ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/18328/21
УХВАЛА
з питань встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
19 вересня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву представника ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/18328/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №380/18328/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 27.04.2020 на підставі довідки Головного управління Національної Гвардії України № 27/11/4-1231 від 25.08.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 27.04.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної Гвардії України № 27/11/4-1231 від 25.08.2021, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
12.09.2023 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 28.12.2021 у справі №380/18328/21. В обґрунтування вказаної заяви вказав, що перерахунок пенсії на виконання вказаного судового рішення пенсійним органом проведено, листом від 06.09.2022 ГУ ПФ у Львівській області повідомило, що доплата до пенсії на виконання судового рішення за період з 27.04.2020 по 30.06.2022 становить 152990,28 грн. Однак, у вказаному листі відповідач вказав, що відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому відповідач зазначив, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань за рахунок коштів Державного бюджету України.
При постановленні ухвали суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Крім того, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закон України «Про Державний бюджет України» на кожний рік та Бюджетний кодекс України.
Згідно з п.п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Повноваження Пенсійного фонду України як виконавця бюджетних програм визначається ст. 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається за датою їх надходження. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної програми не належить до компетенції керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, а тому відсутність коштів не може ставитись йому у вину.
Суд враховує, що ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, суд враховує, що відповідач частково виконав рішення суду у цій справі, перерахувавши пенсію позивачу, що не заперечується сторонами.
Водночас, подальше виконання рішення суду у справі №380/18328/21 залежить від отримання Пенсійним фондом України коштів з Державного бюджету України, за рахунок яких забезпечується виплата пенсій згідно з ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та, відповідно, отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату заборгованості пенсії позивачу, створює перешкоди для виконання рішення суду.
З урахуванням наведеного вище та з урахуванням тієї обставини, що наразі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в межах своїх повноважень виконало можливі та залежні від нього вищевказані дії, спрямовані на виконання судового рішення у цій справі, суд не вважає, що відповідач у подальшому буде ухилятися від виконання судового рішення від 28.12.2021 у справі №380/18328/21.
Таким чином, оскільки позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 248, 370, 372, 382 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна