ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 45/283т
10.10.07
За позовом: Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк"
до відповідача: Відділ Головного управління Державної Фельд'єгерської служби України в місті Львові
про стягнення 716010,70 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: Бічуков А.В., дов. від 11.06.2007
Відповідача: Шевченко В.Г., дов. від 30.97.2007 № 298
Суть спору: стягнення 716010,70 грн. збитків, з яких 715.322,50 грн. -вартість цінного відправлення, 688,20 грн. витрат, понесених позивачем на оплату ненаданих послуг відповідачем.
Позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду Львівської області, в якій просив стягнути з Головного управління Державної Фельд'єгерської служби України в особі Відділу Головного управління Державної Фельд'єгерської служби України 656733,70 грн., з яких 656045,50 грн. -вартість цінного відправлення, 688,20 грн. витрат, понесених позивачем на оплату ненаданих послуг відповідачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір від 30.05.2003 № 9 за яким відповідач зобов'язувався організовувати і забезпечувати доставку цінних відправлень позивача. Позивач стверджує, що він 09.02.2007 з відділення № 824 АКІБ "УкрСиббанк" (м. Львів, вул.. Самчука У., буд. 26/1) здійснив цінне відправлення у відділення № 950 АКІБ "УкрСиббанк" (м. Донецьк), в зазначеному відправленні, за твердженням позивача, містилося 100.000,00 евро готівкою, що на час відправлення за курсом НБУ складало 656045,50 грн. Позивач вважає, що оскільки відповідачем вказане цінне відправлення не було доставлено в м. Донецьк (ТТ. № 950 АКІБ "УкрСиббанк"), то відповідачем втрачено цінне відправлення і цим позивачеві завдано збитки в сумі вартості втраченого цінного відправлення та вартості послуг щодо пересилання цінного відправлення.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, та вказав, що втрачене цінне відправлення не пересилалося відповідно до умов договору від 30.05.2003 № 9, оскільки у наданих позивачем документах не вбачається причинного зв'язку між укладеним договором від 30.05.2003 № 9 та доставлянням вказаного цінного відправлення. Також відповідач вказав, що позивачем не надано документів щодо нестачі в банку коштів в сумі 656045,50 грн.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 12.03.2007 за вказаною позовною заявою порушив провадження у справі № 1/249-26/120.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2007 справу № 1/249-26/120 надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва за адресою 01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 58-б.
Господарський суд Київської області листом від 10.05.2007 № 02-03/1158/3 надіслав справу № 1/249-26/120 до Господарського суду міста Києва, як помилково направлену на адресу Господарського суду Київської області.
Згідно резолюції В.о. Голови Господарського суду міста Києва справу Господарського суду Львівської області № 1/249-26/120 передано на розгляд судді Борисенко І.І.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2007 № 01-1/25, у зв'язку з тим, що розгляд справи необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні справу Господарського суду Львівської області № 1/249-26/120 передано на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою від 13.06.2007 справа Господарського суду Львівської області № 1/249-26/120 прийнята до провадження судді Балац С.В., присвоєно їй № 45/283 та призначено до розгляду в закритому судовому засіданні на 04.07.2007.
Ухвалою від 04.07.2007 розгляд справи відкладався на 01.08.2007.
Ухвалою від 01.08.2007 замінено неналежного відповідача по справі - Головне управління Державної Фельд'єгерської служби України в особі Відділу Головного управління Державної Фельд'єгерської служби України на Відділ Головного управління Державної Фельд'єгерської служби України в місті Львові як належного відповідача по справі та відкладено розгляд справи на 22.08.2007.
До суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог від 09.08.2007 року, в якій позивач просить стягнути з відповідача 656.045,50грн. -вартості цінного відправлення, 688,20 грн. -оплачених та ненаданих послуг, 19.804,87 грн. - суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 9.360,46 грн. -три відсотки річних з простроченої суми. У судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на заяву про уточнення позовних вимог та пояснив, що у разі встановлення факту надсилання цінного відправлення саме за договором, на який посилається позивач, положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, якими керується позивач при нарахуванні додаткових процентів до суми позову, застосовується у випадках, коли інший розмір процентів не встановлений договором. Однак договір ( п. 6.1.4.) містить вичерпний процент, який має бути сплачено у разі порушення строків доставки. Тому, на думку відповідача, вказана заява задоволенню не підлягає.
