Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 р. справа № 520/5415/23
Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати противоправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 року № 296 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати противоправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області за №289 о/с від 14 червня 2022 року, в частині звільнення мене, ОСОБА_1 , згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УШ за п.6 ч. 1 с.77 / у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 14.06.2022 року, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022 р.;
- поновити ОСОБА_1 , на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.06.2022 по дату поновлення на службі;
- рішення суду в частині поновлення на роботі на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, звернути до негайного виконання;
- рішення суду в частині нарахування та виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Харківській області №296-ос від 03.06.2022 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, а також № 289о/с від 14.06.2022 про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2022 року зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України ''Про Національну поліцію" без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки визначення «відсутній на службі без поважних причин» під час воєнного стану та викладених обставин, пов'язаних з окупацією території, є необґрунтованим. Також, як вважає позивач, матеріали не містять жодних відомостей щодо позивача на підтвердження факту відсутності на службі без поважних причин. До того ж, матеріали службового розслідування, на думку позивача, не містять жодних відомостей внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818.
Крім того, позивач зазначив, що його не викликано в установленому законом порядку для участі у засіданні комісії, чим позбавлено було його права на захист передбаченого ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.
Представник відповідача надіслано до суду через систему "Електронний суд" відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 01.05.2022 по 03.06.2022 лейтенант поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівника щодо необхідності у строк до 30.04.2022 вийти з окупованих територій та прибути за місцем дислокації підрозділу, для проходження служби, виконання свої функціональні обов'язки, тим самим скоїв прогул, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
У зв'язку з чим, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, наказом ГУ НП в Харківській області від 03.06.2022 року №296 застосовано до поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Так, наказом ГУ НП в Харківській області від 14.06.2022 року №289 о/с звільнено зі служби поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Зважаючи на що, відсутні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Позивач через канцелярію суду надав відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість позиції представника відповідача.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, наказом Головного управління НП в Харківській області від 10.05.2022 року № 608 призначено проведення у формі письмового провадження службового розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 від 09.05.2022 року.
За результатами службового розслідування інспекторами 03.06.2022 року складено висновок службового розслідування, затвердженого наказом начальника ГУ НП в Харківській області від 03.06.2022 року.
Суд звертає увагу, що службове розслідування проводилося у відношенні багатьох співробітників ГУ НП в Харківській області, зокрема, поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Так, в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією установлено, що 09.05.2022 року до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 про те, що ним 28.04.2022 року підлеглим працівникам було надано усний наказ у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу, для несення служби та виконання своїх функціональних обов'язків, зокрема, поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Проте з 01.05.2022 року по 03.06.2022 року вищевказаний поліцейський до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибув, відсутній на службі без поважних причин та відповідно до виконання свої функціональні обов'язки не приступив.
Службовим розслідуванням встановлено, що в результаті збройної агресії з боку рф певна частина території Харківської області, в тому числі окремі громади Ізюмського району Харківської області опинилися окупованими збройними силами рф. Станом на теперішній час деякі поліцейські Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, які перебувають на тимчасово окупованій території не евакуювалися на підконтрольну Україні територію.
В ході проведеного службового розслідування опитаний начальник Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що 24.02.2022 року особовий склад підрозділу було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням військового стану в Україні, поліцейськими, які прибули до Ізюмського РУП проведено цільовий інструктаж та видано закріплену табельну вогнепальну зброю. 03.03.2022 року військовослужбовці рф окупували територій міста Балаклія та деякі населенні пункти Ізюмського району Харківської області. 01.04.2022 після неодноразових спроб війська рф окупували усю територію м. Ізюм та Ізюмського району, в результаті чого окремі поліцейські підрозділу опинились в окупації. Поліцейські Ізюмського РУП, які залишились на окупованій території за можливості виходили на зв'язок зі своїми безпосередніми керівниками особисто або через інших поліцейських, з якими перебували в бомбосховищах міста та підвальних приміщеннях будівель. Полковник поліції ОСОБА_2 зазначив, що за його вказівкою керівниками служб та особисто ним встановлювалися місця перебування кожного поліцейського Ізюмського РУП. Крім цього, вівся облік підлеглого особового складу, який не виходив на зв'язок з моменту окупації міста та району або була відсутня інформація про їх місце знаходження. 28.04.2022 відбулася нарада керівництва ГУНП в Харківській області на якій було дано усний наказ керівникам щодо доведення до кожного підлеглого поліцейського про необхідність виїзду з окупованої території до 30.04.2022. Даний наказ в підрозділі було доведено заступникам та усім підпорядкованим керівникам служб. На момент проведення службового розслідування на окупованій території знаходилося 58 поліцейських Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, які періодично за можливості виходять па зв'язок (38 - Ізюмський РУП, 12 - відділ поліції № 1 Ізюмського РУП, 2 - відділення поліції № 1 Ізюмського РУП, 6 - СПД № 1 Ізюмського РУП).
Станом на 03.06.2022 року ОСОБА_1 до евакуйованого підрозділу, розташованого в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, не прибув, до виконання своїх посадових обов'язків не приступив.
Опитаний начальник сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що 28.04.2022 року від начальника підрозділу йому був наданий усний наказ про необхідність довести до поліцейських слідчого відділу Ізюмського РУП, які знаходяться на окупованій території, вимогу до 30.04.2022 прибути на службу до евакуйованого підрозділу. З цією метою здійснювались телефонні дзвінки, зокрема, поліцейському з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Тобто, поліцейський з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який знаходився на окупованій території, безпосереднім керівником, з використанням мобільного зв'язку був проінформований про необхідність виходу з окупації. Також, його було повідомлено про відповідальність за невиконання вказаного наказу аж до звільнення з Національної поліції України, проте поліцейський наказ не виконав, з окупованої території не вийшов та не приступив до виконання своїх службових обов'язків, про перебування на лікарняному або інші причини своєї неявки керівництву Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області не повідомив.
У висновку службового розслідування також зазначено, що з метою з'ясування вищевказаних причин та умов, а також реалізації можливості щодо надання письмового пояснення з вищезазначених обставин, дисциплінарною комісією було здійснено телефонний дзвінок, зокрема, поліцейському з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , проте телефон останнього був поза зоною обслуговування.
Крім цього, дисциплінарною комісією відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, вживалися заходи щодо направлення вищевказаному поліцейському повідомлення про його виклик для надання пояснень по суті вищевказаних обставин з використанням засобів електронної комунікації - електронної пошти (скриньки).
Вищевказана інформація щодо запрошення зазначених поліцейських Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області відображена в акті огляду засобу (програми) електронної комунікації від 24.05.2022 за № 392/119-15-2022 разом з ілюстраційними матеріалами (скріншотами). Позивач у зазначений час за запрошенням до УП ГУ НП в Харківській області не прибув та відповідні письмові пояснення не надавав, у зв'язку із цим відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України старший сержант поліції ОСОБА_1 вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що було складено відповідний акт, зареєстрований 28.05.2022 року № 447/119-15-2022.
В ході службового розслідування комісія дійшла висновку, старший сержант поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин з 01.05.2022 року по 03.06.2022 року, не виконав усний наказ керівника щодо необхідності у строк до 30.04.2022 року вийти з окупованих територій та прибути за місцем дислокації підрозділу, для проходження служби, виконання своїх функціональних обов'язків, тим самим скоїв прогул, також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також вчинив інші дисциплінарні проступки, що виразились у порушені: пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки їх не виконали; не дотримались правил внутрішнього розпорядку, не виконали накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, не сприяли керівникові в організації дотримання службової дисципліни; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов'язків; вимог частини 2 статті 19 Конституції України, частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», діяли не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тим самим, вчинили дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим їх проходженням служби в Національній поліції України.
Також, останній порушив внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУ НП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 року №818.
У висновку зазначено, що в ході проведення службового розслідування обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області відповідно до вимог частин 4, 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлено.
На підставі зібраних під час службового розслідування матеріалів інспекторами встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушені: ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818.
На підставі викладеного, дисциплінарною комісією вирішено застосувати до поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
У зв'язку з чим наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №296 від 03.06.2022 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області", до поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Також, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 289 о/с від 14.06.2022 року звільнено зі служби поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вважаючи необґрунтованими накази Головного управління Національної поліції в Харківській області №296-ос від 03.06.2022 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, а також № 289о/с від 14.06.2022 про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2022 року зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частиною 1 ст.8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1,2 ст.18 Закону №580-VIII поліцейській зобов'язаний 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Статтею 24 Закону №580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1,2, 4,8,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
З огляду на зазначене нормативне регулювання, суд зазначає, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України "Про ведення воєнного стану" №64/2022 введено воєнний стан на території України, який внаслідок продовження триває.
Судом встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 на час введення воєнного стану проходив службу в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області.
Підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт від 09.05.22 ОСОБА_2 , в якому зазначено про відсутність позивача на службі без поважних причин.
В якості доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді безпідставної відсутності на службі в період з 01.05.2022 по 03.06.2022 відповідач надав висновок службового розслідування, письмові пояснення працівників поліції, акти огляду електронної комунікації та про відмову від надання письмових пояснень.
Суд зазначає, що в ході проведеного службового розслідування опитаний начальник Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що 24.02.2022 року особовий склад підрозділу було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням військового стану в Україні, 3 поліцейськими, які прибули до Ізюмського РУП проведено цільовий інструктаж та видано закріплену табельну вогнепальну зброю. 03.03.2022 військовослужбовці рф окупували територій міста Балаклія та деякі населенні пункти Ізюмського району Харківської області. 01.04.2022 року після неодноразових спроб війська рф окупували усю територію м. Ізюм та Ізюмського району, в результаті чого окремі поліцейські підрозділу опинились в окупації. Деякі поліцейські Ізюмського РУП, які залишились на окупованій території, виходили на зв'язок зі своїми безпосередніми керівниками особисто або через інших поліцейських, з якими перебували в бомбосховищах міста та підвальних приміщеннях будівель. 28.04.2022 відбулася нарада керівництва ГУНП в Харківській області на якій було дано усний наказ керівникам щодо доведення до кожного підлеглого поліцейського про необхідність виїзду з окупованої: території до 30.04.2022. Даний наказ в підрозділі було доведено заступникам та усім підпорядкованим керівникам служб. На момент проведення службового розслідування на окупованій території знаходилося 58 поліцейських Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, які періодично за можливості виходять на зв'язок (38 - Ізюмський РУП, 12 - відділ поліції № 1 Ізюмського РУП, 2 - відділення поліції № 1 Ізюмського РУП, 6 - СПД № 1 Ізюмського РУП).
Станом на 03.06.2022 року ОСОБА_1 до евакуйованого підрозділу, розташованого, в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, не прибув, до виконання своїх посадових обов'язків не приступив.
Також, опитаний начальник сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що 28.04.2022 від начальника Ізюмського РУП полковника поліції ОСОБА_2 було отримано усний наказ про необхідність довести до підлеглого особового складу, який знаходиться в окупації вказівку про необхідність прибуття до евакуйованого підрозділу в строк до 30.04.2022. З цією метою майором поліції ОСОБА_3 особисто здійснювались телефонні дзвінки поліцейському з реагування ПП СПД № 1 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 на номер НОМЕР_1.
Окрім того, у висновку службового розслідування зазначено, що від начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 надійшла інформація про те, що старші сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які перебувають на окупованій території в смт. Борова Ізюмського району Харківської області повідомили, що неодноразово бачили помічника чергового СПД № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , яка заходила до адмінбудівлі СПД № 1 Ізюмського РУП у однострої, а також пересувалася по території Борівської ОТГ на власному автомобілі, на дзеркалах якого були закріплені георгіївські стрічки.
В ході службового розслідування, з метою з'ясування вищевказаних причин та умов, а також реалізації можливості щодо надання письмового пояснення з вищезазначених обставин, дисциплінарною комісією були здійснені телефонні дзвінки, в тому числі ОСОБА_1 , проте телефон був поза зоною обслуговування.
Крім цього, Дисциплінарною комісією на виконання вимог ст. 27 Дисциплінарного статуту був здійснений виклик ОСОБА_1 за допомогою смс - повідомлення, а також на електронну пошту з запрошенням прибути 19.05.2022 до ГУНП в Харківській області для надання письмових пояснень (акт огляду засобів електронної комунікації від 24.05.2022 за № 392/119-15-2022).
Проте позивач не прибув до ГУНП в Харківській області, про що був складений акт про відмову від надання пояснень (т. 1 а.с. 159).
Натомість, ОСОБА_1 в позові зазначив, що 24.02.2022 знаходився за місцем несення служби у смт. Борова Ізюмського району та виконував накази свого безпосереднього керівництва. З 24.02.2022 відбувалися бойові дії та з 12.04.2022 смт. Борова опинилось під тимчасовим контролем російських окупантів.
15.04.2022 на території місця роботи та проживання позивача зник мобільний зв'язок, через що він не мав доступу до мережі Інтернет та відповідно - до месенджерів «Viber», «WhatsApp», «Telegram», електронної пошти та з цього часу керівництво з ним на зв'язок не виходило.
Звертав увагу, що смт. Борова постійно перебувало під обстрілами окупантів, отже у ОСОБА_1 була відсутня об'єктивна можливість виїхати з селища за відсутності коридорів для виїзду.
Разом з тим, незважаючи на вказані обставини, позивач вживав всіх можливих заходів щодо евакуації на підконтрольну територію України та одразу, як вдалося залишити окуповану територію, він з'явився до ГУ НП у Харківській області для подальшого проходження служби.
З огляду на вказані вище обставини, позивачем також було наголошено на обставинах того, що жодного усного чи письмового наказу 28.04.2022 і в подальшому від керівництва Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області або керівництва вищого рівня про необхідність у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію, він не отримував.
Надаючи оцінку встановленим під час судового розгляду справи обставинам, поясненням позивача та підставам притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що матеріали службового розслідування не містять та відповідачем не надано належних доказів доведення позивачу усного наказу начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про евакуацію у строк до 30.04.2022 на підконтрольну територію України та прибуття за місцем дислокації підрозділу для несення служби, як і доказів наявності у позивача можливості евакуюватися з окупованої території у період з 01.05.2022 по 03.06.2022, тобто доказів відсутності на службі без поважних причин.
Пояснення начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майор поліції Лісняка О.П достеменно не свідчать доведення до ОСОБА_1 усного наказу щодо негайного виходу з окупації в строк до 30.04.2022, з урахуванням того, що у висновку службового розслідування зазначено про перебування телефону позивача поза зоною обслуговування.
Крім того, у поясненнях, наданих під час службового розслідування ОСОБА_3 зазначав, що він дзвонив ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 .
Разом з тим, в матеріалах справи міститься лише скріншот екрану мобільного телефону з вихідним дзвінком ОСОБА_6 на інший номер телефону, а саме НОМЕР_3 та який датований 15.03.2021 (т.1 а.с. 137).
Інших доказів на підтвердження того, що керівництвом позивача було здійснено заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 засобами телефонної комунікації на номер НОМЕР_2 про необхідність евакуації на підконтрольну територію України в строк до 30.04.2022, відповідачем до суду не надано.
Натомість, виклик про надання пояснень щодо службового розслідування, було скеровано на номер ОСОБА_1 НОМЕР_2 (т.1 а.с. 204).
Доказів на спростування того, що номер телефону НОМЕР_2 . належав саме ОСОБА_1 представником ГУ НП в Харківській області не надано.
Натомість, матеріалами службового розслідування не підтверджено повідомлення керівництвом позивача про його необхідність евакуюватись до 30.04.2022 на підконтрольну територію України за номером телефону НОМЕР_2 , а матеріали справи містять докази здійснення дзвінку 15.03.2021 на номер НОМЕР_3 .
Згідно ч. 3 статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Приписами п. 30 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Згідно п.28 та п.130 статті 2 Закону України "Про електронні комунікації" електронна комунікація (телекомунікація) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій: технічні засоби електронних комунікацій - обладнання, у тому числі із встановленим програмним забезпеченням, станційні та лінійні споруди, призначені для організації електронних комунікаційних мереж.
Отже, особа, яка проводить службове розслідування та здійснює ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання до позивача застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції не зобов'язана впевнитись, чи призвело використання електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника до комунікації з особою відносно якої проводиться перевірка - а саме отримання ним відповідного наказу та дати такого отримання.
Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 25.04.2022 № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. № 453/37789, було затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.
Згідно розділу VI "Харківська область" до них станом на квітень 2022 було віднесено, зокрема, території Ізюмського району, а саме: Борівська селищна територіальна громада.
Водночас, судом встановлено, що позивач був позбавлений можливості здійснювати комунікацію відповідно до положень чинного в Україні законодавства, що було обумовлено відсутністю у останнього можливості стабільно використовувати будь-які форми електронної комунікації (відсутність мобільного зв'язку від операторів України, відсутність можливості користування мережею Інтернет).
В силу приписів статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського.
Відтак, враховуючи, що до суду не надано доказів належного повідомлення та ознайомлення позивача із наказами про необхідність прибуття до відповідного підрозділу та відсутність доказів можливості залишення останнім окупованої території, суд приходить до висновку, що вина позивача матеріалами службового розслідування не встановлена, а дисциплінарна комісія у цьому конкретному випадку не здійснила всебічного, повного та об'єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського, а відтак до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно.
Суд звертає увагу, що не вихід працівників на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов'язаних з ними обставин, зокрема перебування на тимчасово окупованій території, не свідчить беззаперечно про їх відсутність на службі без поважних причин.
Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров'я таких працівників та їх сімей і не може вважатися як відсутність на роботі без поважних причин.
У даному випадку, висновки службового розслідування зроблені лише з урахуванням пояснень керівників поліцейських, відносно яких проводилось службове розслідування, без надання оцінки доводам позивача, без з'ясування всіх обставин, відсутності доказів фіксації неявки позивача на службі, без врахування особи позивача, ступеня його вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, його попередньої поведінки, ставлення до служби.
За відсутності в матеріалах справи жодних доказів того, що позивач співпрацював з окупантами та здійснював колабораційну діяльність, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на роботі без поважних причин та визначення в якості неповажної причини перебування на окупованій території свідчить про однобічність висновків службового розслідування та незаконність оскаржуваних наказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 № 296 в частині застосування до поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 14.06.2022 № 289 о/с, яким позивача звільнено із служби в поліції, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області з наступного дня за днем звільнення (14.06.2022), а саме з 15.06.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, також на його користь підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, кількість днів вимушеного прогулу складає 461 дні.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 № 701 від 14.09.2023, розмір середньоденного грошового забезпечення, отриманого за березень - квітень 2022 р. складав 395,44 грн.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 182297,84 грн. (461 дні х 395,44 грн).
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про здійснення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місць допущення негайного виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід звернути до негайного виконання.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 03.06.2022 № 296 в частині притягнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, до дисциплінарної відповідальності.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 14.06.2022 № 289 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, зі служби в поліції.
Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області з 15.06.2022.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Ярославська, 1/29, м. Харків, 61002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.06.2022 до 18.09.2023 у розмірі 182297 (сто вісімдесят дві тисячі двісті дев'яносто сім)грн. 84 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Ярославська, 1/29, м. Харків, 61002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.06.2022 року по 18.09.2023 року (461 календарних дні) в межах суми стягнення за один місяць (30 календарних днів) в сумі 11863 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С.Мороко