СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 вересня 2023 року Справа № 480/4446/22
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.
18.05.2023 до суду представником позивача подано заяву (в порядку ст. 383 КАС України), в якій просить:
- постановити окрему ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання нечинним рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в порядку ст. 383 КАС України;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2023 № 183750002188, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на підставі заяви від 02.06.2022 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про вжиті заходи повідомити Сумський адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Ухвалою суду від 29.05.2023 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2023, а також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк для надання письмових пояснень на заяву позивача.
Ухвалою суду від 08.06.2023 відкладено розгляд заяви на 06.07.2023, а також витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області письмові пояснення з приводу того, що при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 02.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, ГУ ПФУ в Сумській області було прийнято рішення від 23.03.2023 № 183750002188, яким відмовлено позивачці в призначенні пенсії з аналогічних підстав, за якими вже приймалися рішення про відмову у призначенні пенсії, та які в подальшому були скасовані рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 480/4446/22.
19.07.2023р. , на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі № 480/4446/22, від відповідача надійшли письмові пояснення (а.с.79-80) з яких свідчить, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області внесено зміни до рішення про відмову у призначенні пенсії від 23.03.2023 N° 183750002188.
На з а м і н у рішення про відмову у призначенні пенсії від 23.03.2023 №183750002188, винесено рішення про відмову в призначенні пенсії № 183750002188 від 18.07.2023р. Підстави відмови у призначенні пенсії позивачу зовсім інші, ніж ті, що були визначені у рішенні ГУ ПФУ в Сумській області від 23.03.2023р., яке позивач у своїй заяві від 18.05.2023р. (а.с.49-51) просив скасувати у порядку ст.383 КАС України.
Як свідчить з пояснень відповідача від 19.07.2023р., позивачу, згідно рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 18.07.2023 №183750002188, також було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, але підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу відмінні від тих, що були визначені у рішенні ГУ ПФУ в Сумській області від 23.03.2023р. та відмінні від тих обставин, які були предметом оскарження, дослідження та розгляду судом у справі №480/4446/22.
03.08.2023р. відповідачем подано до суду додаткові пояснення (а.с.89) згідно яких відповідач звертає увагу суду на те, що Рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області:
- від 08.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах,
- від 24.06.2022 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах,
скасовані на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023р. у справі № 480/4446/22.
В подальшому, відповідачем було прийнято рішення від 23.03.2023р. про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, однак рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.07.2023 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2023 №183750002188.
При винесенні рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.07.2023 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області переглянуто підстави такої відмови.
Так, рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.07.2023 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відрізняється (рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.07.2023 № 183750002188 доповнено змістом наведеним нижче) від рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2023 № 183750002188 в частині розрахунку пільгового стажу, а саме:
1. до пільгового стажу враховані періоди роботи з 29.07.1985 р. по 03.02.1986 р. за професією "складач вручну" та з 03.02.1986 р. по 21.08.1992 р. за професією "набирач на складально-рядкових машинах" (лінотипіст);
2. час роботи у шкідливих та важких умовах праці після 21.08.1992, відповідно до пункту 4.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі- Порядок), затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, зараховується до пільгового стажу, якщо право на це підтверджене результатами а т е с т а ц і ї робочого місця; відповідно до п. 4.5 Порядку, якщо атестація з 21.08.1992 р. не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведена після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць;
3. згідно п. 2 протоколу № 1 засідання комісії вперше проведеної атестації робочих місць в цехах друкарні від 11.08.2000 р., затвердженого наказом № 22 від 11.02.2000 "Про затвердження документів атестаційної комісії про результати атестації робочих місць за умовами праці", за показниками факторів виробничого середовища право на пільгове пенсійне забезпечення за професією "складач вручну", професією "набирач на складально-рядкових машинах" (лінотипіст) не підтверджено;
4. згідно з актом перевірки достовірності (обгрунтованості) видачі відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій № 1800-0904-1/4053 від 01.07.2022, та заміненою довідкою № 9 від 12.07.2022 р., заявниця працювала з 01.03.1995 р. по березень 2000 р. неповний робочий день;
5. за наявності пільгового стажу 07 років 00 місяців 25 днів заявниця має
право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при до с я г н е нн і 57 р о к і в та зверненні з відповідною заявою.
