91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.09.10 Справа № 17/189.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Декарт метал трейдінг”, м. Луганськ
про стягнення 488 грн. 73 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Голоколосова Л.І., довіреність №40 від 01.01.2010;
від відповідача -не прибув
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за спожиту реактивну електроенергію у сумі 388,74 грн., пені у сумі 10,23 грн., 3% річних у сумі 17,85 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 71,91 грн., за договором про постачання електричної енергії №184 від 20.06.2007.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 27.08.2010, 13.09.2010, 23.03.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
20.06.2007 між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (позивач у справі) та ТОВ «Декарт метал трейдінг»(відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 184 (далі -Договір), за яким Постачальник - ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», зобов'язався постачати електричну енергію, а Споживач - ТОВ «Декарт метал трейдінг»зобов'язалося оплачувати Постачальнику її вартість.
У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
На виконання умов вказаного договору позивачем протягом листопада -грудня 2008 року (включно) було поставлено електричну енергію відповідачеві.
Однак, відповідачем умови договору по оплаті за перетікання реактивної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з оплати за перетікання реактивної електроенергії за період з листопада по грудень 2008 року (включно) у сумі 388 грн. 74 коп., на сплату якої позивачем було виставлено рахунки № 184/11/3 від 01.12.2008 та № 184/12/3 від 01.01.2008, вручення яких відповідачу підтверджується матеріалами справи.
Також позивачем заявлено до стягнення вимоги про стягнення пені у сумі 10,23 грн., 3% річних у сумі 17,85 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 71,91 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов'язання по перерахуванню позивачеві оплати за перетікання реактивної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.
Однак, за заявою кредитора Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, 23.04.2010. господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство № 20/51б стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Декарт Метал Трейдінг”, м. Луганськ, у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити податковий борг перед кредитором у загальній сумі 738490 грн. 66 коп.
Також, суд зобов'язав ініціюючого кредитора, Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську, опублікувати за свій рахунок, у 10-ти денний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Декарт Метал Трейдінг», м. Луганськ, вул. Совєтская, 20б, ід. код 32670855, в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети “Голос України” або “Урядовий кур'єр”), примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду та розпоряднику майна боржника Ковіній С.І. у строк до 14.06.2010.
На виконання вимог Закону та ухвали суду від 25.05.2010. № 20/51б ініціюючим кредитором здійснено публікацію оголошення в газеті «Голос України»від 18.06.2010. №111(4861) про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Декарт Метал Трейдінг».
Як свідчать матеріали справи, розпорядником майна надано до суду реєстр вимог кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що право вимоги у позивача виникло ще до порушення справи про банкрутство та опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство для звернення кредиторів з вимогами саме в межах процедури банкрутства.
Відповідно до пункту 8.13 Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 N 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно частини 2 статті 14 вказаного Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Суд не вбачає підстав зупиняти провадження у даній справі, оскільки публікація оголошення відбулась 18.06.2010, а позивач, звернувся до суду 28.07.2010 з даними позовними вимогами. Станом на час слухання справи, позивач не надав суду доказів звернення з його вимогами до боржника в межах справи про банкрутство.
Отже, позивачем пропущений місячний строк з дня публікації на звернення з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, а тому у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача на підставі ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача..
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 27.09.2010.
Суддя О.С. Фонова