КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року м. Кропивницький справа №340/4338/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Кропивницької митниці як відокремленого структурного підрозділу Державної Митної Служби (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б, код ЄДРПОУ - 44005668)
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ Кропивницької митниці від 16 червня 2023 року №5-ДС “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ”.
ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позиваз вказує, що він з 15 липня 2021 року перебуває на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці. Наказом Кропивницької митниці від 16 червня 2023 року №5-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов'язків до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Позивач зазначає, що оскаржуваний наказ не містить чіткого формулювання вчиненого порушення та підстав притягнення до відповідальності. Також вказує, що митне оформлення випуску товарів у вільний обіг на митній території України проведено митницею виходячи із обставин закінченості на момент митного оформлення господарської операції між ВАТ "Мінський тракторний завод" та ТОВ "Агроресурс" та оформлених підтверджуючих документів. Так, на момент прийняття обмежувальних заходів встановлених Указом Президента та з урахуванням положень національного законодавства, відповідно до якого суб'єкт ЗЕД, не може бути обмежений у своєму праві на митне оформлення та подальшому розпорядженні набутим у власність Товаром, якщо подальші зміни у законодавстві встановлюють певні обмеження відносно Товару чи його виробника.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на день подання митних декларацій 28.10.2022 та 31.10.2022 року під час митного оформлення тракторів БЕЛАРУС виробництва ВАТ "Мінський тракторний завод" вже були застосовані санкції, що було підставою для відмови у проведенні митного оформлення.
Представником позивача подані до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача заперечив проти доводів відповідача і просив задовольнити позовні вимоги.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у якому просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року в адміністративній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.89).
07.07.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду выд 20.07.2023 клопотання представника відповідача про розгляд справи №340/4338/23 з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
18.07.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
19.07.2023 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив.
24.07.2023 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскілки шістдесятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є121.09.2023 року.
Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 12.09.2023 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Рада національної безпеки і оборони України 19.10.2022 прийняла рішення та застосувала персональні соціальні економічні та інші обмежувальні заходи до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками до зазначеного рішення. Відтак, відповідно до позиції №174 додатку №2 до вказаного рішення РНБО, санкції застосовані до ВАТ «мінський тракторний завод».
Рішення РНБО від 19.10.2022, введено в дію Указом Президента України від 19.10.2022 №726, що набирає чинності з дня його опублікування - 25.10.2022.
Вищевказаним рішення до ВАТ «мінський тракторний завод» застосовані такі санкції, як обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення).
Управлінням нетарифного регулювання Держмитслужби, відповідно до п.3.2.45 Положення про управління нетарифного регулювання, затвердженого наказаом Держмитслужби від 03.10.2022 року №441, здійснено вибірковий моніторинг митних оформлень у частині дотримання вимог законодавства щодо реалізації державної санаційної політики, зокрема у Кропивницькій митниці.
Так, підставою для порушення дисциплінарного провадження є наказ Кропивницької митниці від 15.05.2023 №3-ДС «Про порушення дисциплінарних проваджень стосовно семи посадових осіб Кропивницької митниці», виданий на підставі доповідної записки начальника Управління нетарифного регулювання Держмитслужби та голови комісії з проведення невиїзної (дистанційної) перевірки від 08.05.2023 №16/360 «Про результати невиїзної (дистанційної) перевірки дотримання посадовими особами Кропивницької митниці вимог діючого законодавства України під час здійснення митної справи та повноти і всебічного виконання доручення в.о. Голови Держмитслужби від 21.02.2023 №23-16/1-Д «Про проведення внутрішньої перевірки», проведеної відповідно до наказу Держмитслужби від 3.2023 №118, яка свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях посадових осіб Кропивницької митниці.
Згідно акту про результати невиїзної (дистанційної) перевірки від 28.04.2023 комісія Держмитслужби з проведення невиїзної (дистанційної) певірки дійшла висновку про наявні ознаки у діях заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_2 :
- неналежного виконання вимог статей 4 (принципи держслужби), 8 (основні обов'язки) Закону України «Про державну службу», пунктів 1 та 2 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції заступника начальника - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці від 23.09.2022, в частині не дотримання вимог Митного кодексу України, Закону України «Про санкції», інших нормативно-правових актів з питань митної справи, контроль за якими покладено на Держмитслужбу, а також не забезпечення здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які перемішуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення;
- неналежного виконання підпункту 4 пункту 16 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці, затвердженого наказом Кропивницької митниці від 01.07.2021 № 33, в частині організації, забезпечення та контролю виконання посадовими особами відділу митного оформлення № 1 вимог Митного кодексу України, Закону України «Про санкції», Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, а також неналежного здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які переміщуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення.
Комісія також запропонувала доручити начальнику Кропивницької митниці розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно вищевказаного працівника.
Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, Дисциплінарна комісія дїйшла висновку про наявність в діях заступника начальника митного поста-начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_3 , під час митного оформлення тракторів БЕЛАРУС виробництва ВАТ «мінський тракторний завод» за митними деклараціями від 28.10.2022 №UA901020/2022/008844, №UA901020/2022/10641, №UA901020/2022/1062, №UA901020/2022/8848, №UA901020/2022/8851, №UA901020/2022/010651, №UA901020/2022/010666, №UA901020/2022/008858, №UA901020/2022/008868, №UA9010/2022/00886, №UA901020/2022/008873, №UA901020/2022/008854, №UA901020/2022/008865, №UA901020/2022/010644, №UA901020/2022/008866, №UA901020/2022/010643, №UA901020/2022/010663 від 31.10.2022 року №UA901020/2022/008907, №UA901020008891, №UA901020/2022/8902, №UA901020/2022/8895, №UA901020008889, №UA901020/2022/8907 дисциплінарного проступку, передбачено пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у неналежному виконанні ним посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Наказом Кропивницької митниці від 16 червня 2023 року №5-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов'язків до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Підставою для прийняття вказаного наказу стало подання дисциплінарної комісії від 08 червня 2023 року за результатами розгляду дисциплінарної справи №6.
Позивач вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що рідлягає скасування звернувся з позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу», а також Кодексом законів про працю України у випадках якщо нормами Закону України «Про державну службу» не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у законі.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч.1 та ч.3ст.569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Згідно ч. 5ст. 570 Митного кодексу України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.
Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.
Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Головним питання цього спору є оцінка дій та рішень суб'єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Надаючи оцінку проведеній перевірці, результати якої стали підставою прийняття оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
В силу положень статті 8 Митного кодексу України, митна справа здійснюється, зокрема, на основі єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. З аналізу статті 246 Митного кодексу України слідує, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Відповідно до статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 3 Митного кодексу України чітко обумовлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Приписами частини 1 статті 1 Закону України Про санкції встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Відповідно до Положення про Державну митну службу України, одним із завдань Державної митної служби є виконання в межах компетенції рішень Ради національної безпеки і оборони України (далі-РНБО) щодо застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до юридичних та/або фізичних осіб, прийнятих і введених у дію відповідно до Закону України Про санкції.
Так, Рада національної безпеки і оборони України 19.10.2022 прийняла рішення та застосувала персональні соціальні економічні та інші обмежувальні заходи до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками до зазначеного рішення.
Відтак, відповідно до позиції №174 додатку №2 до вказаного рішення РНБО, санкції застосовані до ВАТ мінський тракторний завод.
Рішення РНБО від 19.10.2022, введено в дію Указом Президента України від 19.10.2022 №726, що набирає чинності з дня його опублікування 25.10.2022.
В силу положень вищевказаного рішення до ВАТ мінський тракторний завод застосовані такі санкції, як обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення).
Митне оформлення тракторів виробництва ВАТ мінський тракторний завод за митними деклараціями від 28.10.2022 №UA901020/2022/008848, від 28.10.2022 №UA901020/2022/008851, від 31.10.2022 №UA901020/2022/008895, від 31.10.2022 №UA901020/2022/008907 здійснено головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста.
Досілджуючи спірні правовідносини судом встановлені дійсні наступні обставини:
- на момент митного оформлення (у період з 28.10.2022 по 31.10.2022), автоматизованою системою управління ризиками при митному оформленні не генерувалось додаткових форм митного контролю, пов'язаних із застосуванням санкцій до ВАТ Мінський тракторний завод;
- розділ Санкції Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби станом на 28.10.2022 та 31.10.2022 не містив інформацію, щодо застосування санкцій до ВАТ Мінський тракторний завод;
- кінцевою датою ввезення на митну територію України ТОВ Агроресурс тракторів виробництва ВАТ Мінський тракторний завод є 08.08.2022. Зазначені трактори були ввезені на митну територію України, оформлені у митному режимі Митний склад за МД типу ІМ 74 ДЕ №№ UA901020/2022/003329 від 03.06.2022; UA901020/2022/004677 від 14.07.2022; UA901020/2022/004783 від 18.07.2022; UA901020/2022/005688 від 09.08.2022 та розміщенні на зберігання під митним контролем на митному складі ТОВ Агроресурс №M/0247/Z/03 до моменту запровадження згідно Указу Президента санкцій по відношенню до ВАТ Мінський тракторний завод;
- митні оформлення тракторів БЕЛАРУС виробництва ВАТ Мінський тракторний завод проводились в рамках зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2019 №112/00236091/190112-3 (далі Контракту) та доповнень до нього від 18.10.2019 №9, від 21.03.2022 №11, від 26.04.2022 №12 між ВАТ "Мінський тракторний завод" та ТОВ "Агроресурс". Умовами п.3.3. та п.3.1. Контракту передбачено проведення ТОВ "Агроресурс" 100% передплати на розрахунковий рахунок ВАТ "Мінський тракторний завод". Попередня оплата за трактори виробництва ВАТ Мінський тракторний завод була здійснена ТОВ Агроресурс ще у 2021 році;
- поставка тракторів здійснювалася на умовах EXW (Інкотермс 2020) зі складу ВАТ "Мінський тракторний завод" м. Мінськ, з 26.04.2022 на умовах FCA м. Мінськ, станція відправлення Степянка БЧ, код 140403 (Білоруська залізниця), які передбачають передання товару покупцю на визначеному складі чи найнятому ним перевізнику.
Начальником Кропивницької митниці було надано зауваження до акту перевірки від 28.042023 року №7 про результати невиїзної перевірки. Начальником було зазначено, що в акті про результати невиїзної (дистанційної) перевірки (розділ X), як обґрунтування висновку про порушення закону України Про санкції зазначено: відповідно до Закону України Про санкції виникла правова заборона переміщення через митний кордон України та випуску у вільний обіг товару виробником якого є ВАТ Мінський тракторний завод...; Підставою для заборони випуску товару виробником якого є ВАТ Мінський тракторний завод у вільний обіг, є застосування до цієї юридичної особи спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у реалізацію заходів, передбачених Законом України Про санкції. Вказує, що зазначені твердження є неофіційним трактуванням права, оскільки не відповідають ні тексту Закону України Про санкції, ні Указу Президента України від 19 жовтня 2022 року №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) оскільки зазначені нормативно-правові акти не містять таких термінів або обмежувальних заходів, як випуску у вільний обіг, виробник, заборона випуску товару .
Відповідно до положень ст.4 ЗУ "Про санкції", законодавцем визначено наступні види санкцій: Видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема: обмеження торговельних операцій.
Правовий аналіз видів санкцій, затверджених вказаного закону дає можливості дійти висновку, що введені обмеження стосуються майна (активів), права на які належать підсанкційній особі, або спрямовані на зупинення (заборону) певних дій у відношенні підсанкційної особи.
Суд зазначає, що товари, які підлягали перевірці, не належали підсанкційній особі - ВАТ Мінський тракторний завод, торгівельна операція та переміщення товару були завершені до моменту митного оформлення товарів та до введення санкцій.
Тобто, митний процес був розпочатий ще до введення санкцій ВАТ Мінський тракторний завод, а господарський процес - завершений.
Крім цього, при митному оформлені товарів, які перевірялися, у митниці вже була наявна інформація та документи, які свідчили, що право власності на товар належало ТОВ Агроресурс, товари перебували на митній території України у митному режимі Митний склад і були ввезені до моменту введення санкцій до ВАТ Мінський тракторний завод.
Кропивницька митниця як в письмовій, так і в усній формі інформувала про всі факти розміщення товарів (трактори) виробництва ВАТ Мінський тракторний завод на зберігання під митним контролем регіональні підрозділи УСБУ та ДБР у Кіровоградській області. Посадові особи регіональних підрозділів УСБУ та ДБР брали участь у виконанні митних формальностей, пов'язаних з розміщенням товарів на зберігання під митним контролем, безпосередньо витребували та отримували від посадових осіб ТОВ Агроресурс необхідну фінансово-банківську документацію для проведення перевірки законності зазначених операцій. За результатами проведених перевірок будь-яких порушень чинного законодавства в діях працівників митного органу не виявлено.
Враховуючи встановлені обставини на переконання суду склад дисциплінарного проступку позивача відсутній, оскільки на момент здійснення митного оформлення товару ВАТ Мінський тракторний завод, господарська операція була завершена, а ТОВ Агроресурс набув право власності на товар, який перебував на ліцензійному складі, а отже підстави для відмови у митному оформлені були відсутні.
Поряд з цим суд зазначає, що спірним наказом Кропивницької митниці зазначено наступне формулювання неналежного виконання позивачем свої службових обов'язків: "неналежне виконання вимог статей 4, 8 Закону України Про державну службу, пунктів 1 та 2 розділу 3 Основні посадові обов'язки посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Кропивницький Кропивницької митниці від 23.09.2022, в частині не дотримання вимог Митного кодексу України, Закону України Про санкції, Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, а також неналежного здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які переміщуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення."
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну службу» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
За змістом ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Одним з видів дисциплінарних проступків є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 цієї ж статті).
За правилами ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби (ч. 1).
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини 2 статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч. 2).
Згідно з приписами ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків (ч. 1).
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу»).
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч. 2).
Відповідно до оскарженого наказу до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 не забезпечив належного контролю за діями підпорядкованого особового складу, що в свою чергу призвело до порушення посадовими особами відділу митного оформлення №1 митного поста «Крорпивницький» Кропивницької митниці вимог законодавства України з питань державної митної справи під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за ВМД від 28.10.2022 №UA901020/2022/008844, №UA901020/2022/10641, №UA901020/2022/1062, №UA901020/2022/8848, №UA901020/2022/8851, №UA901020/2022/010651, №UA901020/2022/010666, №UA901020/2022/008858, №UA901020/2022/008868, №UA9010/2022/00886, №UA901020/2022/008873, №UA901020/2022/008854, №UA901020/2022/008865, №UA901020/2022/010644, №UA901020/2022/008866, №UA901020/2022/010643, №UA901020/2022/010663 від 31.10.2022 року №UA901020/2022/008907, №UA901020008891, №UA901020/2022/8902, №UA901020/2022/8895, №UA901020008889, №UA901020/2022/8907, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 9, підпунктів 13, 29 пункту 10, підпункту 7 пункту 11, підпункту 4 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці.
З даного приводу суд враховує таке.
Відповідно до перелічених приписів статей 4 (принципи держслужби), 8 (основні обов'язки) Закону України «Про державну службу», пунктів 1 та 2 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції заступника начальника - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці від 23.09.2022, в частині не дотримання вимог Митного кодексу України, Закону України «Про санкції», інших нормативно-правових актів з питань митної справи, контроль за якими покладено на Держмитслужбу, а також не забезпечення здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які перемішуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення;
- неналежного виконання підпункту 4 пункту 16 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниців частині організації, забезпечення та контролю виконання посадовими особами відділу митного оформлення № 1 вимог Митного кодексу України, Закону України «Про санкції», Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, а також неналежного здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які переміщуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення.
Саме за порушення вказаних приписів Положення ОСОБА_1 і притягнено до відповідальності.
Водночас з матеріалів дисциплінарної справи суд з'ясував, що фактично позивача притягнуто до відповідальності за порушення вчинені його підлеглими працівниками інспекторами відділу митного оформлення №4 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Любченка О.М.
Відповідач стверджує, що позивач фактично не забезпечив належного контролю за діями підпорядкованого особового складу.
Однак вказані доводи відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.
У свою чергу суд зазначає, що положеннями ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та відповідно обов'язок щодо здійснення митного оформлення покладено саме на інспекторів, що передбачає їх індивідуальну відповідальність.
Якщо порушення вчинено іншими особами - державними інспекторами, які здійснюють митне оформлення, тобто при виконання ними своїх службових обов'язків, то відповідальність покладається саме на виконавця, а не керівника підрозділу.
Відповідальність за порушення митного оформлення несе безпосередньо виконавець - державний інспектор митного органу, а не інші особи, в тому числі, не начальник відділу митного оформлення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 18 березня 2020 року по справі №818/1118/18.
З огляду на викладене в сукупності суд висновує, що невиконання чи виконання не в повному обсязі посадових обов'язків безпосередніх виконавців не є підставою для застосування відповідальності виключно до позивача, як керівника.
Аналізуючи дії позивача щодо виконання ним своїх посадових обов'язків в поєднанні з обсягом митних формальностей проведених працівниками відділу, на думку суду, останній фізично не зміг би проконтролювати дії кожного з інспекторів. Адже завданням керівника відділу є створення умов для належного виконання працівниками відділу їх посадових обов'язків, а не суцільний контроль за діями підлеглих чи опрацьованими ними документами.
При цьому, Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного суду від 01 листопада 2022 року 380/3045/21.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі №380/3045/21 Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Досліджуючи оскаржуваний наказ судом встановлено, що останній не містить стислий виклад обставин справи, а тому оскаржуваний наказ є немотивованим і не зазначено всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.
З позиції суду, між діями головних державних інспекторів за якими, як визначив відповідач, не забезпечив належного контролю позивач та підставами визначеними у спірному наказі для притягненням позивача до відповідальності причинно-наслідкового зв'язку немає.
Відповідач окрім іншого не спростовує того, що порушення вчинені іншими особами - державними інспекторами, які здійснюють митне оформлення, тобто при виконання ними своїх службових обов'язків, а не позивачем.
Під час розгляду справи доводи відповідача про порушення позивачем Положення про відділ не підтвердились належними та допустимими доказами.
Рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення з визначених відповідачем підстав, на переконання суду, містить лише загальні покликання, без зазначення конкретних порушень.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
У ході розгляду справи позивач не надав інших належних, допустимих та достовірних доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про порушення відповідачем порядку проходження військової служби та проведення мобілізації щодо позивача.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачаем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення, здійсненого відносно позивача.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
VI. Судові витрати.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Кропивницької митниці від 16 червня 2023 року №5-ДС “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (ЄДРПОУ 44005668) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК