, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 із урахуванням висновків суду та приписів пп.5 п.27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України. Зобов'язано відповідача надати дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства в розмірі орієнтовною площею 8,1666 умовних гектарів за рахунок земельної ділянки комунальної власності площею 24,5000 га, кадастровий номер 6520984300:05:002:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області позивачам ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із урахуванням висновків суду та приписів пп.5 п.27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 14.08.2023р. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Враховуючи, що по даній справі від відповідача не надходило жодних клопотань та заяв із приводу усунення недоліків апеляційної скарги або продовження строків на усунення її недоліків, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022р. дану апеляційну скаргу - повернуто апелянту.
18.09.2023р. відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2023р., до якої, зокрема, додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ознайомившись із даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.296 КАС України, у зв'язку із чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, всупереч вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).
За ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст.4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Станом на 01.01.2022р., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2481 грн.
Отже, враховуючи немайновий характер позовних вимог, за подання цього позову до суду першої інстанції кожен позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 992,40 грн. (2481 грн. х 0,4). Відповідно, ставка судового збору за подання даної апеляційної скарги, у даному випадку, становить для кожного позивача - 8931,60 грн. (992,40 грн. х 150% х 6).
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 8931,60 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Окрім того, згідно з вимогами п.8 ч.2 ст.296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Також відповідно до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Слід зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Частиною 1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено - 30.05.2023р. та, як зазначає сам апелянт, було отримане ним - 01.08.2023р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 31.08.2023р.
Втім, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції 13.09.2023р., тобто зі значним пропуском передбаченого КАС України строку на апеляційне оскарження.
Аналіз положень ст.5,13 і 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.
Водночас, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто зауважити про те, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що дійсно перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.
При цьому, як уже зазначалося, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Такий підхід до правосвідомості осіб, які є сторонами у справі, окреслений у ч.2 ст.44 КАС України, відповідно до якої, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 129 Конституції України регламентовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.
Та обставина, що відповідач звернувся із первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують певні причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи мають діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Також, варто зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Окрім того, слід наголосити на тому, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Разом із тим, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
Між пропуском процесуального строку та введенням воєнного стану має бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх ухвалах від 23.06.2022р. у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20.
Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.
При цьому, протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту необхідно звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.295,298 КАС України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.