РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року справа № 580/8138/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невинесення вмотивованої постанови про проведення перевірки виконавчого провадження №71911365 та його витребування відповідною посадовою особою на підставі скарги ОСОБА_2 від 21.08.2023;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести вмотивовану постанову про проведення перевірки виконавчого провадження №71911365 та його витребування відповідною посадовою особою на підставі скарги ОСОБА_2 від 21.08.2023.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинено протиправну бездіяльність щодо не винесення вмотивованої постанови про проведення перевірки виконавчого провадження №71911365 та його витребування відповідною посадовою особою на підставі скарги ОСОБА_2 від 21.08.2023, тому вона 06.09.2023 звернулась із цим позовом до суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію аргументує тим, що відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР), звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
21.08.2023 ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано скаргу, яка відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» зареєстрована в Департаменті 21.08.2023 за № К-28212.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги терміни розгляду звернень громадян, встановлені статтею 20 Закону №393/96-ВР, Департаментом державної виконавчої служби скарга ОСОБА_1 від 21.08.2023 буде розглянута у строки визначені законом, а тому адміністративний позов у справі №580/8138/23 є таким, що поданий передчасно.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 21.08.2023 позивачем надіслано до відповідача скаргу, в якій вона просила:
1. Витребувати матеріали ВП №91911365 та провести перевірку щодо порушень закону при проведенні виконавчих дій заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною.
2. Провести перевірку щодо бездіяльності заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України І.Нещадима.
3. У разі виявлення порушень реагувати постановою у відповідності до ст. 74 Закону.
Позивач вважає, що відповідач у зв'язку з надходженням її скарги повинен витребувати матеріали виконавчого провадження №91911365 та провести відповідну перевірку, однак вказаних дій не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульовано ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 3 якої визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Крім того, розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5) визначено порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження.
Відповідно до п. 3 Інструкції №512/5 перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби. Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються: підстави витребування цього виконавчого провадження; у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності; у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.
Згідно п.п. 4, 5 Інструкції №512/5 постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів складається в кількох примірниках, з яких: один примірник надсилається до органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження; другий примірник залишається в органі державної виконавчої служби, який витребував виконавче провадження; якщо перевірка виконавчого провадження здійснюється за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, примірник постанови надсилається також цій посадовій особі. Витребуване виконавче провадження надсилається до органу державної виконавчої служби, який його витребував, із супровідним листом у строки, визначені в постанові про його витребування. Матеріали виконавчого провадження або їх копії повинні бути прошнуровані, пронумеровані, з описом документів, який підписується державним виконавцем, який оформив виконавче провадження, із зазначенням дати складання опису. Виконавчі провадження з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250 в кожному. Кожен том провадження оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис. Копії матеріалів виконавчого провадження засвідчуються начальником органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження.
Пунктом 6 Інструкції №512/5 визначено, що перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.
Разом з тим, ні положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ні Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 - не визначено строку, у продовж якого повинна бути винесена відповідною посадовою особою вмотивована постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів.
При цьому, скарга ОСОБА_1 від 21.08.2023 зареєстрована в порядку Закону України «Про звернення громадян» 21.08.2023 за №К-282012, відповідно, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» місячний строк розгляду звернення також не закінчився.
Як наслідок, у Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, станом на час звернення позивача з цим позовом до суду 06.09.2023, ще не закінчився строк розгляду скарги та прийняття рішення стосовно необхідності проведення перевірки виконавчого провадження №71911365 та його витребування відповідною посадовою особою на підставі скарги О.Коркіяйнен від 21.08.2023, тому суддя дійшов висновку про передчасність звернення до суду із цим позовом.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Крім того, в ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Зважаючи на наведене в сукупності, враховуючи заявлені позивачем підстави позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача у правовідносинах, що виникли.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО