КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа №340/1034/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Кіровоградській області
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення:
- податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 93 588,30 грн;
- податкового боргу по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 7 799,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за фізичною особою ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 101 387,33 грн, у тому числі податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 93 588,30 грн та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 7 799,03 грн. Позивач вказує, що платником податку самостійно за 2017 рік на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи №34679 від 16.04.2018 р. нараховано ПДФО в сумі 93 588,30 грн та військовий збір у сумі 7 799,03 грн. Податкову вимогу сформовано 22.12.2018 р. за №147392-52 на суму 101 513,93 грн, яку направлено платнику засобами поштового зв'язку та яка вважається врученою 27.01.2019 р. Відповідач наголошує на тому, що відповідач не сплатив податкову заборгованість.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги. Представник відповідача вказує, що вимоги про позивача про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 101 387,33 грн є протиправними, визначеними позивачем без урахування наданої відповідачем (до закінчення строку сплати податкових зобов'язань) уточненої декларації про майновий стан і доходи. Так, 20.06.2018 р. ОСОБА_1 подано до Головного управління ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік (уточнену), в якій зазначено наступні показники: рядок 12 розділу IV «Загальна сума річного доходу» 158 053,22 грн; рядок 22 розділу VI «Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» розрахунки з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб» - «прочерк»; рядок 23 розділу VI «Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» розрахунки з бюджетом з військового збору» - «прочерк». Таким чином, до закінчення строку сплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, згідно яких зобов'язання за вказаними податками були відсутні. Зазначена уточнена декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік прийнята та зареєстрована контролюючим органом 20.06.2018 року №45285, про що свідчить відмітка про одержання. Представник відповідача наголошує на тому, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області не прийнято до уваги надані ОСОБА_1 уточнені розрахунки, що стало причиною безпідставного формування податкової вимоги та звернення до суду про стягнення податкового боргу. Представник відповідача вважає, що надана відповідачем уточнена податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік від 20.06.2018 р. №45285 є належним та достовірним доказом відсутності в ОСОБА_1 заборгованості зі сплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Окрім того, представник відповідача зауважує, що оскільки податкове зобов'язання визначалося не платником податку, а контролюючим органом, то до направлення податкової вимоги, контролюючий орган зобов'язаний був направити податкове повідомлення-рішення, у якому визначити суму грошового зобов'язання, що не було виконано позивачем. Також представник відповідача наголошує на тому, що податкова вимога направлена відповідачу не за адресою її місця проживання, чим створено умови, за яких відповідач була позбавлена права на оскарження такої вимоги, а тому така сума вважається неузгодженою та не може вважатися податковим боргом.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якій вказано, що згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 до Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік від 16.04.2018 р. №34679 (4 графа декларації податкова адреса (місце проживання) платника податків: АДРЕСА_1 ) в якій задекларовано: дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних витрат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами - 158 053,22 грн. податок на доходи фізичних осіб (утриманий податковим агентом) - 28 449,57 грн; інші доходи - 519 935,00 грн, визначено зобов'язань, що підлягає сплаті самостійно податку на доходи фізичних осіб в сумі 93 588,30 грн та військового збору в сумі 7 799,03 грн. У подальшому ОСОБА_1 20.06.2018 р. подано уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік без будь-яких додатків та надання підтверджуючих документів, в якій задекларовано: дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами - 158 053,22 грн, податок на доходи фізичних осіб (утриманий податковим агентом) - 28 449,57 грн. Разом з тим, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, наявних в реєстрі станом на 16.05.2023 р. №11-28-2023-0000-278, податковим агентом АТ «Райфайзен Банк» у 2 кварталі 2017 року відображено нарахування (виплату) доходу ОСОБА_1 за ознакою доходу 126 (додаткове благо) в сумі 519 935,00 грн без відповідного оподаткування. У зв'язку з наявною інформацією щодо нарахованих доходів, ОСОБА_1 направлено листа 26.06.2018 р. №7049/10/11-28-52-04 щодо необхідності надання підтверджуючих документів на підтвердження інформації відображеної в уточнюючій декларації від 20.06.2018 р. №45285 та повідомлено, що у разі їх не надання податкова звітність не буде визнана як податкова. Податкова вимога від 22.12.2018 р. №147392-52 за змістом і формою відповідає вимогам п.59.3 ст.59 ПК України та направлена за наявною адресою платника податків. Представник позивача вважає, що відзив ОСОБА_1 на позовну заяву про стягнення податкового боргу на загальну суму 101 387,33 грн є належним чином не обґрунтованим та таким, що не спростовує заявлені позовні вимоги (а.с.45-46).
Представником відповідача подано заперечення у яких зазначено, що лист ГУ ДПС у Кіровоградській області від 26.06.2018 р., направлений позивачем на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . Вказаний лист ОСОБА_1 не отримувала, а тому з його змістом ознайомилася лише після ознайомлення її представника з матеріалами адміністративної справи у 2023 році. Представник відповідача зауважує, що позивач наголошує на тому, що місцем проживання відповідача на той час було АДРЕСА_1 , що суперечить його попереднім доводам та аргументам про нібито направлення податкової вимоги за адресою місця проживання відповідача. Представник відповідача вказує, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача (а.с54-56).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.21).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження повідомлення сторін (а.с.26).
17.05.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.44).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16.04.2018 р. подано до Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік у якій задекларовано суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб - 93 588,30 грн та суму податкових зобов'язань з військового збору - 7 799,03 грн (а.с.7-8).
20.06.2018 р. ОСОБА_1 до Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік у якій не задекларовано податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.37).
Листом №7049/10/11-28-52-04 від 26.06.2018 р. Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що 20.06.2018 р. нею подана уточнююча декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік, яка заповнена з помилками. До декларації не надано документів, які підтверджують уточнюючі показники декларації. Поінформовано ОСОБА_1 , що на підставі п.20.1.2 п.20.1, пп.73.3 ст.73, ст.176 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, вона зобов'язана у триденний термін з дня отримання листа виправити помилки та надати інформацію щодо достовірності даних зазначених в уточнюючій декларації та їх документальне підтвердження. Зазначено, що у разі не надання документів в установлені терміни, декларація не буле визнана як податкова звітність (а.с.48).
Доказів направлення та вручення ОСОБА_1 листа №7049/10/11-28-52-04 від 26.06.2018 р. до суду не надано.
З огляду на пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У розумінні пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п.179.1, 179.7 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
У розумінні п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
З огляду на пп.47.1.2 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.
Вимоги до складення податкової декларації Унормовані у статті 48 Податкового кодексу України.
Так. Відповідно до п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно з п.п.48.2, 48.3 ст.48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.
Згідно з п.п.48.5, 48.6 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку; фізичною особою - платником податків або його представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.
Пунктом 48.7 статті48 Податкового кодексу України визначено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
З огляду на п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
З огляду на п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.
Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що платник податків наділений правом подати уточнену податкову декларацію.
Суд враховує, що підстави та порядок не прийняття податкової декларації визначені у пункті 49.11 статті 49 Податкового кодексу України. Так, підставою не прийняття податкової декларації є невідповідність такої декларації вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, які регламентують обов'язкові реквізити податкової декларації. При цьому зазначені норми не вимагають від платника податків подання разом із податковою декларацією документів, які підтверджують задекларовані показники.
Разом з тим, п.49.11 статті 49 Податкового кодексу України покладає на контролюючий орган обов'язок надання платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Із аналізу змісту листа Головного управління ДФС у Кіровоградській області №7049/10/11-28-52-04 від 26.06.2018 р., суд дійшов висновку, що такий лист не є повідомленням платника податків про відмову у прийнятті його податкової декларації, а є письмовим запитом контролюючого органу про надання інформації, на що вказує посилання на п.20.1.2 п.20.1, пп.73.3 ст.73, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України. Водночас, роз'яснення у такому листі, що у разі у разі не надання документів в установлені терміни, декларація не буле визнана як податкова звітність, не відповідає наслідкам, встановленим Податковим кодексом України для випадків не надання відповіді на запит, а також не розцінюється як повідомлення про відмову у прийнятті уточненої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, оскільки не містить посилання на причини такої відмови, передбачені у пунктах 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.
Таким чином, під час розгляду справи, судом встановлено, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови у прийняття уточненої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 20.06.2018 р., а тому в силу приписів п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України зазначена уточнююча податкова декларація вважається прийнятою контролюючим органом 20.06.2018 р.
Беручи до уваги, що в уточнюючій податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, подані ОСОБА_1 20.06.2018 р. платником податків не задекларовано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за 2017 рік, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній податковий борг за результатами річного декларування на загальну суму 101 387,33 грн, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 93 588,30 грн та з військового збору в сумі 7 799,03 грн.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність у ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за 2017 рік за результатами річного декларування, позовні вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення податкового боргу на загальну суму 101 387,33 грн - задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, які б підлягали розподілу.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 19 вересня 2023 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