РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 рокусправа № 380/9421/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕК" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішенння, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕК" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних №7506608/39743065 від 25.10.2022;
- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних №8265567/39743065 від 14.02.2023;
- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних №8265568/39743065 від 14.02.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних: податкові накладні №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022.
Ухвалою від 05.05.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 13.06.2023 суд відмовив відповідачу 1 у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складених Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» податкових накладних №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022, які, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем як платником податків на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній. Згідно із відомостями квитанції, які надійшли в електронний кабінет позивача, Відповідачем 1 реєстрація податкових накладних зупинена. Контролюючим органом запропоновано падати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. У подальшому Відповідачу 1 позивачем скероване Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо кожної податкової накладної, в якому надані пояснення щодо операції, а разом із повідомленням скеровані сканкопії первинних документів, які підтверджують господарську операцію. Однак, спірними рішеннями Відповідач 1 відмовив в реєстрації податкових накладних. Із змісту рішення слідує, що підставою для таких відмов контролюючий орган вказав ненадання копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», а також розрахункових документів та банківських виписок. Позивач вважає спірні рішення такими, що суперечить вимогам законодавства, порушують його права та інтереси у сфері господарської діяльності, а тому підлягають скасуванню, а податкові накладні №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022 - реєстрації.
Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, 01.61, 70.07 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Окрім вищенаведеного, контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач подав пояснення так опії документів на підтвердження здійснення цих господарських операцій. Відповідно до рішень комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023 відмовлено у реєстрації податкових накладних №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022 з підстав ненадання платником податку: 1) копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; 2) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Стверджує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної. Враховуючи вищенаведене, у відповідача були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому таке є правомірним.
Щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, стверджує, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, відтак зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні ПН в ЄРПН є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 1 код ЄДРПОУ: 39743065, набуло правового статусу суб'єкта господарювання юридичної особи.
Основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК”: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Додатковими видами діяльності є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів,43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику.
Позивачем, в рамках здійснення господарської діяльності, укладено ряд господарських договорів.
Між ТзОВ «ВЕСТТЕК» та СТОВ «НИВА» укладено договір перевезення №11/07/2022-3 від 11.07.2022 року. Згідно договору ТОВ «ВЕСТТЕК» зобов'язалось доставити ввірений йому СТОВ «НИВА» вантаж, а СТОВ «Нива» зобов'язалось сплатити за перевезення плату. За результатами господарської операції відповідно до вищезазначеного Договору складено ПН від 11.08.2022 року №46 на загальну суму 464 621,81,06 грн в т. ч. ПДВ 77 436,97 грн, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Між ТзОВ «ВЕСТТЕК» та ТОВ «Бриківське» укладено договір підряду №31- 10-22 від 31.10.2022 року. Згідно договору ТОВ «ВЕСТТЕК» зобов'язалось виконувати усі необхідні дії направлені на забезпечення сільськогосподарських робіт зі сільськогосподарських культур на земельних ділянках ТОВ «Бриківське», що розташовані на території Кременецького району, Тернопільської області. За результатами господарської операції відповідно до вищезазначеного Договору складено ПН від №167 від 31.12.2022 на загальну суму 190 580,47 грн в т. ч. ПДВ 31 763,41 грн, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Між ТзОВ «ВЕСТТЕК» та ТОВ «Бахмач Агро» укладено договір поставки №2405-1 від 24.05.2022 року. Згідно договору ТОВ «ВЕСТТЕК» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Бахмач Агро» продукцію виробничо-технічного призначення. За результатами господарської операції відповідно до вищезазначеного Договору складено ПН від №135 від 31.05.2022 на загальну суму 112 215,14 грн в т. ч. ПДВ 18 702,52 грн, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПКУ позивач склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022.
Реєстрація №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022 була зупинена. Причиною такого зупинення, згідно даних зазначених в квитанціях про зупинення було те, що Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару /послуги 49.41, 01.61, 70.07, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».
Після отримання Позивачем квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної для підтвердження реальності здійснення операцій Позивачем по кожній ПН надані пояснення (бухгалтерські довідки) та додаткові документи, що підтверджується Повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
На підтвердження подання позивачем до податкового органу письмових пояснень та документів для реєстрації ПН після їх зупинення, суд витребував у позивача перелік документів, які були надіслані до податкового органу щодо кожної податкової накладної.
Щодо ПН № 46 від 11.08.2022:
ТОВ «Весттек» 11 липня 2022 року уклало з СТОВ «Нива» договір перевезення «11/07/2022-3. Відповідно до договору СТОВ «Весттек» зобов'язалось доставити ввірений йому СТОВ «Нива» вантаж, а СТОВ «Нива» зобов'язалась сплатити за перевезення плату.
Відповідно до реєстру товарно-транспортних накладних №1 від 11.08.2022 р. та акту здачі-приймання робіт №1408 від 11.08.2022 року, ТОВ «Весттек» надало послуги СТОВ «Нива» на загальну суму - 464 621, 81 грн., в тому числі ПДВ 77 436, 97 грн. Згідно виписки по банківському рахунку ТОВ «Весттек» за період, 04.11.2022р та 08.11.2022р., СТОВ «Нива» провело часткову оплату вартості наданих ТОВ «Весттек» послуг з перевезення на суму - 216939,12 грн., з ПДВ.
Позивачем для реєстрації податкової накладної надані наступні документи: договір перевезення вантажу № 11/07/2022-3 від 11.07.2022, договори оренди автотранспорту, договори поставки нафтопродуктів, акти здачі-приймання робіт, банківські виписки, ТТН.
Щодо ПН № 167 від 31.12.2022:
31 жовтня 2022 року ТОВ «Весттек» уклало з ТОВ «Бриківське» договір підряду №31 10-22 щодо проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до умов якого ТОВ «Весттек» зобов'язалось виконувати всі необхідні дії направлені на забезпечення сільськогосподарських робіт зі сільськогосподарських культур на земельних ділянках ТОВ «Бриківське», що розташовані на території Кременецького району, Тернопільської області. Сторонами було узгоджено та підписано відповідне завдання на виконання робіт, де відображались, види робіт, площа, вартість. Відповідно до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2316 від 31.12.2022 ТОВ «Весттек» надало ТОВ «Бриківське», послуги комбайнування кукурудзи на загальну суму 190 580, 47 грн., в тому числі ПДВ 31 763,41 грн. Згідно виписки по рахунку ТОВ «Весттек» за 29.12.2022 року, ТОВ «Бриківське» провело часткову оплату вартості наданих послуг на суму - 30 000, 00 грн. Послуги по комбайнуванні ТОВ «Весттек» надавало орендованим в ФОП ОСОБА_1 комбайном відповідно до договору №01/09/1 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2022р. Орендна плата виплачена повністю відповідно до акту здачі-приймання робіт від 31.12.2022р та виписки но рахунку ТОВ «Весттек».
Позивачем для реєстрації податкової накладної надані наступні документи: договір про надання послуг № 31-10-22 від 31.10.2022, договори оренди автотранспорту, приміщення, стоянки для автотранспорту, договори поставки нафтопродуктів, договори про придбання автозапчастин, акти здачі-приймання робіт, видаткові накладні, банківські виписки, техпаспорти на автомобілі та комбайн.
Щодо ПН № 135 від 31.05.2022:
24 травня 2022 року ТОВ «Весттек» уклало з ТОВ «Бахмач Агро» договір поставки 24051, відповідно до якого ТОВ «Весттек» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Бахмач Агро» продукцію виробничо-технічного призначення. Згідно специфікації №1 передачі підлягали наступні товари: рама передня та дві пари дверей. Відповідно до видаткової накладної № 149 від 31 травня 2022 року, ТОВ «Весттек» передало у власність ТОВ «Бахмач Агро» відповідні товари на загальну суму 112 215, 14 грн., в тому числі ПДВ - 18 702, 52 грн. Також 31.05.2022 ТОВ «Бахмач Агро» провело оплату вартості поставленого товару в сумі - 112 215, 14 грн., в тому числі ПДВ - 18 702, 52 грн., що підтверджується заключною випискою за період 31.05.2022 р. Поставлені Позивачем запчастини були отримані ним внаслідок розкомплектування ТОВ «Весттек» власних сільськогосподарських машин відповідно до наказів на розкомплектування та актів розкомплектування. В результаті відповідного розкомплектування ТОВ «Весттек» мало змогу здійснювати продаж відповідних запчастин.
Позивачем для реєстрації податкової накладної надані наступні документи: договір про поставку товару № 2405-1 від 24.05.2022, договори оренди автотранспорту, приміщення, стоянки для автотранспорту, договори поставки нафтопродуктів, договори про придбання автозапчастин, акти здачі-приймання робіт, видаткові накладні, банківські виписки, техпаспорти на автомобілі.
Перелік документів щодо кожної податкової накладної із реквізитами наведений у письмових поясненнях, наданих позивачем на вимогу суду та долучені до матеріалів справи.
Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області прийняла рішення №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023, якими відмовила у реєстрації №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022.
Відповідно до інформації, зазначеної в оскаржуваному рішенні, підставою для відмови у реєстрації ПН послугувало: «ненадання розрахункових документів та/або банківських виписок із особових рахунків», «ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» .
Рішення комісії оскаржені позивачем в адміністративному порядку.
Проте Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України розглянула скаргу на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС скарги позивача було залишила без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погодившись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно із п.п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст.188 ПК України).
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми 11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийняв постанову № 1165, якою затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Правові норми застосовуються у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).
Як встановлено судом, реєстрація податкових накладних позивача зупинена з тієї підстави, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, 01.61, 70.07 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд відмічає, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Водночас механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом з цим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з п. 9, п. 10 та п. 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу в реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та не надання документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Суд звертає увагу, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної .
При цьому, суд наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Із досліджених матеріалів справи суд встановив, що позивач надав відповідачу-1 всі документи на підтвердження здійснення господарської операції для реєстрації кожної податкової накладної, перелік яких наведений вище.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Одночасно в межах спірних правовідносин суд звертає особливу увагу на те, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
Отже, зважаючи на надання позивачем достатньо первинних документів для спростування тверджень відповідача-1 щодо ризиковості здійснення операції, та враховуючи, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача-1 №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023 про відмову в реєстрації ПН.
Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем товарів/послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу “Електронний кабінет платника” були надіслані позивачем Державній податковій службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, відповідач-1 в оскаржуваному рішенні не навів доводів щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про надання позивачем до суду документів, які не були подані під час надання пояснень до податкового органу, оскільки висновок суду про протиправність спірних рішень відповідача 1 ґрунтуються виключно на документах, які подані позивачем у електронному вигляді до податкового органу та зазначені у квитанції та поясненнях позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022 датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Суд вважає помилковим твердження відповідача про наявність у нього дискреційних повноважень щодо реєстрації зазначеної ПН та передчасність вимоги про зобов'язання її реєстрації, оскільки зміст дискреційних повноважень передбачає законність будь-якого із можливих рішень суб'єкта владних повноважень, прийнятого ним у певній ситуації, а судом встановлено незаконність рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023.
Відтак, беручи до уваги вимоги КАС України щодо ефективності способу захисту порушеного права, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022, датою її первинного подання на реєстрацію.
Висновки суду у цій справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 та від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18.
Відтак, покладання на Державну податкову службу України обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до положень ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Повноваження представника позивача у даній справі підтверджені ордером ВО №1051904 від 24.03.2023.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
На підтвердження розміру та реальності понесення позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат подав до суду договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.06.2022 № 01/06, додаткову угоду № 6 від 20.04.2023, опис виконаних робіт.
Відповідно до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.06.2022 № 01/06 Адвокатське об'єднання «Віфікс» приймає на себе зобов'язання здійснювати представницькі повноваження та захищати права та законні інтереси клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК”.
Згідно п.1.1. додаткової угоди № 6 від 20.04.2023 Адвокатське об'єднання «Віфікс» надає правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” щодо оскарження трьох рішень про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, складених в межах господарських операцій із СТОВ «Нива», ТОВ «Бриківське», ТОВ «Бахмач Агро».
Сума гонорару зафіксована у п. 1.2 додаткової угоди і становить 7000,0 грн.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. у справі №826/856/18.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до наданого представником позивача опису виконаних робіт від, адвокатським бюро надано наступні послуги:
- надання консультації клієнту - 30 хв;
- вивчення та аналіз первинних бухгалтерських документів - 1 год;
- виклад обставин та написання позову - 5 год;
- формування позову із додатками та надіслання у суд - 1 год.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Наданими представником позивача доказами підтверджується факт надання позивачу послуг.
Проте, суд зазначає, що даний спір фактично є типовим, з вирішення аналогічних спорів існує численна судова практика, в тому числі й суду касаційної інстанції, а відтак підготовка цієї справи до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Обставини спору не вимагали від позивача та адвоката значних зусиль на зібрання доказів, формулювання своїх правових позицій та складення процесуальних документів.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області: №7506608/39743065 від 25.10.2022, №8265567/39743065 від 14.02.2023, №8265568/39743065 від 14.02.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №46 від 11.08.2022, №167 від 31.12.2022, №135 від 31.05.2022, складені Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 1 код ЄДРПОУ: 39743065) датою їх подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 1 код ЄДРПОУ: 39743065) судовий збір у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 1 код ЄДРПОУ: 39743065) судовий збір у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 1 код ЄДРПОУ: 39743065) витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТТЕК” (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 1 код ЄДРПОУ: 39743065) витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна