Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Харків
19 вересня 2023 року № 520/10082/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду у м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати рішення протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2023 № 262240019571;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка виражається у не зарахуванні її стажу роботи в Сватівській обласній психіатричній лікарні в періоди з 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021, та в Територіальному медичному об'єднанні м. Сєвєродонецьк Луганської області - з 16.01.1995 по 01.04.1995 на пільгових умовах, а також не зарахуванні її стажу навчання та не призначення їй пенсії на пільгових умовах зі скороченням пенсійного віку в 54 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в Сватівській обласній психіатричній лікарні з 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021 до стажу за Списком № 2 та зарахувати зазначений стаж в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати період навчання ОСОБА_1 в Кремнівському медичному училищі з 01.09.1985 по 15.05.1988 та період навчання в Лисичанському медичному училищі з 05.03.1993 по 02.07.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати її період роботи в Територіальному медичному об'єднанні м. Сєвєродонецьк Луганської області - з 16.01.1995 по 01.04.1995, а також періоди навчання з 01.09.1985 по 15.05.1988 та з 05.03.1993 по 02.07.1993 до стажу за Списком № 2;
- судові витрати у вигляді судового збору 1073 гривні 60 коп. стягнути з відповідача на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 06.03.2023 подала заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до зазначеної норми, право на пенсію працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Рішенням від 13.03.2023 № 262240019571 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком. Відповідач зазначив наступні підстави відмови:
- На пільгових умовах на пенсію можуть вийти жінки 1970 р.н. після досягнення 54 років за наявністю стажу 24 роки і не менше половини пільгового стажу;
- Період навчання, відображеного у дипломі серії НОМЕР_1 від 02.07.1993 не проглядається рік початку навчання, термін навчання тривалий;
- Період навчання з 01.09.1985 по 15.05.1988, оскільки довідка від 06.02.2023 06-02/01 не містить посилання на первинні документи;
- Підтверджений пільговий стаж особи: - пільговий стаж за списком 2 - 13 років 4 місяці 22 дні;
- Відповідач зазначає, що для зарахування пільгових періодів роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно долучити довідку про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, догляду за дітьми до трьох та шести років у психіатричній лікарні.
Позивачка зазначає, що відмова у при значенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 08.05.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 у років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого п. 2 ст. 114 Закону № 1058- IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абз. 1 п. 2, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 і 3 - 13 п. 2, страхового стажу, зокрема: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058- IV: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
На підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж позивача становить 17 років 0 місяців 05 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 13 років 04 місяці 22 дні.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів до страхового стажу Позивача не зараховано:
- період навчання з 05.03.1993 по 02.07.1993 в Лисичанському медичному училищі, відображений у дипломі серії НОМЕР_1 від 02.07.1993, оскільки не проглядається рік початку навчання;
- період навчання з 01.09.1985 по 15.05.1988 у Кремінському медичному училищі, оскільки довідка від 06.02.2023 № 06-02/01 не містить посилання на первинні документи.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Для зарахування періодів роботи з 01.09.2009 по 31.12.2021 у Сватівській обласній психіатричній лікарні у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” Позивачу необхідно долучити довідку про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, догляду за дітьми до трьох та шести років.
Враховуючи все вищевикладене, підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - відсутні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
06 березня 2023 року позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами щодо призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
Рішенням про відмову у призначенні пенсії Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2023 № 62240019571 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до зазначеного рішення, до страхового стажу не зараховано:
- період навчання, відображене у дипломі серії НОМЕР_1 від 02.07.1993 не проглядається рік початку навчання, термін навчання тривалий,
- період навчання з 01.09.1985 по 15.05.1988, оскільки довідка від 06.02.2023 № 06-02/01 не містить посилання на первинні документи.
Підтверджений пільговий стаж особи:
- пільговий стаж за списком № 2 - 13 років 4 місяці 22 дні.
Пільговий стаж зараховано на підставі інформації індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Звернуто увагу, що для зарахування періодів роботи у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” необхідно долучити довідку про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, догляду за дітьми до трьох та шести років у психіатричній лікарні.
Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є Закон №1058, який був прийнятий на зміну положенням Закону № 1788.
Отже, оскільки і Закон №1058, і Закон № 1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.
Згідно пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788 (в редакції до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ, далі - Закону №213) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Законом №213 раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788 віковий ценз для жінок з 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки 1970 року народження і старші мають право на пенсію за віком на пільгових після досягнення ними такого віку:
- 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
- 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
- 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
- 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
- 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
- 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
- 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
- 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
- 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
- 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
- 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2015 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058 правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом "б" статті 13 Закону № 1788.
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону № 2148 (11.10.2017), яким текст Закону № 1058 був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому Законом №2148 у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону № 1058, де вказувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону №2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
- 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
- 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
- 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
- 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
- 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
- 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
- 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
- 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
- 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
- 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
- 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі № 2148 наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Відтак, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "б" статті 13 Закону № 1788 у редакції Закону № 213 та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам".
Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та частина 2 статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.
Стосовно не зарахування періоду роботи в Сватівській обласній психіатричній лікарні період з 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021 у подвійному розмірі, відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 60 Закону України №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги (до перейменування - Сватівська обласна психіатрична лікарня) належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги (до перейменування - Сватівська обласна психіатрична лікарня) як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.
Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі у спірний період відповідачем не спростовується.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджений Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (надалі Порядок №383).
Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637).
За змістом пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача, відповідно до якої встановлено, що протягом спірних періодів з 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021 працювала в психіатричному закладі охорони здоров'я.
Окрім цього записами від 05.06.2005 р., від 05.06.2008р., 05.06.2013р. вказано, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови КМУ від 01.08.1992 №442 робоче місце атестоване та дає право на пенсію за списком №2 розділ 246-2б згідно ЄТКД.
Також записом у трудовій книжці від 04.06.2018 та від 27.01.2020 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 (розділ XXIV) виробництв, робіт, професій, посад і показників по роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 № 461 (розділ XXIV Списку №2).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, уточнюючі довідки необхідні, якщо відсутні необхідні відомості в записах у трудовій книжці. Для перевірки набутого стажу в підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, відповідачі мають повноваження використати відомості реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Реквізити наказів щодо вказаних записів трудової книжки позивачки містять відповідну інформацію та докази підробки таких документів відсутні. Чинне законодавство не передбачає права органу Пенсійного фонду України не приймати до відома відповідні періоди роботи та додаткову інформацію що безпосередньо вказана у трудовій книжці. Тому не врахування відповідного пільгового стажу позивача відповідачем безпідставне, доводи відповідача не обґрунтовані.
Щодо вказаного вище суд урахував, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний строк неодноразово продовжено Указами Президента.
Із урядового порталу за посиланням://www.kmu.gov.ua/news/onovleno-aktualnij-perelik-gromad-u-rajonah-bojovih-dij-na-tot-ta-tih-shcho-v-otochenni-04072022 суд установив, що станом на 18.09.2023 року до оновленого переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), входить 9 областей, серед яких Сватівська міська територіальна громада Луганської області.
Місцем реєстрації позивачки є Луганська область, Сватівський р-н, м. Сватове, що підтверджується вказаною довідкою про взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.09.2022 № 3002-5002174013.
Вказані обставини свідчать про об'єктивні перешкоди у позивачки належно скористатися правами, в т.ч надати уточнюючі довідки щодо стажу її роботи.
Отже, незарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі періоду роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.
Щодо зарахування періоду навчання позивачки у Кремінському та Лисичанському медичних училищах до спеціального стажу роботи суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що із зверненням до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії позивачем додані, серед іншого, диплом серії НОМЕР_2 від 02.07.1993р, згідно якого позивачка закінчила Лисичанське медичне училище за спеціальністю «сестринська справа».
Відповідно до пункту д» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи, крім іншого, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до статті 18 цього Закону, до закладів професійної (професійно- технічної) освіти, серед інших, належить професійно-технічне училище відповідного профілю.
Відповідно до трудової книжки позивачки встановлено, що: з 16.01.1995р. по 01.04.1995р. позивачка працювала на посаді медичної сестри урологічного відділення ТМО м. Сєвєродонецька Луганської області.
Враховуючи, що перерва між закінченням навчання та зарахуванням позивачки на роботу за набутою професією складала більше трьох місяців, законодавством не передбачена можливість зарахування часу навчання у Кремінському та Лисичанському медичних училищах до спеціального стажу її роботи.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 348/20/17.
Окрім цього період роботи позивачки в Територіальному медичному об'єднанні м. Сєвєродонецьк Луганської області - з 16.01.1995 по 01.04.1995 судом також не може бути зарахований до стажу за Списком № 2, оскільки трудова книжка не містить інформацію щодо атестації робочого місця, що дає право на пенсію за списком №2. Також позивачкою не надано відповідних уточнюючих довідок, які необхідні, якщо відсутні необхідні відомості в записах у трудовій книжці.
Втім період роботи позивачки в Територіальному медичному об'єднанні м. Сєвєродонецьк Луганської області - з 16.01.1995 по 01.04.1995 має бути зарахований лише до загального трудового стажу, відповідно до інформації, що міститься у трудовій книжці позивачки.
Враховуючи викладені обставини, задоволенню підлягає вимога позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2023 № 262240019571.
Щодо вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка виражається у не зарахуванні її стажу роботи в Сватівській обласній психіатричній лікарні в періоди з 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021, та в Територіальному медичному об'єднанні м. Сєвєродонецьк Луганської області - з 16.01.1995 по 01.04.1995 на пільгових умовах, а також не зарахуванні її стажу навчання та не призначення їй пенсії на пільгових умовах зі скороченням пенсійного віку в 54 роки, суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. В даному випадку щодо відмови у призначенні пенсії суб'єктом владних повноважень були вчинені активні дії, а саме - прийнято рішення про відмову.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що у визнанні протиправною бездіяльності відповідача - слід відмовити.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2023 № 262240019571.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) періоди роботи в Сватівській обласній психіатричній лікарні з 01.09.2000 по 18.05.2009 та з 01.04.2015 по 31.12.2021 до стажу за Списком № 2 та зарахувати зазначений стаж в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 536, 80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19 вересня 2023 року.
Суддя Бадюков Ю.В.