РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
за результатами вирішення заяви про відвід
19 вересня 2023 року Р і в н е №460/13285/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С.Ляшук; представника позивача - В.М.Кін; представника відповідача - В.В.Процюк; розглядаючи у підготовчому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №347737 від 14.03.2023.
Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 26.06.2023 постановлено розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження.
19 вересня 2023 року позивач подав до суду заяву про відвід головуючого судді у порядку пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
У підготовче засідання 19.09.2023 прибув представник позивача та оголосив заяву позивача про відвід судді.
Представник відповідача заперечив проти такої заяви.
За приписами частини четвертої статті 40 КАС України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи те, що заява про відвід головуючого судді подана до суду пізніше ніж за три робочі дні до засідання, тому така заява підлягає розгляду судом, що розглядає справу.
Заява про відвід головуючого судді обґрунтована тим, що: 1) 06.06.2023 судом постановлено ухвалу про відмову у забезпеченні позову, що спричинило відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн; якби суд задовольнив заяву про забезпечення позову, то виконавчий орган був би зобов'язаний її виконувати; внаслідок таких дій суду позивачу нанесено матеріальних та моральних збитків; 2) 07.09.2023 судом постановлена ухвала про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом, що є неправомірним, оскільки клопотання відповідач подав до суду з порушенням норм КАС України; 3) підготовче провадження триває більше ніж шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі; 4) у підготовчому засіданні 07.09.2023 суддею запропоновано відповідачу подати заперечення, проте 05.06.2023 судом винесено ухвалу, якою встановлювалися строки для вчинення такої дії; статтею 180 КАС України не передбачено ініціативи суду щодо надання повторного строку для подання заперечень у порядку статті 164 КАС України.
У заяві позивач вказує, що дані факти свідчать про упереджене ставлення суду до позивача на користь сторони відповідача, що є недопустимим.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про відвід головуючого судді, суд зазначає таке.
Підстави для відводу судді визначені нормами статей 36 та 37 КАС України.
За правилами частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України).
Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.
До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Тобто особа, яка заявляє відвід судді із вказаної підстави, повинна навести конкретні факти (обставини), які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Щодо першої підстави для відводу головуючого судді, суд зазначає.
Ухвалою суду від 06.06.2023 заяву позивача про забезпечення позову - залишено без задоволення.
Правові підстави постановленого рішення викладені в ухвалі суду, яка позивачем не оскаржена в апеляційному порядку. Позивач після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2023 не звертався до суду з повторною заявою про забезпечення позову.
За правилами частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо другої підстави для відводу головуючого судді, суд зазначає.
07.09.2023 судом постановлена ухвала про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом за заявою відповідача.
За правилами пунктів 3 та 6 частини другої статті 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За правилами частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо третьої підстави для відводу головуючого судді, суд зазначає.
Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 26.06.2023 постановлено розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження.
Тобто, строк підготовчого провадження розпочався з 26.06.2023, а не з 05.06.2023, як зазначає позивач.
Порушення строків підготовчого провадження не являється правовою підставою для відводу головуючого судді з підстави його «упередженості», а строк підготовчого провадження залежить від характеру спірних правовідносин, складності категорії справи, необхідності вчинення судом ряду процесуальних дій для вирішення заяв і клопотань з процесуальних питань та вирішення усіх питань, визначених частиною другою статті 180 КАС України.
Щодо четвертої підстави для відводу головуючого судді суд зазначає.
Відповідно до статті 164 КАС України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.
Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дасть змогу іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
За приписами пункту 12 частини другої статті 180 КАС України, у підготовчому засіданні суд: встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
Оскільки ухвалою суду від 26.06.2023 суд перейшов до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, тому питання подання заяви по суті справи у порядку статті 164 КАС України підлягає вирішенню саме у підготовчому засіданні.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах «П'єрсак проти Бельгії», «Кіпріану проти Кіпру», «Грівз проти Сполученого Королівства»).
Щодо суб'єктивного критерію, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість.
Щодо об'єктивного критерію, то необхідно визначити поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).
Для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
За правилами частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Вказані у заяві про відвід головуючого судді обставини, не свідчать та не можуть свідчити про наявність підстав для відводу, тому заява не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 36-40, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.М. Недашківська