ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 500/5352/23
19 вересня 2023 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юк П.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 23.08.2023 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір його грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною або аналогічною посадою для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії;
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною або аналогічною посадою для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
01.09.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також 04.09.2023 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогами про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Ухвалою суду від 23 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху). Позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем 11.09.2023 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначено, що він дізнався про порушення своїй прав з відповіді Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області від 06.07.2023 №64001-3226/6415, тому в даному випадку вважає, що датою з якої почався перебіг строку звернення до суду слід пов'язувати з датою отримання листа відповіді від відповідача.
Також, в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач посилається на те що, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Відтак, у разі порушення відповідачем законодавства про пенсійне забезпечення не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право пенсіонера на перерахунок пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
При цьому, позивач посилається на висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2019 року у справі 806/1952/18. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 25.05.2016 у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 09.07.2019 у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017) та від 22.11.2019 у справі №1140/3136/18.
Додатково вказано, що про збільшення розміру пенсії він міг би дізнатись лише в березні 2023 року, після її виплати. Крім цього, зазначає, що премія за січень 2023 року встановлювалась наказом від 17.02.2023 №16-НК/64.
Враховуючи викладене, просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.
06.06.2023 позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області із заявою в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною або аналогічною посадою для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
06.07.2023 листом №64001-3226/6415 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області відмовило позивачу у видачі довідки посилаючись на відсутність правових підстав.
23.08.2023 позивач подав позовну заяву до суду.
Як вже зазначено в ухвалі від 07.09.2023 про залишення позову без руху, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.".
Виходячи з повідомлених позивачем обставин спору, про порушення свого права на визначення розміру грошового забезпечення з метою обчислення (перерахунку) пенсії він мав довідатись 1 січня відповідного року, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Спір у вказаній справі №380/14933/22 стосувався видачі довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Отже, постанова від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 є останнім релевантним висновком Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.
Тож, подавши цю позовну заяву до суду 23.08.2023, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про складення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на січень 2023 року.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отримання позивачем листа від 06.07.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
У постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 Верховним судом висловлено правову позицію щодо застосування статті 122 КАС України та дати початку обліку шестимісячного строку звернення до суду у спорі особи з обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не виготовленні та не направленні до органу Пенсійного фонду та позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії із 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022, та зобов'язання відповідача чинити ти дії по складенню та оформленню таких довідок.
При цьому, у справі № 380/14933/22 позивач звернувся до ОТЦК та СП з заявою про оформлення та направлення таких довідок, однак листом останнього повідомлено про відсутність підстав для вчинення таких дій.
Отже, у суду відсутні підстави для незастосування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 122 КАС України, викладених у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Також, важливо зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.
Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зазначив: «Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.»
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 березня 2021 року у справі №240/12017/19:
Колегія суддів звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, а не тим, хто спить.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Посилання позивача на постанови суду касаційної інстанції стосовно строку звернення до суду - не є застосовними у цій справі, з огляду на те, що суд при застосуванні норм права має керуватися останньою правовою позицією Верховного Суду, а правовідносини мають бути подібними, крім того у постановах, на які посилається позивач:
- від 25.05.2016 у справі № 164/1904/14-ц: Верховний Суд України надав оцінку у спорі з органом Пенсійного фонду у справі про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури;
- від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17: надано оцінку у спорі з органом Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії з не включенням певних складових грошового забезпечення військовослужбовця;
- від 24.04.2018 у справі №646/6250/17: стосуються правовідносин щодо визнання протиправними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харків щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01 березня 2016 року та зобов'язання Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити виплату пенсії позивачу, починаючи з дня припинення, що не є подібними для спірних обставин і регулюються іншими нормами права.
- від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17: надано оцінку у спорі з органом Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії на підставі наявної довідки про перерахунок пенсії;
- від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17: суд зазначив, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в пергу чергу, з боку держави. Однак, в подальшому Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від вказаної правової позиції;
Викладені позивачем доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Позивач у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
Крім цього, після відмови відповідача у видачі довідки (07.07.2023) до моменту подання позову (23.08.2023) пройшло більше місяця, що теж свідчить про зволікання позивача та пропуск строку звернення до суду з вказаним позовом не з поважних причин.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Частиною 15 статті 171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку, зазначені позивачем у заяві від 11.09.2023 обставини на підтвердження причин пропуску ним строку звернення до суду є неповажними, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Положеннями частини 4 статті 240 КАС України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 248, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала складена і підписана 19.09.2023.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6,м. Тернопіль,46011 код ЄДРПОУ 38535547).
Суддя Баб'юк П.М.