Справа № 420/18185/23
УХВАЛА
18 вересня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 18.07.2023 надійшов позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови полковнику у запасі ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та ;з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчисленім та перерахунку з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року пенсії останнього;
2. Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України п Одеській області нові довідки про розміри грошовою забезпечення полковника у запасі ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших і осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2020, 2021 та 2022 р.р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до рішень Міністра оборони України, доведених телеграмами від 14.01.2020 року №248/291, від 27.01.2021 року вих. №248/612 та від 04.03.2022 року вих. №248/1210 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - у розмірах згідно з Додатками 1 до цих телеграм, для проведення з 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.02.2022 р.р. перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Ухвалою від 03.07.2023 позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом (з копією відповідачу).
До суду від позивача за вх №27502/23 надійшов лист з заявою про поновлення позивачу строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що: не надання пенсіонеру МО України відповідних довідок за його зверненням для проведення перерахунку пенсійного забезпечення на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є як «конституційний інструмент європейського суспільного порядку» в сфері прав людини; про порушення свого права на відмову надання пенсіонеру МО України відповідних довідок за його зверненням для проведення перерахунку пенсійного забезпечення позивачу стало відомо лише через місяць з дати вказаної в листі відповіді ТВО начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_2 від 07.06.2023 за вих. №943/11151, цю відповідь отримував його представник в зв'язку з тяжким захворюванням позивача; вказане захворювання підтверджується виписками з медичних документів: свідоцтві про хворобу №812 від 07.05.2018 р, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №421 від 03.03.2022 р.
Також позивач посилається на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
Щодо доводів заяви про те, що позивач про порушення свого права дізнався лише через місяць після з дати вказаної в листі відповіді ТВО начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_2 від 07.06.2023 за вих. №943/11151, суддя зазначає, що вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суддя вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 07.06.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через рік з дати виникнення спірних правовідносин.
Щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 суддя зазначає, що не приймає до їх уваги, оскільки у ній відсутні правові висновки щодо застосування приписів статті 122 КАС України у спорах щодо видачі оновлених довідок із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Щодо посилань позивача на стан його здоров'я як на перешкоду своєчасно звернутись до суду з даним адміністративним позовом, суд також вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем жодним чином не зазначено у своїй заяві, яким чином захворювання, про які вказано у свідоцтві про хворобу №812 від 07.05.2018 та медичній картці стаціонарного хворого №421 від 03.03.2022, перешкоджали йому своєчасно звернутись до відповідача із заявою про видачу довідок та до суду з даною позовною заявою.
Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача щодо захисту своїх порушених прав не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Доводи позивача про введення на території України воєнного стану суддя також не приймає до уваги, оскільки у заяві не наведено об'єктивних обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутися до суду в межах строку, установленого законом.
Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через його запровадження, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Відтак, суддя вважає, що позивачем пропущено строку звернення до суду з даним адміністративним позовом без поважних причин.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Також суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів на підтвердження призначення йому пенсії та на її отримання з 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.02.2022.
Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві, роз'яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.