ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
19 вересня 2023 року Справа 160/7770/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправною бездіяльності, стягнення додаткової винагороди,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ - 14316882, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, 49006) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року у сумі 80322 гривні 54 копійки.
- стягнути з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ - 14316882, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, 49006) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), додаткову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року у сумі 80322 (вісімдесят тисяч триста двадцять дві) гривні 54 копійки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882, 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення додаткової винагороди задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ - 14316882) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ - 14316882) здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), додаткової винагороди в розмірі, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року з врахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 р. у справі №160/7770/22 апеляційну скаргу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» було залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 р. - залишено без змін.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 р. у справі №160/7770/22 набрало законної сили 27.10.2022 р.
04.01.2023 р. позивач отримав виконавчі листи у справі.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/7770/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 р. призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, а також беручи до уваги продовження строку дії воєнного стану, встановлено Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» 30-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/7770/22 було задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 08.08.2022 р. у справі №160/7770/22.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 08.08.2022 року в адміністративній справі №160/7770/22 відповідно до ст.382 КАС України протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» надати докази виконання рішення суду 08.08.2022 року.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» направити звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року разом із відповідними доказами на адресу ОСОБА_1 , а докази такого направлення надати до суду разом зі звітом.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 р. апеляційну скаргу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» залишено без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. у справі №160/7770/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправною бездіяльності, стягнення додаткової винагороди залишено без змін.
29.06.2023 р. до суду надійшла від Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 р. та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. у справі №160/7770/22.
07.07.2023 р. справа №160/7770/22 була повернута до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передана попередньому складу суду для продовження розгляду.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, справа була отримана 24.07.2023 р.
До суду від Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» надійшла заява про виконання ухвали суду.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про незгоду зі звітом Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 р. у справі №160/7770/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 р. по справі №160/7770/23 заяву ОСОБА_1 про незгоду зі звітом Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року у справі №160/7770/22, - повернуто без розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що станом на 19.09.2023 р. Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. у справі №160/7770/22 й не подано до суду звіт про виконання судового рішення від 08.08.2022 року в адміністративній справі №160/7770/22 відповідно до ст. 382 КАС України із доказами виконання рішення суду 08.08.2022 р. та докази такого направлення надати до суду разом зі звітом.
При цьому, суд звертає увагу учасників справи, що подана Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» заява про виконання ухвали суду від 29.06.2023 р. не є звітом в розумінні ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи повноту та належність виконання рішення суду по вказаному вище звіту, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява №30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 р. у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.
Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Судове рішення є обов'язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Як встановлено судом, станом на 19.09.2023 р. Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. у справі №160/7770/22 й не подано до суду звіт про виконання судового рішення від 08.08.2022 року в адміністративній справі №160/7770/22 відповідно до ст. 382 КАС України із доказами виконання рішення суду 08.08.2022 р. та докази такого направлення надати до суду разом зі звітом.
При цьому, Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» не надано до суду доказів виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 р. в адміністративній справі №160/7770/22 у повному обсязі з огляду на відсутність доказів протилежного.
Таким чином, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 382 КАС України встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 241-243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Встановити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 р. в адміністративній справі №160/7770/22 до одного місяця з моменту отримання ухвали суду.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2023р.
Суддя О.М. Неклеса