Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2023 року Справа №200/4994/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, б.54-А, ЄДРПОУ 38652962) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
10.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078;
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078, а саме в розмірі 4115,61 грн./міс.
Згідно змісту позову 08.02.2023 року позивача було звільнено зі служби, проте суму індексації сплачено не було.
Щодо строку звернення до суду позивачем зазначено, що про порушення своїх прав дізнався отримавши лист відповідача №5001-5357/5014 від 11.08.2023 разом із яким було надано довідки про розмір грошового забезпечення.
Крім того позивач наголошує, що за своєю природою спірні правовідносини стосуються грошових вимог, а саме виплати індексації грошового забезпечення (що є аналогом заробітной плати). Оскільки спеціальним законодавством не встановлено строків звернення до суду з питань виплати грошового забезпечення застосуванню підлягають норми загального законодавства, а саме норми Кодексу законів про працю. Відповідно до статті 238 КЗпП, щодо задоволення грошових вимог, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Тобто позивач вважає, що в даних спірних правовідносинах він не обмежений будь-яким строком звернення до суду.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 9 цього Закону передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.
Таким чином, суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем. Оскільки індексація входить до структури грошового забезпечення, то вона також має періодичний характер.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п*ятою статті 122 КАС України.
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
З огляду на те, що позивача було звільнено зі служби 08.02.2023 року, строк звернення до суду з приводу вимоги виплату індексації підлягає обчисленню саме з цієї дати.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, визначену в постанові від 07.09.2023 року по справі № 620/1201/23.
Відтак строк звернення до суду в межах даної справи є пропущеним.
Щодо позиції про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа-відповіді №5001-5357/5014 від 11.08.2023 суд враховує висновки Верховного Суду, вказані в постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19 та звертає увагу позивача, що необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір та момент отримання відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових, з яких підстав не виплачується.
Таким чином вказана позиція підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, б.54-А, ЄДРПОУ 38652962) про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих обставин, які позбавили можливості своєчасного звернення до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка