ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2023 р. справа № 300/3415/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Непіп Христина Ігорівна, до Надвірнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Непіп Христина Ігорівна, звернувся в суд із позовною заявою до Надвірнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Надвірнянським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки протиправно направлено ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді водія-рятувальника пошуково-рятувального відділення 3 спеціалізованої пошуково-рятувальної групи (смт.Ворохта) спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України. Представник позивача вказала, що оскільки ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту, тому він не міг бути призваний на військову службу. Як наслідок, слід визнати протиправними дії Надвірнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо направлення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 28.06.2023, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно витягу з наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 17.10.2018 №358, ОСОБА_1 з 17.10.2018 зараховано до кадрів ДСНС України та призначено на посаду водія-рятувальника пошуково-рятувального відділення (смт.Ворохта) 3 спеціалізованої пошуково-рятувальної групи спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення (а.с.14).
Як вбачається з витягу з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 01.06.2021 №66, позивача звільнено із займаної посади та призначено за його згодою з 01.06.2021 на посаду водія-рятувальника пошуково-рятувального відділення 3 спеціалізованої пошуково-рятувальної групи (смт.Ворохта) спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (а.с.15).
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 25.02.2022 №34 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, у відповідності до статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 119 Кодексу законів про працю України та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, позивача тимчасово увільнено від виконання службових обов'язків за посадою у зв'язку з призовом під час мобілізації на особливий період до дня фактичного звільнення з військової служби. Як підставу видачі наказу вказано повідомлення Надвірнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с.16).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 солдата запасу ОСОБА_1 , який прибув з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до мобілізаційного плану, зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду старшого водія мінометного взводу мінометної батареї (а.с.28).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо направлення його до військової частини НОМЕР_1 , звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Відповідно до пункту 1 Указу №64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 22 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023 було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб відповідно.
На затвердження даних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.
Крім того, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (надалі Закон №3543-XII).
Згідно статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частинами 1, 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно частини 5 статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Відповідно до статті 2 Закону №3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.92 (надалі Закон №2232-XII).
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частинами 7-8 статті 1 передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 лютого 2022 року №154 затвердив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (надалі Положення №154) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п.1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідну до п.4 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об'єднаннями (організаціями).
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства) сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у виконанні покладених на них завдань, зокрема в залученні громадян до військової служби, виконують інші функції, пов'язані з мобілізацією людських і транспортних ресурсів, визначених Законами України “Про військовий обов'язок і військову службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про оборону України”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого:
взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
надають командирам військових частин інформацію про військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом;
розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території;
проводять агітацію, відбір, вивчення, оформлення документів кандидатів на військову службу за контрактом, у тому числі осіб офіцерського складу, та їх направлення до військових частин, навчальних військових частин (центрів);
ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави;
взаємодіють з місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування та беруть участь у здійсненні контролю за підготовкою підприємств до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) щодо задоволення в особливий період потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку, зокрема з питань оповіщення та збору військовозобов'язаних та резервістів, виділення необхідних споруд та об'єктів інфраструктури, утримання запасу матеріально-технічних ресурсів, постачання техніки на збірні пункти та до військових частин, розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі до складу Збройних Сил та інших військових формувань під час мобілізації, виконання інших завдань згідно з мобілізаційними планами;
виконують інші функції відповідно до законодавства.
З системного аналізу наведених норм слідує, що Надвірнянський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки наділений повноваженнями щодо направлення позивача до військової частини для проходження військової служби.
Як вже зазначено судом вище, згідно наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 25.02.2022 №34 позивача тимчасово увільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення з військової служби (а.с.16).
Вищевказаний наказ не оскаржений позивачем в судовому порядку і не являється предметом спору в цій справі.
Одночасно суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про те, що він проходив службу в органах цивільного захисту, тому не міг бути призваний на військову службу, оскільки згідно абзацу 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-XII зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту.
При цьому, з огляду на предмет спору у даній справі, суд не досліджує питання правомірності чи протиправності призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії та неупереджено.
Таким чином, позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Непіп Христина Ігорівна, до Надвірнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Непіп Христина Ігорівна, до Надвірнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.