Рішення від 05.07.2010 по справі 12/78-10-2553

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р.Справа № 12/78-10-2553

Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: фізична -особа підприємець ОСОБА_1

про внесення змін до договору оренди.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Куперман Г.І. -довіреність від 22.12.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), в якій просить змінити у додатку 1 до договору оренди № 902/А/5 від 24.07.2006 р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та ФОП ОСОБА_1, розрахунок орендної плати з 01 січня 2007 року в редакції позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою відповідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.06.2010р., наданим суду Позивачем, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї відсутності не повідомив.

05.07.2010р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16868) відповідно до якого він проти позову заперечує, просить у задоволені позову відмовити.

Також 05.07.2010р. від відповідача надійшло клопотання (вх. № 16870) щодо витребування доказів у справі в якому судом було відмовлено з підстав необґрунтованості та не відповідності його предмету спору.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24.07.2006 р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради в особі ОСОБА_3 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 902/А/5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (літера А). 25.04.2006 р. даний Договір було викладено в новій редакції, зареєстровано в реєстрі за №1828.

Відповідно до п.1.1 договору відповідачу було передано у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 43,4 м2.

Пунктом 1.3. договору термін дії договору оренди встановлено до 18.07.2007 р.

Пункт 2.2. договору визначає, що Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 259,50 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до умов п.2.5 договору, за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

Згідно вимогам ст. 3.3. зазначеного договору оренди Орендодавець має право виступити з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі невикористання орендованого приміщення на протязі 3-х місяців, або невиконання чи порушення умов цього Договору Орендарем.

Як вбачається із матеріалів справи, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_1 26.06.2007 р. була направлена пропозиція № 01-15/882 про внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати на виконання ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” з додатком до нього у вигляді додаткового погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 902/А/5, в якій з посиланням на ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 21 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна” та у відповідності до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), пропонує розглянути пропозицію про перерахунок орендної плати та у двадцяти денний термін підписати додаткове погодження й надати його Орендодавцеві.

Орендар у встановлений термін до Представництва не з'явився, додаткове погодження не підписав.

Ухилення Відповідача від підпису додаткового погодження, на думку Позивача, порушує його законні права та охоронювані законом інтереси що й послужило підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що спірне нежиле приміщення, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно до ч.2 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Будь-які зміни до вищезазначеної норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом, що регламентує правовідносини оренди державного та комунального майна, не вносились.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Згідно ч.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями зі здійснення правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції, можуть здавати ці об'єкти в оренду, визначати в угодах та договорах умови їх використання.

На час розгляду справи „Методика розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси”, затверджена рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005р. №4840-ІV „Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси” є єдиним чинним правовим актом, що регулює питання розрахунку розміру орендної плати за комунальне майно у м. Одесі. Відповідно до п.8 затвердженої методики, розмір плати за оренду нерухомого майна на рік встановлюється у відсотках від експертної вартості цього майна.

Позивачем не надано суду доказів щодо внесення змін до чинної „Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси”, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005р. №4840-ІV „Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси”.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі положень ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною три ст.762 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Крім того, позивач у судовому засіданні підтвердив, що на час розгляду справи до Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої Рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005 року №4840-ІV відповідні зміни не вносилися.

Посилання позивача на внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у зв'язку з прийняттям Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік”, не приймається судом до уваги в якості підстави, передбаченої ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до ст.19 цього Закону Методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначається органами місцевого самоврядування.

При цьому, Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 відповідно до ч.2 ст.19 Закону „Про оренду державного та комунального майна”, розроблена з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду державного майна та не розповсюджується на комунальне майно.

Щодо посилання позивача у своїх додаткових поясненнях на розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №301-р. „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна”, суд зазначає наступне: як вбачається із змісту зазначеного розпорядження, ним, відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно.

Таким чином, прийняття зазначеного розпорядження не зумовлює автоматичне розповсюдження на комунальне майно затверджених Кабінетом Міністрів України орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, у даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з орендою комунального майна.

Згідно до ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, яка кореспондується з положенням ст.629 Цивільного кодексу України, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

У відповідності до положень ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди 26.06.2007 р., а позовну заяву до господарського суду, як свідчить штамп канцелярії, подав 09.06.2010 р.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить внести зміни до додатку 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 902/А/5 від 24.07.2006 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), який укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради в особі ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1, розрахунок орендної плати з 01 січня 2007 р., згідно якому розмір орендної плати становитиме 723,99 грн. з урахуванням індексу інфляції та ПДВ в місяць, тобто із зворотною дією.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про внесення змін до вищезазначеного договору оренди з 01.01.2007 р. не відповідають принципам цивільного та господарського права, взагалі, та приписам ст.188 Господарського кодексу України та ст.653 Цивільного кодексу України, зокрема.

Твердження позивача про те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено що орендна плата за комунальне майно встановлюється за Методикою розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, судом до уваги не приймаються як необґрунтовані та не підтверджені нормами чинного законодавства.

З огляду на вищезазначене, у позові Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про зміну у додатку 1 до договору оренди підвального нежитлового приміщення № 902/А/5 від 24.07.2006 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), який укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради в особі ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1, розрахунок орендної плати з 01 січня 2007 року в редакції позивача - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 32,33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 06.07.2010р.

Суддя

Попередній документ
11356266
Наступний документ
11356269
Інформація про рішення:
№ рішення: 11356267
№ справи: 12/78-10-2553
Дата рішення: 05.07.2010
Дата публікації: 29.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Інший спір про орендні правовідносини