ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2023 р. справа № 300/4388/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Цуркан М.І.,
за участю: представника позивача - адвоката Олійника В.Б., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Смігунова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання протиправними та скасування наказів в частині, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 06.06.2023 №233 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 20.06.2023 №526 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України з 20.06.2023;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.06.2023 по день винесення рішення суду про поновлення на службі.
Позивач не погоджується з спірними наказами та вважає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим, службове розслідування проведене з порушенням вимог порядку проведення службового розслідування, зокрема, позивача не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, ні з матеріалами чи висновками за результатом його проведення. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення та наказ про звільнення вручено і ознайомлено безпосередньо в день його звільнення. Також зазначив, що висновок службового розслідування про порушення службової дисципліни позивачем є повністю безпідставним. Крім цього представник позивача зазначив, що відповідачем не враховано бездоганний послужний список і зразкову службу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що за результатом службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що сержант поліції ОСОБА_1 допустив порушення вимог чинного законодавства та службової дисципліни, які несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, зокрема самовільно залишив місце постійної дислокації УПОП №1 і, як наслідок, був відсутній на робочому місці 29.04.2023 з 12.00 по 18.00 без поважної причини понад три години. Тому відповідач вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є обґрунтованим, а спірні накази є правомірними (а.с. 72-92).
08.08.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій не погодився з аргументами наведеними у відзиві на адміністративний позов та зазначив, що дисциплінарною комісією не виявлено та не досліджено причини та умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, а відповідно відсутні будь-які пропозиції щодо їх усунення, а також відсутня мотивація вибору виду дисциплінарного стягнення (а.с. 187-195).
28.08.2023 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача не погодився з доводами позивача (а.с. 207-211).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 задоволено заяву представника відповідача про участь в судових засіданнях в режимі відео конференції.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в межах зазначених у позовній заяві з мотивів викладених у ній, а також з мотивів викладених в відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 15.04.2019 проходив службу в Національній поліції України. З 17 лютого 2023 року сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (а.с. 88).
02.05.2023 Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» згідно наказу №154 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, що призвело до надзвичайної події за участі, в тому числі, ОСОБА_1 , утворено дисциплінарну комісію і затверджено її склад (а.с. 123,124).
За результатами службового розслідування складений висновок №3326/59/01-2023, який 30.05.2023 затверджений т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (а.с. 92-109)
В ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що 29.04.2023 близько 12:00 лейтенант поліції ОСОБА_2 , перебуваючи на робочому місці, взяв у користування транспортний засіб «Mersedes-Benz Sprinter». Разом із лейтенантом поліції ОСОБА_2 у якості пасажира транспортного засобу, перебував поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону №2 сержант поліції ОСОБА_1 . У цей же час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самовільно, без дозволу керівника УПОП №1 залишили місце пункту постійної дислокації та попрямували у напрямку м. Івано-Франківськ. Про наміри залишити місце постійної дислокації ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші в установленому порядку керівництво не повідомили зв'язку з чим були складені акти про залишення місця розташування підрозділу ОСОБА_1 від 29.04.2023 за №340/59/16-2023. Висновок службового розслідування містить інформацію про надання пояснень позивачем.
На підставі зібраних доказів та встановлених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку, що сержант поліції ОСОБА_1 допустив ряд порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни.
Так, відповідно до висновків службового розслідування в діях сержанта поліції ОСОБА_3 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 наказу Голови Національної поліції України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», наказу УПОП №1 від 25.04.2023 №2 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня», що виразилось у самовільному залишенні місця постійної дислокації і як наслідок відсутності на робочому місці 29.04.2023 з 12.00 по 18.00 без поважної причини понад три години.
Висновком службового розслідування встановлено обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , а саме відсутність дисциплінарних стягнень.
Висновком службового розслідування не встановлено обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , однак зазначено, що дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни допущено під час воєнного стану на території України.
У зв'язку з вищенаведеним, дисциплінарна комісія вважала інформацію, що стала підставою для призначення службового розслідування, такою що підтвердилася.