Ухвалою від 22.08.2007 заява позивача про уточнення позовних вимог від 09.08.2007 не прийнята судом до розгляду, оскільки такі вимоги позивача виходять за межі процесуальних прав, наданих позивачеві відповідно до ст. 22 ГПК України. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладався на 10.10.2007.
Позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову та просив стягнути з відповідача окрім вимог заявлених у позовній заяві, додатково 3% річних та збитків від інфляції.
Відповідно до норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна предмету позову полягає у заявленні позивачем нової матеріальної вимоги замість той, яка була ним заявлена раніше. Судом не може бути прийнято зміну предмету позову, оскільки позивач намагається поряд з вже заявленими вимогами заявити додаткові, яких не було заявлено раніше.
Позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 715.322,50 грн. -фактична вартість цінного відправлення, 688,20 грн. -оплачених та не наданих послуг, 37515,20 грн. -збитків від інфляції, 11566,08 грн. -3% річних.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір вже заявлених позовних вимог. Тому заява позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині збільшення вимоги про відшкодування фактичної вартості цінного відправлення до 715.322,50 грн. судом приймається. Вимога позивача про стягнення 688,20 грн. -оплачених та не наданих послуг позивачем не збільшувалася. Натомість заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення 37515,20 грн. -збитків від інфляції, 11566,08 грн. -3% річних є заявленням позивачем додаткових вимог, які не були останнім заявлено при зверненні з позовною заявою, а тому таке збільшення суперечить правилам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та судом відхиляється.
У судовому засіданні 10.10.2007, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
30.05.2003 між позивачем та відповідачем укладено договір № 9 (далі - Договір). За умовами цього Договору виконавець (відповідач) організовує та забезпечує доставку цінних відправлень та службової кореспонденції на умовах, вказаних в Договорі № 9 від 30.05.2003. Конфіденційність і збереження доставки гарантується Виконавцем (п. 1.1. Договору із змінами внесеними додатковою угодою від 21.12.2004).
Згідно п. 3.3. Договору на відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує два примірника реєстру встановленої форми. Перший примірник реєстру подається разом з відправленням виконавцю, а другий, з підписом і печаткою виконавця, залишається у замовника. При оформленні реєстру замовник повинен обов'язково вказувати в реєстрі номер цього Договору та оголошену цінність відправлення.
Відповідно до розпорядження Начальника Першого Львівського ТУ АКІБ "УкрСиббанк" від 09.02.2007 № 12 наказано оформити видачу із операційної каси ТТ 824 готівкових коштів у сумі 100.000,00 евро завідуючому каси для оформлення посилки з валютними цінностями для пересилки до ТТ 950 м. Донецьк АКІБ "УкрСиббанк" державною фельд'єгерською службою України з метою мінімізації каси ТТ 824 в іноземній валюті.
Згідно наданої позивачем належним чином засвідченої копії прибутково-видаткового касового ордеру № 52 від 09.02.2007 позивач видав пані Мухіній Л.А. 100.000,00 евро, сума в гривнях становить 656045,50 грн., а зміст операції визначено як "видача посилки на ТТ №950 м. Донецьк зг. Розпорядження від 09.02.2007р".
09.02.2007 експедиром-прийомщиком № 13 прийнято від позивача два цінні відправлення: перше в м. Донецьк адресоване ТТ 950 АКІБ "УкрСиббанк" цінністю 656.045,50 грн., друге в м. Чернігів ТТ 464 АКІБ "УкрСиббанк" цінністю 1.010.000,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією реєстру на цінні відправлення, що відправляються через Державну фельд'єгерську службу України № 12.
Посилання відповідача на те, що останній здійснював пересилання цінних відправлень не на підставі Договору судом відхиляється, оскільки інших договірних відносин між сторонами щодо пересилання кореспонденції немає. Крім того, відповідач звертався до прокурора міста Києва з листом від 16.02.2007 № 189 в якому вказував на існування між позивачем та відповідачем договірних відносин, що виникли з Договору.
Відповідачем виставлено на ім'я позивача рахунок № 130 від 09.02.2007 про необхідність сплати позивачем 688,20 грн.
Позивачем відповідно до платіжного доручення від 20.02.2007 № 000228597 відповідно до рахунку № 130 сплачено відповідачеві 688,20 грн.
Листом від 21.02.2007 № 211 Головне управління державної фельд'єгерської служби України повідомило позивача, що експедицією Головного управління державної фельд'єгерської служби України виявлена нестача відправлення від відправника ТТ № 824 АКІБ "УкрСиббанк" в адресу ТТ 950 АКІБ "УкрСиббанк" м. Донецька.
Відповідно до довідки Начальника ТТ 464 АКІБ "УкрСиббанк" (м. Чернігів) цінне відправлення № 2 згідно Реєстру № 12 від 09.02.2007 цінністю 1.010.000,00 грн. до адресата доставлено.
Спір виник в наслідок того, що позивач вважає що відповідач прийнявши від позивача до пересилання поштове відправлення з оголошеною цінністю та з вкладеними у відправлення 100.000,00 евро готівкою, втратив його чим завдав збитків позивачеві.
Щодо вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 716.010,70 грн.
Оскільки позивачем заявлено до відповідача вимоги про відшкодування збитків завданих неналежним виконанням Договору, то до вказаних відносин підлягають застосуванню норми глави 53 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, обов'язок доказування наявності у позивача збитків покладено на останнього.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про поштовий зв'язок" відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку спеціального призначення (фельд'єгерського і спеціального зв'язку) провадиться відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштовий зв'язок спеціального призначення - складова частина поштового зв'язку України, призначена для надання послуг поштового зв'язку окремим категоріям користувачів;
Отже, фельд'єгерський зв'язок входить до системи поштового зв'язку України і регулюється нормами Закону України "Про поштовий зв'язок", а діяльність у сфері фельд'єгерського зв'язку провадиться відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 38 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 у внутрішніх поштових відправленнях пересилаються у листах з оголошеною цінністю - цінні папери, документи (дипломи, паспорти, посвідчення водія, свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження, трудові книжки, військові квитки тощо), облігації державних позик, лотерейні білети, грамоти, фотокартки, художні картки, рукописи, пенсійні та судові справи, ділові папери, звіти, документи, які становлять цінність для відправника або одержувача, а також на адресу юридичних осіб - заяви, скарги. Сума оголошеної цінності внутрішнього поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення та можливих витрат на відновлення документів, що пересилалися, у разі їх втрати. У бандеролях з оголошеною цінністю - предмети культурно-побутового та виробничого призначення, сувеніри, друковані видання, твори художньої літератури та образотворчого мистецтва, ділові папери, звукові записи, технічні носії інформації, насіння, лікарські трави, ліки, продукти харчування тривалого зберігання та інші предмети, які становлять для відправників і одержувачів певну цінність. Сума оголошеної цінності бандеролі не повинна перевищувати шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 40 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 у внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, іноземну валюту;
Отже, фельд'єгерським зв'язком, як зв'язком спеціального призначення що входить до системи поштового зв'язку України, забороняється пересилати іноземну валюту, а сума оголошеної цінності поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення.
Доказів того, що касир філії банку позивача, отримавши з каси філії банку 100.000,00 евро готівкою, вклала ці кошти у пакет, призначений для пересилання фельд'єгерським зв'язком суду не надано та позивачем не названо в судових засіданнях.
Порядок вивезення (інкасації) валютних цінностей із філій банків передбачено Інструкцією з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 520 (в редакції, що діяла на час передачі позивачем відправлень службовій особі фельд'єгерського зв'язку). Вказаною Інструкцією передбачений спеціальний порядок вивезення готівки, який визначає відповідні заходи щодо збереження вмісту мішків із готівкою та іншими цінностями та передбачає складання відповідних документів на різних етапах здійснення переміщення цінностей.
Відповідно до глави 3 розділу IV вказаної Інструкції вивезення готівки із власних філій в іноземній валюті здійснюється відповідно до глави 5 цього розділу.
Згідно п. 5.4. глави 5 розділу IV Інструкції після закінчення операційного дня працівники перераховують цінності, звіряють їх відповідність з даними звітних документів і складають супровідні відомості до сумок з валютними цінностями в трьох примірниках до кожної інкасаторської сумки з валютними цінностями. Перший примірник супровідної відомості до сумок з валютними цінностями вкладається в спеціальну кишеню інкасаторської сумки, після чого сумка опломбовується. Видача сумок з цінностями інкасаторам здійснюється під підпис на третьому примірнику супровідної відомості до сумок з валютними цінностями, засвідченої відбитком печатки підрозділу перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, який залишається в працівника філії. Другий примірник супровідної відомості до сумок з валютними цінностями залишається в інкасатора.
Отже, доказом передачі валюти особам уповноваженим на її перевезення та факт дотримання позивачем вимог норм права, що регулюють порядок вивезення готівки із власних філій в іноземній валюті, може бути супровідна відомість (Додаток 16 до Інструкції).
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами Інструкції передбачено документ, який підтверджує видачу сумок з валютними цінностями інкасаторам - третій примірник супровідної відомості до сумок з валютними цінностями, засвідченої відбитком печатки підрозділу перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, який залишається в працівника філії.
Вказаного документу позивачем суду не надано, отже докази передачі валютних цінностей особам уповноваженим на її перевезення у позивача відсутні.
Посилання позивача на те, що він здійснював пересилання готівкових коштів в іноземній валюті відповідно до законодавства України, що передбачено п. 1.2. розділу I Інструкції судом відхиляються, оскільки іноземну валюту дозволено пересилати у поштових відправленнях з оголошеною цінністю лише у міжнародних поштових відправленнях (п. 43 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155).
Отже, позивачем не дотримано норм Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 520, та порушено норми Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155.
Доводи позивача про те, що факт видачі філією банку пані Мухіній Л.А. з каси банку 100.000,00 евро, що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером № 52 від 09.02.2007, є доказом того, що вказаний касир направила вказані кошти в м. Донецьк фельд'єгерським зв'язком судом відхиляється, оскільки, по перше, експедиром-прийомщиком № 13 фельд'єгерського зв'язку приймався від позивача пакет з оголошеною цінністю, а не валюту готівкою, а, по-друге, позивачем не надано доказів вкладення касиром цієї валюти до відправлення з оголошеною цінністю.
Позивачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України та ст. 653 Цивільного кодексу України, не доведено факту заподіяння відповідачем позивачеві збитків в сумі 100.000,00 евро.
Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 715.322,50 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 688,20 грн. витрат, понесених позивачем на оплату ненаданих послуг відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за послуги по доставці відправлень з оголошеною цінністю, опис яких надано в реєстрі № 12, сплатив відповідачеві 688,20 грн.
Проте, з наданих позивачем доказів не вбачається, яка саме сума з вищевказаного тарифу була сплачена позивачем за кожне з двох відправлень. Оскільки відповідачем одне з вказаних двох відправлень доставлено, а інше -ні, то визначити розмір плати за втрачене відправлення в складі тарифу не вбачається за можливе.
Отже позивачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не доведено розміру тарифу, який було сплачено позивачем відповідачеві на підставі Договору саме за доставку втраченого відправлення з оголошеною цінністю.
Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 688,20 грн. витрат, понесених позивачем на оплату ненаданих послуг відповідачем не підтверджуються матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені за розглянутими судом вимогами покладаються на позивача.
Оскільки судом відхилено повністю заяву позивача від 09.08.2007 № 18-11/7595 про уточнення позовних вимог, відхилено повністю заяву позивача про зміну предмету позову від 17.09.2007 № 18-11/9098, та частково відхилено заяву позивача про уточнення позовних вимог від 10.10.2007, то зайво сплачене позивачем мито підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Західного регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" (79026, м. львів, вул. У.Семчика, 26/1, код 09807750, рах. 36223907020001 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) зайво сплачене державне мито за платіжним дорученням від 14.09.2007 № 1 в розмірі 491,00 грн.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Західного регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" (79026, м. львів, вул. У.Семчика, 26/1, код 09807750, рах. 36223907020001 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) зайво сплачене державне мито за платіжним дорученням від 06.08.2007 № 4 в частині 285,89 грн.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С. Балац
Дата підписання рішення: 09.11.2007.