КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
18 вересня 2023 року ЗПП/320/105/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву ТОВ "Агентства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" із заявою до подачі позову до суду, в якій просить суд зупинити дію наказу Міністерства енергетики України від 28 липня 2023 року №229 в частині, що стосується управління (користування, розпорядження) пакетом акцій Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (код ЄДРПОУ 22800735, адреса реєстрації юридичної особи: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі №14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" (код ЄДРПОУ 22800735) та відповідне оголошення міститься в газеті "Урядовий кур'єр" 23.06.2004 №116. Відповідно ПАТ "Черкасиобленерго" перебуває у стані банкрутства, на стадії розпорядження майном боржника, ініціюючим кредитором якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК". Враховуючи положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1222-р, управління корпоративними правами ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 46 %, що належить державі, здійснюється Міністерством енергетики України. Наказом Міністерства енергетики України від 28.07.2023 № 229 АТ "Українські розподільні мережі" (код ЄДРПОУ 44992605) збільшує розмір власного статутного капіталу та проводить додаткову емісію акцій, зокрема, за рахунок внесення в особі Міністерства енергетики України додаткового пакета акцій, серед інших, ПАТ "Черкасиобленерго" (код ЄДРПОУ 22800735) у розмірі 46 % до статутного капіталу АТ "Українські розподільні мережі". Заявник запитував у Міністерства енергетики України вказане розпорядження та товариству було відмовлено і одночасно зазначено, що вказаним наказом №229 передбачено збільшення статутного капіталу АТ "Українські розподільні мережі" шляхом емісії додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових вкладів, в тому числі за рахунок пакета акцій ПАТ "Черкасиобленерго", зі збереженням у власності держави 100% акцій АТ "Українські розподільні мережі".
Посилаючись на положення Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", вказує про те, що Міністерство енергетики України у визначений 60 денний строк має подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву для реєстрації випуску цінних паперів, строк спливає 26.09.2023, за наслідками чого НКЦПФР має прийняти рішення згідно ч. 2 ст. 93 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Заявник має намір звернутись до суду із позовом до Міністерство енергетики України про визнання протиправним та скасування Наказу від 28 липня 2023 року № 229 в частині, що стосується управління (користування, розпорядження) пакетом акцій ПАТ "Черкасиобленерго".
Заявник зауважив, що жодної згоди на розпорядження майном, акціями ПАТ "Черкасиобленерго" товариством, як учасником комітету кредиторів, надано не було, згідно положень ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства збори для вирішення вказаного питання не скликались та органи управління не мають права приймати рішення про, зокрема, проведення боржником емісії цінних паперів. Таким чином, видання наказу № 229 від 28.07.2023 суперечить прямій забороні законодавства про банкрутство, є порушенням прав заявника, як ініціюючого кредитора та члена комітету кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", вимоги якого визнані та підлягають задоволенню боржником - ПАТ "Черкасиобленерго".
Застосовуючи положення ст.ст. 150, 151 КАС України вказує, що за загальним правилом умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, відтак таке забезпечення позову здійснюється з метою забезпечення виконання судового рішення, дії Міністерства енергетики України порушують права та інтереси заявника, розпоряджаючись активами боржника. У випадку внесення додаткового пакету акцій ПАТ "Черкасиобленерго" до статутного капіталу АТ "Українські розподільні мережі", до моменту прийняття рішення судом по суті справи, позивач буде позбавлений права на ефективний судовий захист порушених прав.
Одночасно, заявник вказує про те, що не має наміру звертатись із вимогами майнового характеру, суд в даному випадку має досліджувати підстави для задоволення заяви про забезпечення позову не зі сторони наявності обґрунтованого ускладнення або неможливості виконання майбутнього рішення суду, а з точки зору чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач захистити їх в межах одного судового провадження за його позовом без необхідності у новому звернення до суду.
ТОВ "Агентства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" заходи забезпечення позову вважає такі, що відповідають критерію розумності та адекватності, є співрозмірними заявленим вимогам, є тимчасовим, на період вирішення спору.
Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, позовну заяву та документи додані до них, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилається на ст. 150 КАС України та ТОВ "Агентства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" вказує самостійною підставою для забезпечення позову до його подачі до суду наявність достатньо обґрунтованої вірогідності утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду, забезпечення позову здійснюється з метою забезпечення виконання судового рішення, дії Міністерства енергетики України порушують права та інтереси заявника, розпоряджаючись активами боржника. У випадку внесення додаткового пакету акцій ПАТ "Черкасиобленерго" до статутного капіталу АТ "Українські розподільні мережі", до моменту прийняття рішення судом по суті справи, позивач буде позбавлений права на ефективний судовий захист порушених прав. Заявник вважає, що не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження, якщо не вжити заходи забезпечення позову, з якими звернулось товариство.
Відповідно, на думку заявника, визначений спосіб забезпечення позову покликаний на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника та заявлений задля забезпечення об'єктивного, повного, всебічного розгляду справи, ефективного захисту, не допущення ще більшого порушення прав позивача.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушення прав та законних інтересів заявника наказом Міністерства енергетики України від 28 липня 2023 року №229 в частині, що стосується управління (користування, розпорядження) пакетом акцій Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", встановлення права заявника як ініціюючого кредитора та члена комітету кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", порушення Міністерством енергетики України ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, є обов'язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті та, суд зазначає, що ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
Вказані заявником обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, та зокрема із врахуванням судом інтересів позивача.
Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав товариства у майбутньому.
Під час розгляду даної заяви про забезпечення позову суд застосовує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/14303/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі № 640/16242/19, в яких зазначено щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є фактично вирішенням справи по суті судом, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову є обґрунтуванням підстав незаконності дій відповідача під час винесення спірного рішення та є обґрунтуванням та підставою для подання до суду позову.
Враховуючи вищезазначене, з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Войтович І.І.