Дисциплінарна комісія вважала, що за порушення службової дисципліни, що виразилась у самовільному залишенні місця постійної дислокації і, як наслідок, відсутності на робочому місці 29.04.2023 з 12.00 по 18.00 без поважної причини понад три години, застосувати до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі висновків службового розслідування прийнято наказ від 06.06.2023 №233, відповідно до пункту 3 якого за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 наказу Голови Національної поліції України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», наказу УПОП №1 від 25.04.2023 №2 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня», що виразилось у самовільному залишенні місця постійної дислокації і як наслідок відсутності на робочому місці 29.04.2023 з 12.00 по 18.00 без поважної причини понад три години до сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом від 20.06.2023 №526 о/с Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнив зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 .
Позивач оскаржив вказані накази до суду.
Також судом встановлено, що в подальшому позивач був допущений до служби, оскільки з наданих суду пояснень 01.05.2023 (понеділок) перебував на ранковому шикуванні в пункті постійної дислокації, представником відповідача вказана обставина не заперечувалась.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом положень статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Суд зазначає, що безпосередньою підставою застосування дисциплінарного стягнення згідно оскаржуваних наказів став факт відсутності позивача в пункті постійного місця дислокації 29.04.2023 після 12 години. При цьому, вказаного дня позивач перебував о 09 год. 00 хв. на ранковому шикуванні, після цього на заняттях з фізичної та тактичної підготовки до 12 год. 00 хв.
Згідно акту про залишення місця розташування підрозділу від 29.04.2023 сержантом поліції ОСОБА_1 безпідставно залишено місце розташування підрозділу о 12 год. 00 хв. 29.04.2023 та встановлено його відсутність на службі (робочому місці) без поважних причин (а.с. 114).
Згідно встановлених у службовому розслідуванні обставин 29.04.2023 о 18 год. 30 хв. транспортний засіб у якому перебував позивач був зупинений працівниками УПП Тернопільської області поблизу міста Тернопіль.
Суд зазначає, що час зупинки транспортного засобу (18 год. 30 хв.) та відстань між місцем дислокації та місцем зупинки транспортного засобу працівниками УПП Тернопільської області підтверджує факт щодо залишення місця розташування позивачем близько 12 год. 00 хв.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростували обставини встановлені висновком службового розслідування щодо відсутності дозволу командира полку УПОП №1 на виїзд за межі Київської області.
Згідно пояснень від 05.05.2023, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого сержанта ОСОБА_5 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , лейтенанта поліції ОСОБА_7 на ранковому шикуванні 29.04.2023 було доведено особовому складу, що виїзд за межі Київської області на вихідні дні заборонено або такий виїзд можливий тільки з дозволу командира полку УПОП №1 (а.с.154-161). Вказані пояснення містять інформацію про те, що вони надані вказаними особами згідно наказу про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023 та підписи осіб, які надавали пояснення про ознайомлення з таким наказом.
За таких обставин, позивачем не наведено належних підстав та обґрунтувань перебування його поза межами Київської області та доказів наявності відповідного дозволу. При цьому, представник відповідача надання такого дозволу заперечив.
За таких обставин, факт вчинення дій, які можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, службовим розслідуванням був встановлений.
На підставі частин 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Суд зазначає, що матеріали справи містять письмові пояснення від 05.05.2023, надані позивачем, які містять пояснення по суті поставлених запитань.
При цьому, вказані пояснення не містять інформації на якій підставі їх відібрано та будь-яких посилань на те, що вони відібрані під час службового розслідування згідно наказу про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023 (а.с. 128-130).
Суд звертає увагу, що пояснення інших осіб, які містяться в матеріалах справи, містять розділ про те, що вони надані вказаними особами згідно наказу про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023 та підписи осіб, які надавали пояснення про ознайомлення з таким наказом (а.с. 154-161).
Будь-яких доказів про те, що позивач був ознайомлений із наказом про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023 чи обізнаність позивача, що щодо нього таке розслідування здійснюється, відповідачем не надано. Вказане підтверджує доводи позивача зазначені у позовній заяві та під час надання пояснень у судовому засіданні про недотримання порядку проведення службового розслідування, зокрема, незабезпечення права особи знати про факт проведення службового розслідування та підстави його проведення.
Суд зазначає, що наявний в матеріалах справи лист від 03.05.2023 №51/59/01/01-2023, який адресований т.в.о. начальника управління-командира полку УПОП №1 про забезпечення прибуття до управління моніторингу 05.05.2023 о 9 год. 15 хв. в тому числі позивача не свідчить про ознайомлення позивача із наказом про проведення щодо нього службового розслідування.
Таким чином, при здійсненні службового розслідування не забезпечене право позивача на захист встановлене ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, осіб порушників, ступінь їх вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їх ставлення до служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений аналогічними Указами.
Тобто, оскаржувані накази були прийняті під час дії на всій території України воєнного стану.
Положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема, відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Отже, у період дії воєнного стану підлягає застосуванню стаття 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині другій якої імперативно визначений чіткий порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
Тобто, дисциплінарному стягненню у виді звільнення зі служби в поліції передує дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування та прийняття спірних наказів позивач не мав діючих дисциплінарних стягнень.
Тому відповідач обрав вид дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, з порушенням вимог статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Крім цього, суд констатує, що застосований вид дисциплінарного стягнення є непропорційним встановленому дисциплінарному проступку.
За змістом ухвали Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 560/8721/22 вид дисциплінарного стягнення, обраний з порушенням послідовності встановленої у статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є незаконним, непропорційним та необґрунтованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах застосування іншого виду дисциплінарного стягнення ніж передбачено законодавством, безвідносно до виявлених фактів дисциплінарних порушень, свідчить про протиправність спірних наказів та є достатньою й самостійною підставою для визнання їх протиправними та скасування. У зв'язку з цим, необхідно поновити позивача на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції і враховуючи, що останнім робочим днем позивача було 20 червня 2023 року, позовна вимога позивача про поновлення його на посаді підлягає задоволенню шляхом поновлення з 21.06.2023.
Крім цього, при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією та керівником безпідставно не взято до уваги наявність подяк, грамот за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, високу професійну майстерність та за затримання зловмисника, який наніс тілесні пошкодження матері та погрожував зброєю працівникам поліції, а також наявність відомчої заохочувальної відзнаки Національної поліції України нагрудним знаком «Знак Пошани» на підставі наказу Голови Національної поліції України від 24.10.2022 №1387 о/с (а.с. 13-16). Також при притягненні до дисциплінарної відповідальності не взято до уваги нагородження відповідача бойовим орденом полку спеціального призначення «Сафарі» «За мужність» згідно наказу №14 від 10.12.2022 (а.с. 17).
Суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки від 08.09.2023 №126 середньоденне грошове забезпечення позивача становить 716,23 грн. Період вимушеного прогулу становить 83 календарні дні (з 21.06.2023 по 11.09.2023). Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, який необхідно стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» з 21.06.2023 по 11.09.2023 (83 календарних дні) складає 59447,09 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк "Сафарі") Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють" з 21.06.2023 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 22203,13 грн. слід допустити до негайного виконання
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати щодо судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, дослідивши договір про надання правової допомоги №06/06/23 від 22.06.2023, додаткову угоду №1 від 22.06.2023 до договору №06/06/23 з переліком та вартістю послуг, квитанцію №0.0.3120923150.1 від 28.07.2023, квитанцію №58 від 22.06.2023 встановив, що адвокат на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001471, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області №2/03, надав позивачу правничу допомогу щодо звернення до суду з даним позовом вартістю 10000,00 грн. (а.с. 20, 202-205).
За таких обставин, 10000,00 грн. витрат позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені належним чином. При цьому, вказана сума витрат є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
Таким чином, враховуючи вищенаведене слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 06.06.2023 №233 в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 20.06.2023 №526о/с в частині звільнення ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк "Сафарі") Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють" з 21.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (код ЄДРПОУ 45013109) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.06.2023 по 11.09.2023 в сумі 59447 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста сорок сім) грн. 09 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк "Сафарі") Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють" з 21.06.2023 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 22203 (двадцять дві тисячі двісті три) грн. 13 коп. допустити до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (код ЄДРПОУ 45013109) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.
Рішення складене в повному обсязі 18.09.2023.