Справа № 420/17590/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 13 липня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.08.2021 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
2. Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.08.2021 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він в серпні 2021 року був звільнений з військової служби яку проходив за контрактом в Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За час проходження служби відповідачем позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення. Рішенням суду від 16.05.2022 було зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. На виконання вказаного рішення відповідачем було виплачено позивачу 4503,23 грн. В подальшому, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2023 було зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням базового місяця - січень 2008 року. На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем на картковий рахунок позивача було здійснено виплату коштів в сумі 77885,17 гривень. В подальшому позивачем ініційовано заяву до відповідача про проведення перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.08.2021 у відповідності до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, тобто різницю між сумою індексації, виплаченої за лютий 2018 року, і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячна фіксована сума індексації). Станом на дату подання позову, відповіді на його заяву, будь яких зарахувань чи інформації щодо вжиття інших заходів щодо відновлення його порушених прав від відповідача не надходило, хоча відповідно до трекінгу листа з сайту Укрпошти, заяву відповідачем було отримано 01.06.2023.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 18 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки: - довідку про розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року, нараховану та виплачену на виконання рішення суду по справі №420/1768/22 та №420/13212/22; - довідку про розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 , що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів та з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, які не мають разовий характер у період з 01.01.2018 по 16.03.2021.
28.08.2023 до суду від відповідача надійшли (вх..№29231/23) витребувані докази.
Суд зазначає, що копія ухвали від 18.07.2023 була надіслана та доставлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд кваліфікує неподання відповідачем як суб'єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву як визнання позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Білгород Дністровському районному територіальному центрі комплектуванні та - соціальної підтримки. Відповідно до наказу командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 217 від 13.08.2021 був звільнений з військової служби та у відповідності до наказу начальника Білгород Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №90 від 26.08.2021 виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення (а.с.11).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 у справі №420/1768/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
На виконання рішення суду №420/1768/22 відповідачем було сплачено позивачу 4503,23 грн індексації грошового забезпечення.
В подальшому, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду №420/13212/22 від 13.01.2023 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року та ухвалено постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
24.05.2023 відповідач нарахував на картковий рахунок позивача 77 885,17 грн на виконання рішення суду №420/13212/22 (а.с.23).
29.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.08.2021 у відповідності до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, тобто різницю між сумою індексації, виплаченої за лютий 2018 року, і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячна фіксована сума індексації).
Проте відповідач не нарахував позивачу запитувану ним індексацію та взагалі не надав відповідь на його заяву.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з основної заявленої вимоги ОСОБА_1 : визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.08.2021 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Отже, предметом розгляду є дії/бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо невиплати позивачу у повному розмірі індексації за період з 01.03.2018 по 26.08.2021 відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку 1078. Похідна позовна вимога залежить від вирішення основної.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Індексація грошового забезпечення здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
По суті індексація являється складовою грошового забезпечення (заробітної плати) в частині додаткового грошового забезпечення та являється однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників в тому числі військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 червня 2018 року справа N 695/984/16-ц (провадження N 61 - 12183св 18) та 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18).
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою (далі - Порядок №1078). Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (п. 1 Порядку №1078).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №77).
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно абз. 2 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, - місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (далі - базовий місяць).
Згідно пункту 10-2 Порядку №1078, дане стосується як і для новоприйнятих так і для переведених військовослужбовців (працівників) на інші посади.
Стосовно уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності то суд виходить із такого.
Насамперед слід зауважити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
У цьому контексті суд зауважує, що у справі ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував ОСОБА_1 цей вид індексації за період з 1 березня 2018 року 26 серпня 2021 року. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
Отже, указані обставини є спірними в цій справі.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, то з врахуванням цифрових значень наданих позивачем у розрахунку індексації, врахування в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4463,15 грн. (1762,00 грн * 253,3%).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
На вимогу суду відповідачем надано Довідку №943/2731 від 23.08.2023 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року по 16 березня 2021 року, з якої вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року склав 10 647,60 грн без сум індексації.
Також з наданої відповідачем Довідки №943/2728 від 23.08.2023 щодо нарахованої і виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно рішення суду №420/1768/22 вбачається, що за лютий 2018 року позивачу було нараховано індексацію у сумі 422,88 грн.
Згідно з Довідкою відповідача №943/2728 від 23.08.2023 щодо нарахованої і виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/13212/22, позивачу за лютий 2018 року виплачено 4258,75 грн.
Так, за даними довідками, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року без врахування індексації становив 10 647,60 грн, а з урахуванням індексації - 4681,63 грн (422,88 + 4258,75).
Таким чином, місячний грошовий дохід ОСОБА_1 у лютому 2018 року становить 15329,23 грн.
У березні 2018 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становив 11 142,00 грн.
За таких умов, збільшення грошового доходу ОСОБА_1 в березні 2018 року не відбулось, а отже відсутня індексація-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Підсумовуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139. 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.