ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/21556/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2023 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” код ЄДРПОУ 08734210, місцезнаходження: 79068, м. Львів, вул. Замарстинівська, 233 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” від 02.08.2023 року щодо відмови виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу;
- зобов'язати Державну установу “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
В абзаці першому частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суддя при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Як видно зі змісту позову, позивач не погоджується з відмовою відповідача, оформленою листом від 02.08.2023, виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу.
Водночас у позовній заяві позивач зазначив, що листом від 24.05.2021 №33/34-1067 відповідач видав та надіслав довідку від 14.05.2021 №225 про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року, у якій визначено складові грошового забезпечення у заниженому розмірі, а саме: доплата за науковий ступінь доктора наук 10% замість 25% та доплата за вчене звання доцента 5% замість 25%.
Таким чином, право позивача щодо видачі належної довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу порушене діями відповідача щодо складення довідки від 14.05.2021 №225.
З урахуванням викладеного, суддя вважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права ще у травні 2021 року, коли отримав таку довідку.
Таким чином, звернувшись до суду із цим позовом 13.09.2023, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Суддя звертає увагу позивача на те, що отримання листа відповідача від 02.08.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
У частині першій статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 справ без руху, надавши йому строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Львівського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили негайно після її підписання та оремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.