Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
18 вересня 2023 р. справа № 520/22918/23
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченко, буд. 315а, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції України №838 о/с від 09 червня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, підписаний керівника (начальника) Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеном Жуковим;
- зобов'язати голову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгена Жукова вчинити певні дії - відновити порушені права позивача ОСОБА_1 шляхом скасування Наказ Департаменту патрульної поліції України №838 о/с від 09 червня 2022 року і поновлення його на посаді.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, але не виключно - копію наказу Департаменту патрульної поліції України №838 о/с від 09 червня 2022 року.
До Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення строку подання позовної заяви, обґрунтована тим, що станом на 07.09.2023 він разом із своїм представником ОСОБА_2 неодноразово звертався до УПП ДПП в Харківській області з проханням ознайомитись з наказами про звільнення, поновлення та нове звільнення після поновлення, однак, інформація про докази, зібрані під час службового розслідування, а також конкретні підстави і обставини звільнення на момент цього звернення до суду залишаються невідомими для позивача. Позивач зазначає, що дізнався про рішення Другого апеляційного адміністративного суду №520/5869/22, яке фактично відмовило позивачу в доступі до необхідних для позову документів і роз'ясненні обставин його звільнення, 25.08.2023, тому, на думку позивача, строк звернення до суду з даним позовом слід рахувати з цієї дати.
Розглядаючи заяву позивача та додані до неї документи, матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2 і 5 ст. 122 КАС України встановлено загальний та спеціальний строк звернення до суду, зокрема для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії).
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, тобто є публічною службою в розумінні пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є правомірність наказу Департаменту патрульної поліції України №838 о/с від 09.06.2022 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, вимоги про поновлення на посаді.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, який застосовується в редакції Закону України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2020 №2123-ІХ, що набрав чинності 01.05.2022, встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22 зроблено висновок, відповідно до якого законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом по особовому складу.
Позивач як у позовній заяві, так і у заяві про поновлення строків звернення до суду, зазначає, що подання даного позову було унеможливлене відсутністю доступу до матеріалів службового розслідування та ознайомлення з усіма документами, за результатами яких винесено оскаржуваний наказ, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з відповідним позовом (справа №520/5869/22), у задоволенні якого йому було відмовлено. Позивач стверджує, що його так і не було ознайомлено з оскаржуваним наказом та матеріалами службового розслідування.
Як вбачається з комп'ютерної програми "КП ДСС", 02.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, щодо не розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 01.07.2022 про надання для ознайомлення і копіювання матеріалів службових перевірок, наказів про звільнення, поновлення в посаді від 09.03.2022 та 13.05.2022 року та повторне звільнення з посади від 09.07.2022;
- зобов'язати Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції вчинити певні дії розглянути заяву позивача від 01.07.2022 і надати ОСОБА_1 для ознайомлення і копіювання матеріали службових перевірок за березень та червень 2022 року, що було обґрунтуванням для видання наказів про звільнення, поновлення в посаді від 09.03.2022 та 13.05.2022 та повторне звільнення з посади від 09.07.2022, а також самих наказів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі №520/5869/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.
У вказаному рішенні суду зазначено, що обмеження позивача та його представника в можливості здійснення копіювання та ознайомлення з матеріалами службових перевірок проведених стосовно позивача, судом не встановлено.
Судом у справі №520/5869/22 встановлено, що за результатом проведення службового розслідування, відповідно до наказу ДПП "Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень" від 27.05.2022 №319 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, яке реалізоване шляхом видання наказу по особовому складу від 09.06.2022 №838 о/с, з яким останній ознайомлений під підпис цього ж дня.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі №520/5869/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі №520/5869/22 набрало законної сили 25.08.2023.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, Харківським окружним адміністративним судом в межах розгляду справи №520/5869/22, на яку посилається позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду, встановлено факт ознайомлення ОСОБА_1 із наказом Департаменту патрульної поліції від 09.06.2022 №838 о/с, який є предметом оскарження, - 09.06.2022.
В той же час, з позовом про оскарження наказу Департаменту патрульної поліції України від 09.06.2022 №838 о/с про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, позивач звернувся до суду 18.08.2023 (згідно дати на конверті поштового відправлення, яким надісланий до суду адміністративний позов).
З огляду на вищевикладене, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Верховний Суд в постанові від 11.11.2021 у справі №260/611/21 зазначив, що "...реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 10 грудня 2020 №1723/02-12 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку".
Вказане дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 мав можливість вжити своєчасних заходів щодо захисту порушених своїх прав в межах установленого строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, але не скористався таким за відсутності поважних причин. Доказів протилежного суду не надано.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не зазначено про обставини, які позбавили позивача можливості звернення до суду визначений законом строк, перебіг якого розпочався з моменту фактичного ознайомлення позивача зі спірним наказом.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 по справі №804/958/17.
Крім того, суд наголошує на тому, що вказані у заяві причини пропуску строку звернення позивача до суду з позовом не можуть вважатися поважними, оскільки звернення з адвокатськими запитами до Департаменту патрульної поліції, а також зібрання тих доказів, які надані позивачем до позову, не можуть свідчити про непереборність таких обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Суд звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Враховуючи викладене, позивач в поданій заяві про поновлення строку подання позовної заяви не довів та не аргументував поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України. Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не наведено та не доведено у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченко, буд. 315а, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.