Згідно наданих документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, диплом, пільгові довідки, свідоцтво про народження дитини) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 36 років 11 місяців 12 днів, з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 - 07 років 00 місяців 25 днів.
Таким чином, як вказує відповідач у своїх поясненнях від 03.08.2023р., рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2022 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, від 24.06.2022 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, від 23.03.2023 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах с к а с о в а ні.
Чинним є рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.07.2023 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
25.08.2023р від представника позивача надійшло письмове пояснення (а.с.100-1003), в якому він фактичну уточнив заяву, яку було подано ним у порядку ст.383 КАС України та, замість скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.03.3023р., вже просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.07.2023 № 183750002188, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 02.06.2022 у зв'язку з протиправним не зарахуванням до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право особі на пенсію за вислугу років, часу її навчання у середньому профтехучилищі № 1 м. Суми за професією складач вручну і на складальних рядко відливних машинах з 01.09.1983 по 27.07.1985 та часу її перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 21.08.1992 по 01.03.1995.
На переконання представника позивача, приймаючи рішення від 18.07.2023 № 183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач проігнорував висновки суду, які викладені в рішенні від 09.02.2023 у справі №480/4446/22 та прийняв рішення, протилежне від того, яке повинен був прийняти, а тому рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.07.2023 № 183750002188, яке вчинене суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, є протиправним в розумінні приписів ст. 383 КАС України.
Як свідчить з письмових пояснень відповідача та з додатків до даних пояснень, згідно рішення про відмову в призначенні пенсії № 183750002188 від 18.07.2023р. пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком № 2 складає 07 років 00 місяців 25 днів. До пільгового стажу в р а х о в а н і періоди роботи з 29.07.1985 р. по 03.02.1986 р. за професією “складач вручну” та з 03.02.1986 р. по 21.08.1992 р. за професією “набирач на складально-рядкових машинах” (лінотипіст).
Відтак, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 н е з а р а хо в а н о:
- час н а в ч а н н я ОСОБА_1 у середньому профтехучилищі № 1 м. Суми за професією складач вручну і на складальних рядко-відливних машинах з 01.09.1983 по 27.07.1985;
- період роботи з 21.08.1992 по 01.03.1995 за професією “набирач на складально- рядкових машинах” (лінотипіст), тобто період часу, коли ОСОБА_1 перебувала у відпустці по д о г л я д у за д и т ин о ю до 3-ох років, яка була надана з 17.01.1992 по 01.03.1995.
Пільговий стаж за Списком № 2 обчислений з урахуванням даних трудової книжки, довідки № 9 від 12.07.2022 р. та акту перевірки первинних документів від 01.07.2022 № 1800-0904-1/4053.
До пільгового стажу враховані періоди роботи з 29.07.1985 р. по 03.02.1986 р. за професією "складач вручну" та з 03.02.1986 р. по 21.08.1992 р. за професією "набирач на складально-рядкових машинах" (лінотипіст).
При цьому, відповідач наполягає на тому, що час роботи у шкідливих та важких умовах праці після 21 серпня 1992 р. зараховується до пільгового стажу, якщо право на це підтверджене результатами атестації робочого місця. Відповідно до п. 4.5 Порядку, якщо атестація з 21.08.1992 р. не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведена після 21.08.1997р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. Згідно п. 2 протоколу № 1 засідання комісії вперше проведеної атестації робочих місць в цехах друкарні від 11.08.2000 р., затвердженого наказом № 22 від 11.02.2000 "Про затвердження документів атестаційної комісії про результати атестації робочих місць за умовами праці", за показниками факторів виробничого середовища право на пільгове пенсійне забезпечення за професією "складач вручну" не підтверджено.
До того ж, відповідач зазначає, що згідно з актом перевірки достовірності (обґрунтованості) видачі відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій №1800-0904-1/4053 від 01.07.2022, та заміненою довідкою №9 від 12.07.2022 р., заявниця працювала з 01.03.1995р. по березень 2000р. неповний робочий день.
За наявності пільгового стажу 07 років 00 місяців 25 днів заявниця має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при досягненні 57 р о к і в та зверненні з відповідною заявою.
Отже, підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу у рішенні від 18.07.2023р. відповідач визначає - відсутність доказів проведення атестації робочих місць на підприємстві, недосягнення позивачем віку 57 років, певний період часу робота позивачки неповний робочий день.
Слід зазначити, що розгляд заяви представника позивача, яку було подано у порядку ст.383 КАС України, декілька разів відкладався з об"єктивних підстав (оголошення повітряних тривог, неявка представників сторін, необхідність витребування додаткових доказів у справу, тощо).
11.09.2023р. розгляд заяви було призначено на 18.09.2023р.
18.09.2023р. представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Від представника позивача 18.09.2023р. надійшли прояснення в яких він зазначає, що оскільки рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.03.2023р. є фактично скасованим відповідачем, то вважає рішення ГУ ПФУ від 18.07.2023р., (яке було прийнято на заміну рішення від 23.03.2023р.) протиправним та просить суд врахувати його пояснення на підтвердження протиправності прийнятого відповідачем рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії ні пільгових умовах.
Розглянувши заяву представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене, виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Верховний Суд в постанові від 21.08.2019 за результатом розгляду справи №295/13613/16-а зазначив, що підставами застосування статті 383 КАС України є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Матеріали справи свідчать, що з урахуванням висновків суду викладених у рішенні суду від 09.02.2023р. у справі №480/4446/22, до пільгового стажу позивача були враховані періоди роботи з 29.07.1985 р. по 03.02.1986 р. за професією "складач вручну" та з 03.02.1986 р. по 21.08.1992 р. за професією "набирач на складально-рядкових машинах" (лінотипіст).
При цьому, як свідчить з рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 18.07.2023р. період після 21.08.1992 р. не зараховано до пільгового стажу позивачки, оскільки не надано доказів проведення а т е с т а ц і ї робочих місць. Згідно наданих документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, диплом, пільгові довідки, свідоцтво про народження дитини) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 36 років 11 місяців 12 днів, з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 - 07 років 00 місяців 25 днів. За наявності пільгового стажу 07 років 00 місяців 25 днів заявниця має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при досягненні 57 р о к і в та зверненні з відповідною заявою.
Суд звертає увагу на те, що приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.07.2023р. відповідач вказує і н ш і підстави для відмови у призначенні пільгової пенсії позивачу, ніж ті які були відображені у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.06.2022 №183750002188 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, які досліджувались судом при прийнятті рішення у справі №480/4446/22.
Отже, суд не наділений повноваженнями досліджувати обставини відмови позивачу у призначенні пенсії, які викладені у рішенні відповідача від 18.07.2023р. з точки зору їх правомірності або протиправності, оскільки дані саме дані підстави для відмови у призначенні позивачці пенсії фактично не були предметом розгляду у справі №480/4446/22.
При цьому, правові обґрунтування які викладені представником позивача в заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень щодо протиправності рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 18.07.2023р. можуть бути предметом дослідження судом в межах іншого позовного провадження, якщо позивач вважатиме за доцільне оскаржити рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 18.07.2023р. в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи вище викладені норми законодавства та з'ясовані судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заява представника позивача у справі №480/4487/22 в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання наявності підстав для оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні такої заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи наведені процесуальні положення КАС України не передбачає права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України. Крім того, відповідно до частини 2 статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Таким чином, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадку, якщо оскарження таких ухвал прямо передбачають відповідні норми КАС України, проте ані статтею 383 КАС України, ані приписами статті 294 Кодексу не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.12.2018 по справі №2а/0470/2563/12, від 04.06.2019 по справі №813/1920/18, від 11.07.2019 року по справі №821/11/18, від 30.04.2020 у справі №814/1171/17.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець