ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/26727/23
категорія 112050000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що її слід залишити без руху із наступних підстав.
Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) в особі Головного управління капітальних вкладень щодо невиконання пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015, та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018, в частині неподання Списку виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і доньці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жиле приміщення, на затвердження Міністру оборони України;
- зобов'язати Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) в особі Головного управління капітальних вкладень подати Список виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і доньці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для отримання жиле приміщення, відповідно до пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015, та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018, на затвердження Міністру оборони України;
- зобов'язати Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022), в особі Головного управління капітальних вкладень, подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.
У позовній заяві позивач зазначає про невиконання відповідачем судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №520/4994/22, яке вступило в законну силу.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №520/4994/22 визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №40 від 10.06.2022, про відмову в погодженні виплати полковнику юстиції запасу ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині, доньці, для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо незабезпечення ОСОБА_1 , і членів його сім'ї: дружини, доньки, благоустроєним житловим приміщенням із додатковою жилою площею для постійного проживання або грошовою компенсацією в сумі 1273654,80 грн. за належне ОСОБА_1 , членам його сім'ї: дружині, доньці, для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, на підставі Списку осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України та Розрахунку виплати грошової компенсації для отримання житлового приміщення військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, затверджених 08.09.2020 виконувачем обов'язків військового прокурора Вінницького гарнізону, що порушує право ОСОБА_1 , на житло. Зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині, доньці, для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, на підставі Списку осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України та Розрахунку виплати грошової компенсації для отримання житлового приміщення військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, затверджених 08.09.2020 виконувачем обов'язків військового прокурора Вінницького гарнізону.
При цьому, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права, як звернення до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на виконання судових рішень, оскільки в цьому випадку відбувається нашарування судових рішень, що не призводить до ефективного захисту прав осіб.
Обов'язок виконання судових рішень, які набрали законної сили, прямо передбачений Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про виконавче провадження", а тому не потребує врегулювання в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство України передбачає порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, який врегульовано ст. 382, 383 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Позовні вимоги, предметом яких є невиконання чи неналежне виконання судового рішення, повинні вирішуватися в межах відповідної справи (невиконання рішення у якій оскаржується) в порядку ст. 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вказати, що якщо позивач вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він може вирішити вказану спірну ситуацію шляхом звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України, яка регламентує підстави та порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання таких рішень суду, або порушення прав позивача, підтверджених такими рішеннями суду, а не в порядку звернення до суду першої інстанції з новим позовом, що призведе до нашарування судовими рішеннями та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виконання судового рішення, на що чинним законодавством передбачений зовсім інший порядок.
Якщо позивачем пред'явлено адміністративний позов, він має містити ознаки публічно-правового спору та позовна заява має містити вимоги, що відповідають ч. 1 ст. 5 КАС України.
Зокрема, частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Якщо позивач вважає, що між ним та відповідачем виник новий спір, у зв'язку з чим подано дану позовну заяву, то йому необхідно обґрунтувати відповідну правову позицію із зазначенням моменту виникнення нового спору та підстав такого виникнення.
Отже, вказані обставини позбавляють суд можливості вирішити питання, чи є заявлені вимоги самостійними позовними вимогами про вирішення нового спору, чи повинні вирішуватися за правилами ст. 383 КАС України, шляхом подання окремої заяви в порядку виконання судового рішення, та як наслідок, і щодо відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу терміну визначитися з характером спірних правовідносин, а саме: чи є вони самостійними позовними вимогами, які обґрунтовуються обставинами, відмінними від невиконання рішення суду відповідачем, чи покликані на виконання ст. 383 КАС України.
У разі усунення недоліків на подання саме адміністративного позову надати:
- уточнену позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог ст. ст. 5, 160, 161 КАСУ, відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко