ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2023 р. справа № 300/2610/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Наталія Павлівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити з 22.03.2021 перерахунок та виплату розміру пенсії за віком, з врахуванням заробітної плати (доходу) за період роботи з 11.09.2013 по 13.10.2014, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Шевченко Наталія Павлівна (надалі по тексту також- представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду, орган пенсійного забезпечення) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити з 22.03.2021 перерахунок та виплату розміру пенсії за віком, з врахуванням заробітної плати (доходу) за період роботи з 11.09.2013 по 13.10.2014.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №300/6408/21, відповідач з 22.03.2021 призначив пенсію за віком. Фактичне виконання такого рішення здійснено з 01.07.2022, у зв'язку із чим позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 орган пенсійного фонду не врахував довідки про заробітну плату з вересня 2013 по жовтень 2014, виданих Муніципальною бюджетною установою "Архів" Саратовської області (за 2013 рік) та Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" (за 2014 рік), які були подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 22.03.2021. Згідно із розрахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , Головним управлінням ПФУ в області при розрахунку заробітку для обчислення пенсії, заробітна плата позивача за період з вересня 2013 по жовтень 2014 врахована у нульовому визначенні.
На думку позивача, обставина достовірності страхового стажу ОСОБА_1 з 11.09.2013 по 13.10.2014 у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз" встановлена у справі №300/6408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Окрім цього, довідками про заробітну плату від 25.03.2020 за №1197 та від 04.02.2020 за №0292 (надалі по тексту також - спірні довідки, довідки про заробіток) підтверджується факт видачі останніх на основі первинних документів. Отож, за доводами позивача, довідки про заробітну плату від 25.03.2020 за №1197 та від 04.02.2020 за №0292 відповідають вимогам законодавства, так як видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, відрахування із заробітної плати, а також містять інформацію щодо місцезнаходження і адреси підприємства, якими видано таку довідку. Окрім цього, за твердженням позивача, виходячи зі змісту акту документальної перевірки №42 від 18.02.2020 за результатами такої перевірки підтверджується факт роботи ОСОБА_1 електрогазозварником, електрозварником на різці і ручній зварці у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз" з 11.09.2013 по 13.10.2014, а також нарахування та сплата заробітної плати за повний робочий день та тиждень. Таким чином, відсутні будь-які підстави, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених у спірних довідках про заробітну плату. З огляду на вказані обставини, на думку позивача, відповідачем протиправно не враховано при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітну плату (дохід), отриману з 11.09.2013 по 13.10.2014 у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз". З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України для окремих категорій справ незначної складності. Одночасно судом витребувано у позивача і відповідача докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.40-41).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву №0900-0903-8/23642 від 24.05.2023, який 26.05.2023 зареєстрований в суді із відповідними доказами (а.с.45-49, 50-102). У відзиві на позов від 24.05.2023 відповідач не погодився з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві. Заперечуючи позовні вимоги, орган пенсійного фонду виходить із того, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №300/6408/21, відповідач 01.07.2022 прийняв рішення про призначення позивачу пенсії з 22.03.2021 з врахуванням періодів роботи з 10.07.1999 по 20.05.2006 у Виробничо-будівельній фірмі "АБО" та з 11.09.2013 по 13.10.2014 в Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз". При цьому страховий стаж ОСОБА_1 склав 31 рік 11 місяців 20 днів. Відповідно до документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 зараховано всі періоди його трудової діяльності згідно з записами двох трудових книжок. Для обчислення пенсії надані довідки про зарплату: з травня 1987 року по травень 1989 року, з серпня 1989 року по січень 1993 року, видані Архівним відділом Калуської міської ради за періоди роботи в Ремонтнобудівельно-монтажному управлінні тресту "Калушхімремонт"; з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, видані Муніципальною бюджетною установою "Архів" Саратовської області (за 2013 рік) та ПАО "Подзембургаз" (за 2014 рік). Як пояснив відповідач, при обчисленні пенсії враховано заробітну плату за періоди: з червня 1987 року по квітень 1989 року, з серпня 1989 року по серпень 1992 року (за 60 місяців); з 01.07.2000 по травень 2006 (занесено "нулі"), оскільки відсутні дані про заробітну плату; з жовтня 2006 року по серпень 2008 року, з травня 2009 року по вересень 2009 року згідно даних системи персоніфікованого обліку; з вересня 2013 року по жовтень 2014 року (занесено "нулі"), оскільки не підтверджено сплату страхових внесків за даний період. Крім того відповідач вказав на пропущення позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
На виконання ухвали суду від 15.05.2023 представник позивача 05.06.2023 зареєстрував в суді витребувані докази (а.с.104-108).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.01.2003 ОСОБА_1 з 11.09.2013 прийнятий на роботу електрозварником шостого розряду у бурову бригаду №6 ПАО "Подзембургаз, з 01.04.2014 переведений газоелектрозварником шостого розряду у бурову бригаду №10 ПАО "Подзембургаз, та 13.08.2014 звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Трудового кодексу Російської Федерації (а.с.14).
14.08.2014 ОСОБА_1 прийнятий на роботу електрозварником шостого розряду у бурову бригаду №10 в ПАО "Подзембургаз, а 13.10.2014 звільнений з роботи за власним бажанням на підставі пункту 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу Російської Федерації (а.с.14).
ОСОБА_1 , звертаючись 22.03.2021 до відповідача із заявою про призначення пенсії, на підтвердження трудового (страхового) стажу надав, поряд з іншим, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 30.01.2003 і трудову книжку серії НОМЕР_2 від 03.08.1979, а також відповідні довідки на підтвердження страхового стажу, зокрема:
- архівну довідку від 25.03.2020 за №1197, видану Муніципальною бюджетною установою "Архів" міста Єнгельс Саратовської області про заробітну плату позивача за 2013 рік (а.с.98);
- довідку від 04.02.2020 за №0292, видану Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" про заробітну плату позивача за 2014 рік (а.с.99).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та поданих останнім документів на підтвердження трудового стажу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в області 29.03.2021 прийнято рішення №623 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (а.с.100-101).
Коментовані обставини встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №300/6408/21, яке за наслідками апеляційного оскарження набрало законної сили 20.06.2022 (а.с.18-25).
В силу вимог частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №300/6408/21, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 29.03.2021 за №623 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 період роботи: з 10.07.1999 по 20.05.2006 у Виробничо-будівельній фірмі "АБО"; з 11.09.2013 по 13.10.2014 в Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 22.03.2021 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За наслідками апеляційного оскарження, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 в адміністративній справі №300/6408/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - змінено в частині стягнення судових витрат по оплаті правничої допомоги, а саме, в абзаці сьомому резолютивної частини рішення суду формулювання "в розмірі 6 300 (шість тисяч триста) гривень 00 копійок" змінено на формулювання "в розмірі 2 700 (дві тисячі сімсот) гривень". У решта частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 в адміністративній справі №300/6408/21 - залишено без змін.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №300/6408/21, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло 01.07.2022 рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії з 22.03.2021 з врахуванням вищезазначених періодів, а саме: з 10.07.1999 по 20.05.2006 у Виробничо-будівельній фірмі "АБО" та з 11.09.2013 по 13.10.2014 в Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз" (а.с.52-53).
Представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із адвокатський запитом від 28.12.2022 з вимогою про надання інформації, зокрема щодо: періодів заробітної плати, які враховано при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням довідок про заробітну плату, які було враховано при здійсненні такого нарахування; періоди заробітної плати, які не було враховано при обчисленні розміру пенсії, або було враховано у нульовому еквіваленті, вказуючи на конкретні фактичні і юридичні причини такого не зарахування або зарахування у нульовому значенні, розкриваючи зміст такого не зарахування, з окремим зазначенням, які довідки про заробітну плату не були взяті до уваги (а.с.26).
Відповідач, листом від 10.01.2023 за №0900-0202-8/1342 поряд з іншим, повідомив представника позивача про обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без врахування заробітної плати за період з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, оскільки рішенням суду не зобов'язано зарахувати заробітну плату за коментований період (а.с.27-28).
Вважаючи протиправною бездіяльність органу пенсійного фонду щодо неврахування заробітної плати (доходу) за період роботи з 11.09.2013 по 13.10.2014 при обчисленні розміру пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся в суд з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, орган пенсійного фонду при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 , не врахував довідки про заробітну плату з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, виданих Муніципальною бюджетною установою "Архів" Саратовської області (за 2013 рік) та Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" (за 2014 рік), які були подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 22.03.2021.
Основними доводами відповідача щодо відсутності підстав для врахування вище коментованих довідок при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 , є відсутність даних щодо сплати страхових внесків.
Досліджуючи вказані аргументи органу пенсійного фонду, в тому числі форму і зміст спірних довідок від 25.03.2020 за №1197 та від 04.02.2020 за №0292, судом з'ясовано, що заробітна плата позивача за вересень-грудень 2013 року становить 129 325,00 російських рублів, за січень-жовтень 2014 року - 424 138,65 російських рублів.
Як свідчить зміст довідки від 04.02.2020 за №0292, виданої Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" про заробітну плату позивача за 2014 рік (а.с.99), на всі виплати нараховано і сплачено страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації.
В свою чергу, довідка від 25.03.2020 за №1197, видана Муніципальною бюджетною установою "Архів" міста Єнгельс Саратовської області про заробітну плату позивача за 2013 рік, сформована на підставі особових рахунків по нарахуванню заробітної плати робітників та службовців, підписана директором архіву і головним спеціалістом, та містить печатку відповідної установи (а.с.98).
Оцінюючи спірні правовідносини варто мати на увазі, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог частини 1 статті 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (надалі по тексту також - закони про пенсійне забезпечення).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина 2 статті 4 Закону №1058-IV).
Так, Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (надалі по тексту також - Угода від 15 квітня 1994 року).
Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно статті 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Приписами пунктів 2 і 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі по тексту також - Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угода від 13 березня 1992 року).
В контексті застосування судом, станом на 19.09.2023, положень коментованої Угоди від 13 березня 1992 року, слід зважати на наступні мотиви.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про:
- вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві;
- доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Таким чином, виникнення правовідносин, зокрема здобуття спірного трудового/страхового стажу із оплатою праці за виконану позивачем роботу, подання і розгляду заяви про призначення пенсії, мало місце до 19.06.2023, тобто до виходу Держави Україна з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.
Окрім вказаного, приписами абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Відповідно до статті 22 Федерального закону російської федерації №167-Ф3 від 15.12.2001 "Про обов'язкове пенсійне страхування в російській федерації" передбачено, що страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території російської федерації, а також іноземні громадяни та особи без громадянства які тимчасово перебувають на території Російської Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян російської федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.
Пунктом 1 статті 11 Федерального Закону російської федерації №400-ФЗ від 28.12.2013 "Про страхові пенсії" передбачено, що в страховий стаж включаються періоди роботи або іншої діяльності, які виконуються на території російської федерації при умові, що за ці періоди нараховувались і сплачувались страхові внески в Пенсійний фонд Російської Федерації.
В Державі Україна право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону №1058-ІV.
Як визначено статтею 1 Закону №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Такі вимоги визначені і в національному законодавстві російської федерації.
В даному випадку суд зазначає, що надані позивачем довідки про заробітну плату від 25.03.2020 за №1197 та від 04.02.2020 за №0292, які також подавались останнім для призначення пенсії за віком, не викликають обґрунтованого сумніву з приводу факту роботи ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз", відповідно підтверджують обставину працевлаштування позивача та отримання заробітної плати в період з 11.09.2013 по 13.10.2014.
Поряд з цим, довідка від 04.02.2020 за №0292, видана Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" про заробітну плату позивача за 2014 рік, містить відмітку про нарахування на всі суми заробітної плати внесків у Федеральний бюджет Пенсійного фонду російської федерації.
При цьому відповідач жодним чином не спростував відомості, вказані у довідках роботодавця позивача від 25.03.2020 за №1197 та від 04.02.2020 за №0292, та не надав суду доказів на підтвердження/засвідчення обставини не перерахування/не сплати Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" страхових внесків за спірний період роботи позивача у Пенсійний фонд російської федерації.
В контексті вказаного слід враховувати приписи пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), за змістом якого право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
В межах досліджуваного правого регулювання слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження розміру заробітної плати позивача, що є порушенням вищезазначених норм.
За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на ОСОБА_1 тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження отримання заробітної плати позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
В розгляді даної адміністративної справи Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не довело про наявність допустимих і належних доказів, які спростовують відомості вказані у коментованих довідках, в тому числі в частині відрахування внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Так як відповідачем у даній справі є саме суб'єкт владних повноважень, на якого покладається тягар доказування правомірності своїх дій/рішень, суд констатує не подання останнім будь-яких доказів на підтвердження відомостей стосовно вжиття заходів щодо проведення будь-яких звірок зі сторони органу пенсійного забезпечення про сплату страхових внесків за спірний період.
У зв'язку з цим, на думку суду, неврахування відповідачем довідок про заробітну плату за період роботи у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз", є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Таке неврахування спірних документів є непропорційним втручанням держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у гарантовані конституційні права на пенсійне забезпечення громадянина України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірну бездіяльність відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про заробітну плату за період роботи у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз" з 11 вересня 2013 року по 13 жовтня 2014 року, з підстав відсутності даних про сплату страхових внесків.
Щодо доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, то суд, на стадії відкриття провадження у справі, надав правову оцінку поважності причин пропуску такого строку і дійшов висновку про наявність достатніх підстав для його поновлення саме з 22.03.2021.
Окремо слід відзначити, що про порушене право позивач дізнався із листа-відповіді Управління від 10.01.2023 за №0900-0202-8/1342, а звернувся до суду ОСОБА_1 10.05.2023 - в межах шестимісячного строку (а.с.2, 27-28).
В силу вимог частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи обставину подання позивачем до заяви про призначення пенсії від 22.03.2021 довідок від 25.03.2020 за №1197 та від 04.02.2020 за №0292, тобто у віданні відповідача при обчисленні розміру пенсії позивача були наявні спірні довідки, то перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, відповідачу слід здійснити саме з 22.03.2021.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1 073,60 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №0.0.2987205999.1 від 09.05.2023 (а.с.1).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 073,60 гривень, який сплачено за одну позовну вимогу.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про заробітну плату за період роботи у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз" з 11 вересня 2013 року по 13 жовтня 2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 22.03.2021 перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 та провести виплату такої пенсії у відповідності до відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи у Публічному акціонерному товаристві "Подзембургаз" з 11 вересня 2013 року по 13 жовтня 2014 року, занесених в архівну довідку від 25.03.2020 за №1197, видану Муніципальною бюджетною установою "Архів" міста Єнгельс Саратовської області про заробітну плату за 2013 рік, і довідку від 04.02.2020 за №0292, видану Публічним акціонерним товариством "Подзембургаз" про заробітну плату за 2014 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Шевченко Наталія Павлівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001736 від 07.08.2020, ордер серії АТ №1023169 від 02.05.2022), бульвар Незалежності, 6/141, м. Калуш, Калуський район, 77304;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.