УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2023 року справа № 580/8542/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/8542/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська 57, м. Черкаси, 18036, ЄДРПОУ 40108667), про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
18.09.2023 вх.39523/23 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Національної поліції в Черкаській області щодо зазначення неповної інформації у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.09.2023 №229;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву від 04.07.2023.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного із відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під порушенням варто розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, унаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У порушення п.9 ч.5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить обґрунтування порушення оскаржуваними діями кожним із відповідачів конктерних прав позивача. Позовна заява не містить доводів, що вказували на безпосередній вплив оскаржуваних дій на права позивача, як і не містить обгрунтувань, яке право позивача належить захистити в суді з огляду на обраний спосіб захисту, що не відповідає формалізованому визначенню згідно п.3 ч. 1 ст.5 КАС України.
Суд не може вийти за межі позовних вимог / https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1068057/.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Позивач стверджує, що просив: надати довідку про виплату індексації грошового забезпечення за період 10.01.2017 до 11.01.2019 (вказати помісячні суми та загальну суму індексації), проте не зазначає мету отримання такої довідки у контексті змісту і характеру порушеного права і не повідомляє про здійснений судовий контроль у справі №580/1677/22.
Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 79, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обрання способу захисту відповідно до статті 5 КАС України з урахуванням наслідків п.4 ч.1 ст.5 КАС України; обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача відповідачем з доводами і доказами на підтвердження у контексті змісту неповної інформації; надання відомостей про здійснення судового контролю у справі № 580/1677/22 з огляду на наявне власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА