ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
22 вересня 2010 р. Справа № 26/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі
розглянувши матеріали
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-
Франківського управління по експлуатації газового господарства
вул. Ленкавського, 20, м. Івано - Франківськ, 76010
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус"
вул. Донцова,13/6, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості за використаний природний газ в сумі 3 215,05 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Ільків Л.М. юрисконсульт Івано-Франківського УЕГГ, (довіреність №05-16/2040 від 29.12.2009р.);
від відповідача: Рибалов В.О. - директор ТзОВ "Бонус".
Відкрите акціонерне товариство “Івано-Франківськгаз” в особі його відокремленого підрозділу Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх.№3884 від 25.08.10) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус” заборгованості за газопостачання в розмірі 3215,05 грн.
Ухвалою суду від 27.08.10 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.10.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання (а.с.2).
Ухвалою суду від 09.09.10 розгляд справи було відкладено на 22.09.10.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача заперечення не подав і в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив.
01 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №4991 на постачання та транспортування природного газу (далі -Договір). Відповідно до пунктів 1.1.та 1.2. Договору предметом Договору є надання послуг виконавцем послуг (позивач) замовнику (відповідач) по транспортуванню та постачанню природного газу та оплату наданих послуг замовником (а.с.7). Відповідно до розділу 6 Порядок розрахунків за послуги по транспортуванню та постачанню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами (а.с.8). Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється замовником на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний до 10 числа місяця наступного за звітним).
Як підтверджується матеріалами справи (а.с.9-11), відповідач отримав 3508 куб.м газу на загальну суму 9405,67 грн., про що свідчать підписані ним акти приймання-передачі від 31.01.09., 27.02.09, 27.04.09, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні. Оплата здійснена відповідачем на суму 5188,78 грн., при цьому останній платіж відбувся в жовтні 2009 року. Сума заборгованості станом на 14.05.10 складає 2558,28 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, на підставі вищенаведених норм законодавства, суд прийшов до висновку, що Договір на постачання та транспортування природного газу, що укладений між позивачем та відповідачем 01.01.09., відповідає вимогам законодавства, а тому є обов'язковим для виконання сторонами. Зважаючи на те, що послуги у відповідності до Договору надавались позивачем у повному обсязі, однак відповідачем, хоча і визнаються в повному обсязі, але оплачені тільки частково, вимогу про стягнення заборгованості основного богу в сумі 2558 грн. 05 коп. слід задовольнити.
Слід також визнати обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з врахуванням пені, збитків від інфляції, 3% річних і штрафу, оскільки така вимога заявлена на підставі договору і закону. Позивачем подано розрахунок суми пені, нарахованої за період з 15.11.09 по 14.05.10, яка становить 258,28 грн., а також розрахунок суми 3% річних, збитків від інфляції за цей же період, які становлять відповідно 38,06грн. та 180,95 грн. і штрафу 179,11 грн. Правильність нарахування сум пені, 3% річних, збитків від інфляції, штрафу перевірена судом.
Відповідно до пункту 7.5. Договору за порушення строків виконання зобов'язань замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (а.с.8).
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 549, 551, 624, 629, 901, 903, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківськгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус” про стягнення 3215, 05 грн. заборгованості за використаний природній газ задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус” (вул. Донцова, 13/6, м.Івано-Франківськ) код ЄДРПОУ 24684204, на користь Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківськгаз”(вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ) код ЄДРПОУ 03361046, 3215,05 грн. (три тисячі двісті п'ятнадцять грн. 05 коп.) - заборгованості з врахуванням пені, 3% річних, збитків від інфляції та штрафу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Кобрин О.М.
Повне рішення складено 27.09.10
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
___________ Каркузаєва Н.Ш. 27.09.10