ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5228/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУНП в Закарпатській області), яким просить:
1) Визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області протиправною, яка виразилась зокрема і у письмовій відмові, щодо не зарахування до календарної вислуги років позивача періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, а саме за періоди з 25.07.2012 по 26.07.2014, за період з 08.08.2015 по 02.08.2017, за період з 25.03.2019 по 24.03.2021 та за період з 18.02.2022 по 20.04.2022 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV.
2) Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, шляхом внесення змін в наказ ГУНП від 25.08.2022 № 150 о/с, здійснити перерахунок (обчислення) та зарахувати до поточної календарної вислуги років позивача періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 24.03.2021, з 18.02.2022 по 20.04.2022 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, що загалом складає 216 календарних місяців або 18 календарних років та 3 місяці.
3) Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області донарахувати та виплати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 01.08.2002 по 30.08.2022 проходив службу на посадах офіцерського складу у підрозділах Міністерства Внутрішніх Справ України з відповідними відрядженням до миротворчих операцій ООН з підтримання миру та безпеки.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 № 150 о/с та відповідно до Закону України про Національну поліцію його було звільнено за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) у спеціальному званні «майор поліції» у запас Збройних сил України з 30.08.2022 року.
Під час проходження служби в ОВС позивач приймав участь в міжнародних операціях ООН з підтримання миру та безпеки (далі - місія ООН), зокрема:
з 25.07.2012 по 26.07.2014 (2 роки 0 місяців 2 день) - місія ООН в Південному Судані;
з 08.08.2015 по 02.08.2017 (1 роки 11 місяців 26 днів) - місія ООН в Південному Судані;
з 25.03.2019 по 24.03.2021 (1 рік 11 місяців 28 днів) - місія ООН в Косово;
з 18.02.2022 по 20.04.2022 (0 рік 2 місяців 3 дні) - місія ООН в Південному Судані;
загальний період фактичного перебування в Місіях ООН - 6 років 1 місяців 29 днів.
07.06.2023 року позивач звернувся на адресу ГУНП з заявою про здійснення перерахунку та зарахування до його поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції періоди (час виконання обов'язків) перебування в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з розрахунку один місяць за три, відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки».
22.06.2023 року позивачу надійшла відповідь з ГУНП в Закарпатській області, в якій було зазначено про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку (обчислення) та зарахування до поточної календарної вислуги років періоди проходження позивачем служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, зокрема на ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
В той же час, відповідач послався на те, що дане питання вже розглядалося в судових інстанціях (рішення ВААС від 06.04.2023 № 260/3969/22), але, як зазначає позивач, в заяві ним було порушено зовсім інше питання, зокрема щодо обрахування календарної вислуги під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці (ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV). Тобто заява була подана з інших підстав та іншим предметом взагалі.
З урахуванням вищезазначеного, бездіяльність відповідача незаконна та протиправна в частині не зарахування календарної вислуги років позивача, зокрема часу виконання обов'язків в місіях ООН, з розрахунку один місяць за три відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV.
Ухвалою судді від 29.06.2023 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.07.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, ГУНП в Закарпатській області вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону № 580 в наказі ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 року № 150 о/с, вказано стаж служби в поліції ОСОБА_1 та вислугу років в календарному обчисленні - 20 років 00 місяців 28 днів.
Здійснити перерахунок поточної календарної вислуги років позивача за періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН у розрахунку один місяць за три місяці не є можливим оскільки такий вид зарахування є пільговим, а не каледарним. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Що стосується вимоги про зобов'язання донарахувати та виплати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої, зазначає, що у справі № 260/1574/23 Закарпатським окружним адміністративним судом 18.05.2023 року винесено рішення яким зобов'язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції за 12 повних календарних років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
31.07.2023 року позивачем подано до суду додаткові пояснення, де, серед іншого, звертає увагу, що предмет позовних вимог в цій позовній заяві є зовсім інший і в судах попередніх інстанцій не досліджувався, адже тоді досліджувалося питання зарахування виключно в календарну вислугу для призначення пенсії та визначення у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 693 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року заяву позивача про збільшення позовних вимог повернуто останньому без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач у період з 01.08.2002 року по 30.08.2022 року проходив службу на посадах офіцерського складу у підрозділах Міністерства Внутрішніх Справ України з відповідними відрядженням до миротворчих операцій ООН з підтримання миру та безпеки.
Наказом ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 року №150 о/с та відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” ОСОБА_1 було звільнено за статтею 77 частиною 1 пунктом 7 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням) у спеціальному званні майор поліції у запас Збройних сил України з 30.08.2022 року.
Згідно із витягу з наказу ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 року № 150о/с на момент звільнення позивача із служби вислуга років станом на 30.08.2022 становить: в календарному обчисленні 20 років 00 місяців 28 днів; у пільговому - 09 років 10 місяців 20 дні; для нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні - 20 років 0 місяців 28 днів.
Відповідно до довідки ГУНП в Закарпатській області від 05.09.2022 року № Х-173/106/2-2022 позивач під час проходження служби в ОВС приймав участь в міжнародних операція ООН з підтримання миру та безпеки, зокрема: з 25.07.2012 року по 26.07.2014 року (2 роки 0 місяців 2 день) - місія ООН в Південному Судані; з 08.08.2015 року по 02.08.2017 року (1 рік 11 місяців 26 днів) - місія ООН в Південному Судані; з 25.03.2019 по 24.03.2021 року (1 рік 11 місяців 28 днів) - місія ООН в Косово; з 18.02.2022 року по 20.04.2022 року (2 місяці 3 дні) - місія ООН в Південному Судані. Вказане також підтверджується наказами Міністерства Внутрішніх справ.
Таким чином, загальний період фактичного перебування позивача в міжнародних операція ООН з підтримання миру та безпеки - 6 років 1 місяців 29 днів.
Позивач, вважаючи, що при розрахунку вислуги років, період участі у вказаних міжнародних операціях ООН мав бути обчислений з розрахунку один місяць за три, а тому його вислуга років в органах внутрішніх справ становить відповідно 32 роки 04 місяці 26 днів, звернувся з відповідним позовом до суду про зобов'язання ГУНП у Закарпатській області, в тому числі, зарахувати пільгову вислугу років в календарну, з розрахунку один місяць за три, за періоди проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки у Південному Судані та Косово у відповідності до вимог ЗУ "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" від 23.04.1999 року та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, що загалом як в календарному, так і в пільговому обчисленні становитиме 32 роки 04 місяці 26 днів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 260/3969/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії ГУНП в Закарпатській області в частині не зарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі у складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані з 25.07.2012 року по 26.07.2014 року, з 08.08.2015 року по 02.08.2017 року, з 18.02.2022 року по 20.04.2022 року та в Косово з 25.03.2019 року по 26.03.2021 року та зобов'язано ГУНП в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років в календарну, з розрахунку один місяць за три, за періоди проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки у Південному Судані та Косово у відповідності до вимог Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року № 260/3969/22 наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 16.01.2023 року № 11 о/с “По особовому складу” внесено зміни до наказу ГУНП в Закарпатській області від 25.08.2022 року № 150 о/с та зараховано до вислуги років у календарному обчисленні періоди виконання обов'язків у складі національного персоналу МВС України міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 року по 26.07.2014 року, 08.08.2015 року по 02.08.2017 року, з 25.03.2019 року по 26.03.2021 року та з 18.02.2022 року по 20.04.2022 року, які відповідно до Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки” обчислюється з розрахунку один місяць за три місяці. Відповідно до вказаного наказу вважати оголошеною вислугу років у календарному обчисленні 32 роки 04 місяці 20 днів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року № 260/3969/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3969/22.
Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі №260/3969/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
07.06.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та зарахування до його поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції періоди (час виконання обов'язків) перебування в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з розрахунку один місяць за три, відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки».
22.06.2023 року позивачу надійшла відповідь з ГУНП в Закарпатській області, в якій було зазначено про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку (обчислення) та зарахування до поточної календарної вислуги років періоди проходження позивачем служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що питання зарахування до календарної вислуги років в поліції періоди (час виконання обов'язків) перебування позивача в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з розрахунку один місяць за три вже було предметом судового розгляду.
Як уже зазначено судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі № 260/3969/22, зокрема, визнано протиправними дії ГУ НП в Закарпатській області в частині незарахування ОСОБА_1 , до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі у складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані з 25.07.2012 року по 26.07.2014 року, з 08.08.2015 року по 02.08.2017 року, з 18.02.2022 року по 20.04.2022 року та в Косово з 25.03.2019 року по 26.03.2021 року та зобов'язано ГУНП в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років в календарну, з розрахунку один місяць за три, за періоди проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки у Південному Судані та Косово у відповідності до вимог Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393.
При цьому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року № 260/3969/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
З урахуванням ч. 1 ст. 325 КАС України, рішення набрало законної сили 06.04.2023 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд зазначає, що умовами для застосування окресленої підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження у справі); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Неможливість повторного розгляду справи за відсутності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 року у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Предмет позову - це частина позову, яка містить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких випливає право вимоги позивача, якими позивач їх обґрунтовує.
Виходячи з аналізу зазначених норм, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Так, у позовній заяві по справі № 280/3969/22 ОСОБА_1 просив суд:
- «Визнати протиправними дії Відповідача в частині не зарахування мені, згідно витягу з наказу ГУНП про звільнення № 150 о/с від 30 серпня 2022, до календарної вислуги років (18 років 05 місяців 27 дні) на пільгових умовах часу участі у складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані (9 років 10 місяців 20 дні) з 25.07.2012 по 26.07.2014 року, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 18.02.2022 по 20.04.2022 та в Косово з 25.03.2019 по 26.03.2021- один місяць за три, що загалом як в календарному, так і в пільговому обчисленні становитиме 32 рік 04 місяці 26 днів; 2. Зобов'язати відповідача зарахувати мені пільгову вислугу років в календарну, з розрахунку один місяць за три, за періоди проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки у Південному Судані та Косово у відповідності до вимог ЗУ "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" від 23.04.1999 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, що загалом як в календарному, так і в пільговому обчисленні становитиме 32 рік 04 місяці 26 днів; 3. Зобов'язати відповідача оформити та направити необхідні документи до органів Пенсійного фонду щодо призначення мені пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 ЗУ від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", де зазначити зарахування до вислуги (календарних) років для призначення такої пенсії періоду проходження служби в місіях ООН (25.07.2012 по 26.07.2014 року, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 26.03.2021 та 18.02.2022 по 20.04.2022)_з розрахунку один місяць за три, а у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії - надати допомогу в їх одержанні».
Тобто, позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі були предметом судового розгляду у справі № 260/3969/22, в якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили.
Згідно з положенням ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ст. 14 КАС України встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Перегляд судового рішення в адміністративній справі, його скасування можливе лише у порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на те, що рішення у справі № 260/3969/22 набуло законної сили, суд зазначає про те, що переоцінка цього рішення суперечитиме принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 638/643/17, від 18.04.2019 року у справі №808/2291/16.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Понамарьов проти України» (заява № 3236/03, пункти 40-41), «Христов проти України» (заява № 24465/04, пункти 33-34) зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Тобто принцип юридичної визначеності в світлі Конвенції гарантує обмеження на безкінечний перегляд рішень, які вступили в силу, не лише правомочного суду, а й іншого владного органу, якщо таке рішення останнього переглядалося судом та визнано законним. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень та полягає у тому, що в разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути поставлено під сумнів.
Суд звертає увагу, що ст. 238 КАС України не передбачено закриття провадження у справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
В свою чергу, дана підстава застосуються при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. У випадку встановлення наявності вказаної підстави на стадії відкриття провадження у справі, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі у суду була відсутня інформація, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення та постанова суду.
Враховуючи той факт, що ст. 238 КАС України не передбачено закриття провадження у справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин аналогії закону, а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Закарпатській області, яка виразилась зокрема і у письмовій відмові, щодо не зарахування до календарної вислуги років позивача періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, а саме за періоди з 25.07.2012 по 26.07.2014, за період з 08.08.2015 по 02.08.2017, за період з 25.03.2019 по 24.03.2021 та за період з 18.02.2022 по 20.04.2022 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV та зобов'язання ГУНП в Закарпатській області, шляхом внесення змін в наказ ГУНП від 25.08.2022 № 150 о/с, здійснити перерахунок (обчислення) та зарахувати до поточної календарної вислуги років позивача періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 24.03.2021, з 18.02.2022 по 20.04.2022 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, що загалом складає 216 календарних місяців або 18 календарних років та 3 місяці.
Керуючись ст. ст. 9, 238, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13 код ЄДРПОУ 40108913) - в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яка виразилась зокрема і у письмовій відмові, щодо не зарахування до календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, а саме за періоди з 25.07.2012 по 26.07.2014, за період з 08.08.2015 по 02.08.2017, за період з 25.03.2019 по 24.03.2021 та за період з 18.02.2022 по 20.04.2022 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, шляхом внесення змін в наказ ГУНП від 25.08.2022 № 150 о/с, здійснити перерахунок (обчислення) та зарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 25.07.2012 по 26.07.2014, з 08.08.2015 по 02.08.2017, з 25.03.2019 по 24.03.2021, з 18.02.2022 по 20.04.2022 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, що загалом складає 216 календарних місяців або 18 календарних років та 3 місяці.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті