91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.09.10 Справа № 5/40
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Попаснянського житлово-комунального об'єднання, м. Попасна Луганської області
про стягнення 2280098,35 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
представники сторін:
від позивача -Бережний Р.В. дов. №6/10 від 11.01.2010
від відповідача -Водолазський Г.П. дов. б/н від 12.07.2010
Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений природний газ у сумі 1826319 грн. 05 коп., пені у сумі 178338 грн. 23 коп., інфляційні нарахування у сумі 203776 грн. 95 коп. та трьох відсотків річних у сумі 71664 грн. 12 коп. за неналежне виконання умов договору № 06/08-1706 БО-20 від 29.09.2008 року.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на тяжкий фінансових стан підприємства та на те, що в липні 2010р. позивачу перераховано 24,5 тис. грн., в серпні 9.4 тис. грн., в вересні 1,1 тис. грн., тому просить суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні з 13.09.2010 по 23.09.2010 оголошувалась перерва.
Після оголошеної перерви додаткових пояснень чи заперечень від сторін не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
29 вересня 2008 року дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивач, постачальник) та Попаснянське житлово-комунальне об'єднання (відповідач, покупець) уклали договір № 06/08-1706 БО-20 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у ст. 2 договору та додатковій угоді № 2 (п. 1.1).
Пунктом 4.4 договору сторони передбачили обов'язок покупця надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та встановили, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.6.1).
Згідно п.6.1 договору № 06/08-1706 БО-20 від 29.09.2008 року оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування до 20 та 30(31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов вказаного договору, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ за період з листопада 2008 року по березень 2009 року на загальну суму 2976319,05 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками і не спростовано відповідачем.
Натомість, відповідачем оплата за поставлений позивачем газ здійснювалася несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений газ у сумі 1826319 грн. 05 коп., розмір якої підтверджений матеріалами справи та її фактичними обставинами.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого газу встановлений судом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1826319 грн. 05 коп. основного боргу, який доведений матеріалами справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами пунктів 7.2, 7.10 Договору, передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. п. 7.2, 7.10 договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 178338 грн.23 коп.
Втім, оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 178328,80 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 178338,23 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 178328,80 грн.
Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної норми цивільного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулись протягом листопада 2008 року - березня 2009 року у загальному розмірі 203776 грн. 95 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 71664 грн. 12 коп. які нараховані з урахуванням часткових оплат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів повного виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на скрутне становище підприємства та можливість негативних наслідків для підприємства в разі задоволення позову, оскільки той факт, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані не звільняє його від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого газу. Не приймає суд до уваги і доводи відповідача про перерахування в липні 2010р. позивачу 24,5 тис. грн.., в серпні 9.4 тис. грн.., в вересні 1,1 тис. грн., оскільки доказів того, що здійснені оплати були проведені саме для погашення заборгованості по договору №06/08-1706 БО-20 від 29.09.2008 суду не надано, тоді як між сторонами кожного року укладаються договори на поставку природного газу.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Попаснянського житлово-комунального об'єднання, вул. Первомайська, 34, м. Попасна Луганської області, код 05445416 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденко, 1, м. Київ, код 31301827, заборгованість в сумі 1826319 грн. 05 коп., пеню в сумі 178328 грн. 80 коп., інфляційні нарахування в сумі 203776 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 71664 грн. 12 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 22800 грн. 91 коп. та 235 грн. 99 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.В.Васильченко