РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року справа № 580/6138/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
17.07.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №232730008864 від 19.06.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи на ВАТ “Черкаське хімволокно” з 10.05.1995 по 29.09.1997 та з 14.10.1998 по 09.01.2006 контролером якості продукції та технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти мотивоване рішення врахувавши пільговий стаж роботи за Списком №1 з 10.05.1995 по 29.09.1997 та з 14.10.1998 по 09.01.2006 контролером якості продукції та технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю, з урахуванням норм Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в редакції, що діяла до ухвалення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-VІІІ від 02.03.2015.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в періоди з 10.05.1995 по 29.09.1997 та з 14.10.1998 по 09.01.2006 працювала у ВАТ “Черкаське хімволокно” на посадах, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. 12.06.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Відповідач рішенням від 19.06.2023 № 232730008864 відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що позивач не досягла 50-річного віку та у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 24.07.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач проти позову заперечив, 23.08.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до матеріалів справи не надано жодних доказів того, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії, а тому позов не підлягає задоволенню.
Разом з тим вказав, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За результатами розгляду документів до страхового стажу позивача зараховано всі періоди трудової діяльності.
За наданими документами до пільгового стажу позивача не зараховано періоди відповідно до довідки від 21.11.2008 № 154, оскільки пільгова довідка не відповідає вимогам додатку №5, визначеного Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, оскільки посада «контролер якості продукції і технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю» не співпадає з посадою «працівники відділу технічного контролю, зайняті у хімічних, прядильних, обробних цехах, на дільницях і у відділеннях», не зазначено інформацію про відпустку без збереження заробітної плати та відсутній підсумок пільгового стажу за Списком №1, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 24 років 11 місяців 26 днів, пільговий стаж за Списком №1 - відсутній, оскільки не підтверджений в порядку визначеному законодавством.
У зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
З'ясувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 30.11.2005.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивач працювала у ВАТ “Черкаське хімволокно”:
- з 10.05.1995 по 29.09.1997 - контролером якості продукції і технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю;
- з 14.10.1998 по 09.01.2006 - контролером якості продукції технологічного процесу прядильно-обробного дільниці відділу технічного контролю.
Відповідно до довідки про перейменування ВАТ “Черкаське хімволокно” ЗАТ “Хімпобутсервіс” є правонаступником ВАТ “Черкаське хімволокно” щодо видачі довідок згідно з договором купівлі-продажу №2828 від 16.04.2007.
Згідно з довідкою ЗАТ «Хімпобутсервіс» про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії Ф. 6.2-0-01-19 від 21.11.2008 № 154 позивач працювала повний робочий день на ВАТ «Черкаське хімволокно»:
- з 10.05.1995 по 29.09.1997 (02 роки 04 місяці 19 днів) - у виробництві віскозного волокна в якості контролера якості продукції і технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю, що передбачено Списком №1, розділ XVI, код 11600000 - 1754а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
- з 14.10.1998 по 09.01.2006 (07 років 02 місяці 25 днів) - у виробництві віскозного волокна в якості контролера якості продукції та технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю, що передбачено Списком №1, розділ XVI, код 16 - 1а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Усього стаж роботи позивача за Списком №1 становить 09 років 07 місяців 14 днів.
Довідка ЗАТ “Хімпобутсервіс” від 21.11.2008 № 154 видана на підставі: архівної особової карточки з обліку кадрів ф. Т-2, нак. №145-к від 17.05.1995, зап. про звільнення № 662 від 29.09.1997, нак. № 563-к від 19.05.2005, наказу на зупин № 1020 від 30.12.2005, графіку зупину устаткування. Підписана: керівником підприємства - Сегедою А.В., начальником відділу кадрів - Одинець Н. П. Довідка засвідчена печаткою ЗАТ “Хімпобутсервіс”.
Відповідно до виписок із наказів «Про результати атестації робочих місць № 376 від 25.07.1994, № 356 від 29.04.2002, № 1098 від 16.11.2000 підтверджено право на пенсію за Списком №1 за професією контролер якості продукції та технологічного процесу (на машинах ПНШ-180. ПНШ-100) прядильно-обробного цеху.
12.06.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, який був безпосередньо зайнятий повний робочий день на роботах, віднесених до Списку №1.
За принципом екстериторіальності відповідач розглянув заяву позивача та 19.06.2023 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії № 232730008864, яким відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з не настанням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу. В рішенні відповідач вказав, що за результатами розгляду документів до страхового стажу позивача зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди відповідно до довідки від 21.11.2008 № 154, оскільки пільгова довідка не відповідає вимогам додатку №5, визначеного Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, оскільки посада «контролер якості продукції і технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю» не співпадає з посадою «працівники відділу технічного контролю, зайняті у хімічних, прядильних, обробних цехах, на дільницях і у відділеннях», не зазначено інформацію про відпустку без збереження заробітної плати та відсутній підсумок пільгового стажу за Списком №1, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Не погоджуючись з рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються зокрема Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі-Закон №1058).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах у зв'язку із не досягненням заявницею 50 років на дату заяви та відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Наявність відповідного трудового стажу позивача підтверджується трудовою книжкою серія НОМЕР_2 , згідно із записами якої позивач працювала у ВАТ “Черкаське хімволокно”: з 10.05.1995 по 29.09.1997 - контролером якості продукції і технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю; з 14.10.1998 по 09.01.2006 - контролером якості продукції технологічного процесу прядильно-обробного дільниці відділу технічного контролю.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Як встановив суд у трудовій книжці позивача всі записи належним чином оформлені та свідчать про періоди роботи позивача у ВАТ “Черкаське хімволокно” з 10.05.1995 по 29.09.1997 та з 14.10.1998 по 09.01.2006.
Право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується, зокрема, відомостями трудової книжки.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Правова позиція була висловлена Верховним Судом у подібних справах №195/443/17 від 13.06.2019 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Водночас, позивачем, при зверненні із заявою про призначення пенсії надано довідку ВАТ “Черкаське хімволокно” від 21.11.2008 №154, з якої вбачається, що позивач працювала повний робочий день:
- з 10.05.1995 по 29.09.1997 в прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю на посаді контролера якості продукції і технологічного процесу, передбаченої Списком №1 постановою КМУ від 11.03.1994 № 162;
- з 14.10.1998 по 09.01.2006 в прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю на посаді контролера якості продукції та технологічного процесу, передбаченої Списком №1 постанови КМУ від 16.01.2003 № 36.
Окрім того, відповідно до виписок із наказів «Про результати атестації робочих місць № 376 від 25.07.1994, № 356 від 29.04.2002, № 1098 від 16.11.2000 підтверджено право на пенсію за Списком №1 за професією контролер якості продукції та технологічного процесу (на машинах ПНШ-180. ПНШ-100) прядильно-обробного цеху, згідно висновків Держекспертизи умов праці №31 від 03.03.2004 та № 85 від 11.10.2000.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що надані ОСОБА_1 документи підтверджують наявність пільгового стажу роботи позивача за роботами за Списком №1 у вищевказані періоди у ВАТ “Черкаське Хімволокно”.
Окрім того, суд зазначає, що довідка ВАТ “Черкаське хімволокно” від 21.11.2008 №154 в повному обсязі підтверджує відомості трудової книжки позивача про періоди її роботи та підтверджує право позивача на зарахування вказаних вище періодів до пільгового стажу за Списком №1. При цьому, вказана довідка підписана керівником та начальником відділу кадрів, тому вказані підстави у оскаржуваному рішенні пенсійного органу щодо неналежності довідки суд вважає формальними підставами для відмови.
Суд також враховує, що згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 у Відомостях по спеціальному стажу (за наявності даних за періоди до 2009 року включно) містяться записи про її роботу за списком №1 з грудня 1999 року по вересень 2005 року.
За вказаних обставин спірне рішення пенсійного органу є протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно з п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Отже, після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII у новій редакції викладений п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини цього Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п. 3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".
Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд зазначає, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 50 років за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
У рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд України, визнаючи такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом N 213-VIII вказав, що особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для заявника закону.
Обрані пенсійним фондом у спірному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
У спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
За вказаних обставин, відмова відповідача в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
З огляду на підстави відмови у призначенні спірної пенсії, та за такого правового врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо протиправності дій пенсійного органу щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 за поданою нею заявою, у зв'язку із чим оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.06.2023 № 232730008864 належить визнати протиправним та скасувати.
При цьому, суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що до матеріалів справи не надано жодних доказів того, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії, позаяк саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло 19.06.2023 рішення № 232730008864, який відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, і саме зазначене рішення оскаржує у цій справі позивач. Тому саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є належним відповідачем у справі, що розглядається.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняття мотивованого рішення, врахувавши спірний пільговий стаж роботи за Списком №1, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, відповідач є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.
Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах набувають жінки за наявності відповідних критеріїв, передбачених ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII, зокрема після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Суд вважає, що наявність та відповідність сукупності всіх необхідних критеріїв для призначення пенсії на пільгових умовах належить до виключної компетенції відповідача.
Тому, беручи до уваги, що пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 становить 9 років 7 місяців 14 днів і підтверджується належним чином складеною довідкою про особливий характер роботи чи умов праці, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоди роботи, зазначені у довідці про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії ЗАТ “Хімпобутсервіс” від 21.11.2008 № 154, а саме: з 10.05.1995 по 29.09.1997 та з 14.10.1998 по 09.01.2006 на посаді контролера якості продукції та технологічного процесу прядильно-обробного цеху відділу технічного контролю.
Отже, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (як орган, який прийняв протиправне рішення) повторно розглянути заяву позивача від 12.06.2023 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов належить задовольнити повністю.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору 1073,60 грн, суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 19 червня 2023 року №232730008864.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 30.11.2005, РНОКПП відсутній) періоди роботи з 10.05.1995 по 29.09.1997 та з 14.10.1998 по 09.01.2006 згідно довідки ЗАТ “Хімпобутсервіс” від 21 листопада 2008 року № 154.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 30.11.2005, РНОКПП відсутній) від 12 червня 2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 30.11.2005, РНОКПП відсутній) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО