91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.09.10 Справа № 4/250
Розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області
до Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 7 300 грн. 00 коп.
Суддя Батюк Г.М.
секретар судового засідання: Макаренко В.А.
за участю представників сторін :
від позивача -Федорова О.А., довіреність № Н-01/3308 від 28.09.10.,
від відповідача -Бондаренко В.А., довіреність № 1-3/3д-43 від 02.06.10;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 7 300 грн. 00 коп.
Представник позивача запереченням на відзив від 23.09.2010 № 412/616 вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.
Представник відповідача відзивом на позовну заяву № 10/16-3 від 08.09.2010 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивачем в порушення пункту 9 Правил складання актів під час складання комерційного акту № АО 651726/7 від 13.04.2010 взагалі не було зазначено відомостей про стан захисного маркування при перевірці маси вантажу.
Представник відповідача надав до суду клопотання, від 22.09.2010 № 10/16-03 про зменшення суми штрафних санкцій у зв'язку із скрутним матеріально - фінансовим становищем підприємства та те, що підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості, забезпечує енергоносіями юридичних та фізичних осіб.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача та позивача, суд
Так, 13.04.2009 зі станції відправлення Фащевка Донецької залізниці на станцію Новий світ Донецької залізниці за перевізним документом, а саме накладною № 52265421 Державне підприємство “Ровенькиантрацит” відправило вантаж -вугілля антрацит у вагоні № 65376303, вагою брутто 90220 кг., нетто -69000 кг, тара -21220 кг.
На станції Новий світ Донецької залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу і встановлено, що в накладній № 52265421 у вагоні № 65376303 маса нетто вказана 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса нетто склала 62880 кг, що менше ніж вказано у накладній на 6120 кг.(а.с.13).
За даним фактом складено комерційний акт № АQ651726/7 від 13.04.2010 (.с.9).
За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 7300 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві, але просить зменшити розмір штрафу.
Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Так, по прибутті вагонів на станцію Новий світ Донецької залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 52265421 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 65376303. Відповідно до даного факту був складений комерційний акт № АQ651726/7 від 13.04.2010 (.с.9).
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту № АQ651726/7 від 13.04.2010 (.с.9) контрольне переважування вагону № 65376303 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Перевіркою було виявлено, що в накладній № 52265421 у вагоні № 65376303 маса нетто вказана 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса нетто склала 62880 кг, що менше ніж вказано у накладній на 6120 кг.(а.с.13).
На адресу відповідача була надіслана претензія від 28.05.2010 № 101/0325 з вимогою сплатити суму штрафу, відповідач відповіді на претензію не надав, штраф не сплатив.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту, за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення), а саме:
- провізна плата по накладній №52265421 становить -1430 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 1430грн. 00 коп. х 5 = 7300 грн. 00 коп.
Сума штрафу складає 7300 грн. 00 коп.
Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.
Отже, позивачем переваження вантажу на станції Новий світ Донецької залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на вагах (технічний паспорт ваг №0301, тип ваг-механічний, модифікація ваг ВПП 150 ), яких проведена повірка 19.03.2010 та вказано , що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи .
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).
Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.
Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться в фінансовій кризі, що проявляється в значному зменшенні обсягів виробництва, мізерну кількість контрагентів, що тягне за собою неотримання запланованих грошових коштів, заборгованість із заробітній плати, заборгованість перед іншими підприємствами за надані послуги та товари, у тому числі й перед комунальними та податковими органами, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 1430 грн. 00 коп.
У стягненні решти суми слід відмовити.
За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі провізної плати в сумі 1430 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.
Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрат по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судовому засіданні 23.09.2010 була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.
Повернути позивачу платіжне доручення № 1834 від 25 червня 2010 року на суму 236 грн. 00 коп. -витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м.Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 32320704 на користь Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, вул. Скрипника, 97, м. Ясинувата Донецької області, код ЄДРПОУ 25905191 штраф у розмірі 1430 грн. 00 коп.., витрати на сплачене держмито 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Повернути Державному підприємству “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, вул. Скрипника, 97, м. Ясинувата Донецької області, код ЄДРПОУ 25905191 платіжне доручення № 1834 від 25 червня 2010 року на суму 236 грн. 00 коп. -витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено -27.09.2010 року.
Суддя Г.М.Батюк
Пом. судді Ю.А.Зайцева