ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/779/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - Опаленик М.Ю.;
представник відповідача - Яблонський О.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:
1. визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати накази:
1.1. пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.02.2023 року №311 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області";
1.2. начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.02.2023 року №21 о/с "По особовому складу" відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 (0071916), інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 03 лютого 2023 року;
2. поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 03 лютого 2023 року;
3. стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській на користь ОСОБА_1 (0071916) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов'язкових платежів, починаючи з 03.02.2023 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі;
4. допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення вовканець ОСОБА_3 ( НОМЕР_1 ) на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області;
5. допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;
6. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за невикористану частину відпусток ОСОБА_1 (0071916) у відповідності до ст. 83 КЗпП України, як основних так і додаткових за період з листопада місяця 2015 року по 03.02.2023 року;
7. стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (0071916) витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20000,00 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Закарпатській області під час проведення службового розслідування не були належним чином встановлені фактичні дані та обставини, а тому застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є безпідставним та необґрунтованим. Вказує на те, що на думку відповідача, підставою її звільнення є не вихід на службу в період з 23.00 год. 22.01.2023 року, тобто самоусунулася від виконання покладених на неї обов'язків, відповідального по підрозділу та чергову частину не повідомила, натомість покинула місце несення служби на 4 години, залишивши колегу сержанта поліції ОСОБА_4 , котрий змушений був самостійно здійснювати патрулювання визначеної території з 23.00 год. 22.01.2023 року по 03.00 год. 23.01.2023 року, без поважних на те причин. Однак, не погоджується з такими доводами відповідача, при цьому наголошує на тому, що не покидала місце несення служби та впродовж зазначеного періоду часу, знаходилася на патрулюванні, визначеної території обслуговування наряду громадські місця смт. В. Березний, а саме парк ім. Т. Шевченка, вокзал, площі, вулиці та сквери. Зокрема, відповідач посилається виключно на свідчення ОСОБА_4 , який ніби то засвідчив, що позивач покинула місце несення служби, що у свою чергу не відповідає дійсності. В зазначений період часу, як і до вказаного періоду ОСОБА_4 неодноразово відходив від позивача. Вказує на те, що весь час перебувала у власному автомобілі. Екіпаж постійно діючої мобільної групи управління головної інспекції ГУНП обмежився здійсненням одноразової перевірки порядку несення служби ВП №2 Ужгородського РУП на перехресті вул. Шевченка та вул. Корятовича в смт. Великий Березний Ужгородського району, що мало місце о 03.00 год. 23.01.2023 року. Натомість, як територія несення служби пішого патруля визначена набагато більшою, ніж та якою обмежилася постійно діюча мобільна група. В той час, коли ОСОБА_4 в черговий раз відійшов по особистим справам присіла у належний їй транспортний засіб, щоб зігрітися, оскільки на вулиці було досить холодно та морозно.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
09.03.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені такого, як безпідставного. Зокрема вказує на те, що в ході позивач порушила вимоги пп. 15 п. 4 розділу ІІ Положення про відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП, п. 10 ч. 4 посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП майора поліції, п. 1, 4, 8, 5, 13 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України. п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", ч. 4 ст. 40 КЗпП України, що проявилося у безпідставному залишенні (прогулі) місця несення служби, невиконанні законного наказу відповідального по відділенню поліції №2 ОСОБА_5 про належне та професійне виконання службових обов'язків, невиконанні заходів безпеки під час несення служби (залишення ОСОБА_4 одного на маршруті патрулювання). Вказує також на те, що за місцем несення служби позивач характеризує себе негативно, у роботі не вміє виділяти головне і сконцентрувати свої зусилля на його вирішенні. Не здатна швидко аналізувати оперативну обстановку та не завжди приймає правильні рішення. В роботі потребує постійного контролю. Під час службового розслідування обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не виявлено, а обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 являється вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (неповна службова відповідність, оголошена наказом ГУНП від 30.11.2022 року №2365).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просили суд позов задоволити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у письмовому відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову, як безпідставному.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши свідків суд приходить до висновків та констатує наступне.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування що призначається за наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до другого абзацу, пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2018 року № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою повної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці управління головної інспекції Головного управління НПУ в Закарпатській області від 23 січня 2023 року "Про результати виїзду мобільної групи УГІ ГУНП по перевірці дотримання службової дисципліни та законності працівниками відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП 23 січня 2023 року" в частині порушення інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 службової дисципліни під час несення служби, а саме самоусунення від патрулювання в складі пішого наряду відповідно до ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337, Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України відповідно до наказу від 23.01.2023 року №194 призначено службове розслідування.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що в ході проведення екіпажем постійно діючої мобільної групи управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області, утвореною наказом ГУНП в Закарпатській області від 05.01.2023 №27 23.01.2023 року, було проведено перевірку дотримання службової дисципліни та несення служби добовими нарядами відділення поліції №1 та №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
23.01.2023 року о 03.00 год. мобільною групою на перехресті АДРЕСА_1 , перевірено працівників пішого наряду «АРКАН», які повинні були нести службу у складі поліцейського СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_4 та інспектора СРГІГІ відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 .
В ході перевірки вищезазначеного наряду встановлено, що майор поліції ОСОБА_6 будучи старшою наряду 22.01.2023 о 23.00 самоусунулась від виконання покладених на неї обов'язків, відповідального по підрозділу та чергову частину не повідомила, натомість покинула місце несення служби на 4 години, залишивши колегу сержанта поліції ОСОБА_4 , котрий змушений був самостійно здійснювати патрулювання визначеної території з 23.00 по 03.00.
З метою виявлення можливого місцезнаходження ОСОБА_6 працівниками УГІ ГУНГІ спільно із ОСОБА_4 здійснено піший обхід по маршруту патрулювання наряду «АРКАН», однак ні ОСОБА_6 ні транспортного засобу, що зі слів ОСОБА_4 належить ОСОБА_6 , виявлено не було.
Прибувши до адміністративної будівлі відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНІІ інспектор - черговий чергової частини відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 інформацією про перебування майора поліції ОСОБА_1 не володіла. Після телефонного дзвінка ОСОБА_6 , остання о 03.15 прибула до адміністративної будівлі відділення поліції та повідомила, що перебувала на квадраті патрулювання.
Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до доручення начальника ГУНП від 06.12.2022 № 115/Кл «Про посилення заходів із забезпечення публічної безпеки та порядку» та графіку чергувань добових нарядів відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП на період з 17.01.2023 по 24.01.2023, затвердженого начальником відділення поліції підполковником поліції ОСОБА_8 22.01.2023 о 18.00 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 заступили для несення служби в складі пішого патрульного наряду, який повинен здійснювати патрулювання в смт. В. Березний до 06.00 23.01.2023.
У ході службового розслідування задокументовано, що ОСОБА_6 з 23.00 22.01.2023 до 03.15 23.01.2023 перебуваючи у складі нічного пішого наряду «АРКАН» відділення поліції №2 Ужгородського РУП (територія обслуговування наряду громадські місця смт. Великий Березний, а саме парк, вокзал, площі, вулиці, сквери) патрулювання за вищевказаним маршрутом не здійснювала, натомість, як зазначила сама поліцейська, перебувала у власному автомобілі марки «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_2 . З'ясовано, що протягом відсутності ОСОБА_6 з 23.00 по 03.00, ОСОБА_4 був змушений самостійно здійснювати патрулювання в смт. В. Березний до 06.00 23.01.2023 року.
Підпунктом 15 пункту 4 розділу II Положення про відділення поліції № 2 Ужгородського РУГІ ГУНП в Закарпатській області, затвердженого наказом ГУНП від 15.01.2021 № 83 визначено, що відділення поліції № 2 в особі працівників поліції уживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, скверах, на стадіонах, вокзалах, інших публічних місцях.
В ході службового розслідування опитаний ОСОБА_4 повідомив, що 22.01.2023 заступив у складі пішого наряду «АРКАН» спільно з інспектором СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУГІ ГУНП майором поліції ОСОБА_6 для несення служби на території селища Великий Березний. Перед заступанням на службу начальником СВ відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНГІ капітаном поліції Ю. Кичерою проведено інструктаж перед особовим складом та наголошено на пильному несенні служби, дотриманні заходів особистої безпеки, перевірці підозрілих осіб (операція «Колаборант» та осіб котрі ухиляються від мобілізації) підтриманні публічної безпеки та правопорядку, профілактики адміністративних та кримінальних правопорушень, дотриманні правил поводження із вогнепальною зброєю, носіння засобів індивідуального захисту та однострою, також зазначив, що старшим наряду є майор поліції ОСОБА_6 та в разі надзвичайних подій повідомляти його як відповідального по підрозділу і чергову частину.
Під час несення служби нарядом поліції (позивний «АРКАН») було доставлено п'ять осіб для додаткової перевірки до відділку поліції, всі доставлені громадяни були до 19.47 години. Близько 22.40 їх піший наряд був перевірений відповідальним по підрозділу Ю. Кичерою біля залізничного вокзалу, при цьому недоліків несення служби виявлено не було.
Після зазначеної перевірки майор поліції ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4 , що їй необхідно на деякий час відлучитись та зазначила, що самостійно повідомить про це чергового та відповідального по підрозділу, після чого поїхала на власному транспортному засобі «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_3 в бік с. Забрідь Ужгородського району. Після чого ОСОБА_4 продовжив патрулювання центральної частини селища самостійно.
О 03.00 23.01.2023 здійснюючи патрулювання в парку по вул. Шевченка в смт. Великий Березний до нього підійшли працівники поліції, які представились співробітниками управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області. В розмові ними було роз'яснено, що здійснюється перевірка якості несення служби нарядів поліції. На запитання де його напарник майор поліції ОСОБА_6 повідомив, що близько 23.00 вона відлучилась по особистих справах. Більш детальну причину відсутності колеги пояснити не зміг. В подальшому ОСОБА_4 обійшовши зону патрулювання із працівниками УГІ ГУНП та не встановивши ОСОБА_6 був запрошений працівниками УГІ ГУНП до адміністративної будівлі поліції для з'ясування всіх обставин. При цьому під час надання пояснення ОСОБА_4 повідомив відомості про те, що ОСОБА_6 залишила місце несення служби одразу, як їх перевірив відповідальний. Оскільки він точно часу перевірки не знав, а тому повідомив, що це було близько 23.00, хоча фактично це було о 22.45. На запитання працівників УГІ ГУНП під час службового розслідування про те, чи боявся він патрулювати самостійно під час відсутності ОСОБА_6 в наряді, він повідомив, що хвилювався, але продовжував нести службу.
Опитана дисциплінарною комісією з даного приводу ОСОБА_6 у своєму письмовому поясненні повідомила, що 22.01.2023 о 18.00 заступила для несення служби у складі пішого наряду «АРКАН» спільно з капралом поліції ОСОБА_4 . Під час несення служби для здійснення додаткової перевірки ними було доставлено п'ять осіб до відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНІІ для перевірки. Близько 03.05 їй зателефонував за допомогою мобільного зв'язку черговий відділення поліції і повідомив, що необхідно прибути до адміністративної будівлі через те, що працівниками УГІ ГУНП проводиться перевірки несення служби. Також додала, що на момент телефонного дзвінка від чергового знаходилась біля поліклініки, яка розташована по АДРЕСА_2 у власному автомобілі, а напарник ОСОБА_4 з її слів відійшов по особистих справах.
Опитаний з даного приводу заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення поліції № 2 Ужгородського РУГІ І"УНГІ в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_5 зазначив, що 22.01.2023 він заступив для несення служби в якості відповідального по відділенню поліції №2 Ужгородського РУГІ ГУНП. Перед заступанням ним особисто було проведено інструктаж з добовими нарядами, СОГ, черговою частиною.
Близько 18.00 год. ним проведено інструктаж з пішим нічним нарядом «АРКАН», якому наголошено на пильному несенні служби в нічний час доби, дотриманні мір особистої безпеки, правил поводження із вогнепальною зброєю, інформуванні чергової частини про місце розташування, перевірці підозрілих осіб та наголошено, що старшим пішого наряду є майор поліції ОСОБА_6 та у випадку якихось надзвичайних подій негайно доповідати особисто відповідальному по підрозділу та чергову частину, а також здійснювати патрулювання ввіреної території виключно в пішому порядку та не розділятись.
Згідно журналу відвідувачів, запрошених та затриманих, даним нарядом було доставлено для додаткової перевірки п'ять осіб. Ним особисто було перевірено даний наряд в складі майора поліції ОСОБА_6 та капрала поліції ОСОБА_4 близько 22.40 біля залізничного вокзалу в смт. Великий Березний. На момент перевірки недоліків по несенню служби вказаним нарядом виявлено не було. Наступну перевірку капітан поліції ОСОБА_10 планував здійснити близько 03.30 год.
При цьому додав, що о 03.05 інспектор-черговий чергової частини відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП старший лейтенант ОСОБА_7 повідомила йому про те, що працівниками УГІ ГУНП була проведена перевірка порядку несення служби вищевказаним нарядом поліції, під час якої ними було встановлено, що старша наряду ОСОБА_6 була відсутня, тобто самоусунулась від несення служби у період з 23.00 22.01.2023 року по 03.00 23.01.2023 року. Після телефонного дзвінка чергового ОСОБА_6 прибула до адміністративної будівлі відділу поліції та повідомила, що вона несла службу на території парку імені Т. Шевченка, а її напарник ОСОБА_4 відійшов по особистих справах. При цьому, ОСОБА_4 на той момент перебував вже у відділенні поліції із працівниками УГІ ГУНП. З приводу порушення ОСОБА_6 службової дисципліни - нічого пояснити не може, оскільки ніякого інформування про самоусунення від несення служби від цього наряду не було.
Опитаний дисциплінарною комісією начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_11 повідомив про те, що не володів інформацією про факт самоусунення майора поліції ОСОБА_6 від несення служби так як ні вона ні капрал поліції ОСОБА_4 про цей не доповіли.
Так, за результатами службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Начальником ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 31.01.2023 року затверджено висновок, на підставі якого відповідачем винесено наказ №311 від 03.02.2023 року.
Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_1 відповідно до п. 7 частини 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України звільнено зі служби в поліції, що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи.
Вирішуючи правомірність звільнення позивача з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно абз. 1, 2, 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 1, 3 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову управам присіла у належний їй транспортний засіб, щоб зігрітися, оскільки на вулиці було досить холодно та морозно.
Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.
Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу вищевикладеного слідує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
З матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування було встановлено порушення вимог п.1, 4, 8, 5, 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 4 ст. 40 КЗпП України, абз 2, 6 п. 2 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України, пп. 15 п. 4 розділу ІІ Положення про відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП, що виразилося у безпідставному залишенні місця несення служби більше 3-х годин, невиконанні усного наказу відповідального по відділенню поліції про належне та професійне виконання службових обов'язків під час несення служби в складі пішого наряду, невиконанні заходів безпеки під час несення служби, що виразилося у залишенні поліцейського ОСОБА_4 на маршруті патрулювання, не інформуванні за цим фактом працівників чергової служби відповідального та керівництва територіального підрозділу поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_1 .
Разом з тим, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.
Допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підтвердили пояснення надані в ході службового розслідування та ОСОБА_13 вказала на те, що позивач не повідомляла її про факт відсутності ОСОБА_4 під час патрулювання у вказаний час в смт. В. Березному.
Щодо посилання позивача щодо самостійного патрулювання нею парку смт. В. Березний та відлучення її напарника ОСОБА_4 суд відноситься критично, оскільки про даний факт позивач нікого з керівництва та чергову частину відділення поліції №2 Ужгородського РУГІ не повідомила, що підтвердила своїми показами у судовому свідок ОСОБА_7 .
Разом з тим, працівниками УГІ ГУНП за вказаною адресою під час перевірки виявили відсутність позивача під час несення служби. Разом із цим під час надання пояснення ОСОБА_6 все ж визнала, що перебувала у власному автомобілі, що вже являється порушенням, оскільки вона повинна була здійснювати піше патрулювання, а не знаходитися у власному автомобілі.
Посилання позивача на ст. 177 КЗпП України про те, що жінки, що мають дітей віком від трьох років до 14 років або дітей з інвалідністю не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди, спростовується тим, що як уже зазначалося судом, правові засади організації та діяльності Національної поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції визначено Законом України "Про Національну поліцію", а вказаний закон не розмежевую статус жінки-поліцейського та чоловіка-поліцейського при виконанні покладених на них обов'язків.
Так, відповідно до ч. 1 статті 91 цього Закону, особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в пічний час.
Як вбачається з графіку чергувань добових нарядів відділення поліції № 2 на період з 17.01.2023 по 20.01.2023 року затвердженого начальником відділення поліції № 2, ОСОБА_6 несе службу в добовому наряді (піший патруль) з 18.00 год 22.01.2023 по 06.00 год 23.01.2023 року. При цьому, заступаючи на чергування ОСОБА_6 пройшла інструктаж, про будь-які обставини, що перерешкоджають їй виконувати службові обов'язки чергового не повідомляла.
Суд також при вирішенні вказаної справи бере до уваги те, що позивач вчинила дисциплінарне проступок повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (неповна службова відповідність), оголошена наказом від 30.11.2022 року №2365.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.
Відповідачем правомірно обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2023 року.
Суддя С.А. Гебеш