24.09.10р.Справа № 8/124-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ" (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р. в розмірі 615 537,00 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: П'ятигорець Ю.О. - представник (дов. б/№ від 17.05.10р.)
від відповідача: Ясногор І.В. - представник (дов. б/№ від 20.08.09р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р. в розмірі 615 537,00 грн.
Сума позову складається з суми основного боргу.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений цукор-пісок за період з 09.01.2008р. по 22.01.2008р. та поставлену продукцію виробничо-технічного призначення, на загальну суму 615 537,00 грн.
Відповідач у своєму відзиві на позов проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що у договорі поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р. сторонами не досягнуто згоди щодо поставки цукру, не погоджено його ціну, кількість та вимоги по якості. Крім того, пунктом 9.7. договору встановлено, що строк дії договору закінчився 31.12.2006р., а поставка цукру на суму 615 525,00 грн. була здійснена у січні 2008 року, що підтверджується відповідними накладними, отже вказана заборгованість не є предметом розгляду у даній справі. А заборгованість у розмірі 12,00 грн. за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення, відповідно до умов того ж договору, була оплачена відповідачем 28.07.2010р., що підтверджується квитанцією № 32683.747.2, де зазначено призначення платежу: "за обладнання по договору № 130-03-Х від 10.05.2006р.", копія якої долучена до матеріалів справи відповідачем.
Ухвалою в.о. голови господарського суду від 29.07.10р. строк вирішення спору було продовжено по 24.09.10р. включно.
У судовому засіданні було оголошено перерву з 29.07.10р. по 24.09.10р.
Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
10.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 130-03-Х (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного вжитку (далі-товар), марка, ціна, кількість та якісні показники якого визначені в специфікаціях, які знаходяться у додатках до договору та є його невід'ємними частинами. Ціна за одну одиницю кожного товару визначається у відповідності до специфікацій. Вартість поставленого товару є вартістю даного договору та визначається у відповідності до специфікацій, які є його невід'ємними частинами. Договір було укладено на строк до 31.12.2006р. (п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору, датою поставки кожної партії товару вважається дата виписки матеріальної накладної.
Між позивачем та відповідачем також було підписано Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток № 3 до договору від 01.06.2006р. на поставку обладнання на суму 201 354,72 грн. Пунктом 3 вищевказаних додатків передбачена можливість часткової або повної попередньої оплати.
На виконання умов договору, позивач здійснив поставку вказаного у додатках до договору обладнання, що підтверджується відповідними видатковими накладними, але відповідачем 29.11.2006р. перераховано позивачу лише 201 342,63 грн. з призначенням платежу "за обладнання по договору № 130-03-Х від 10.05.2006р.", що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 29.11.2006р.
Отже, позивач стверджує, що у відповідача існує заборгованість перед ним за вищевказаними поставками у розмірі 12,00 грн., яка виникла внаслідок часткової оплати поставленого обладнання у сумі 201 342,63 грн.
Матеріалами справи встановлено, що заборгованість у розмірі 12,00 грн. за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення, відповідно до умов договору була оплачена відповідачем 28.07.2010р., що підтверджується квитанцією № 32683.747.2, де зазначено призначення платежу: "за обладнання по договору № 130-03-Х від 10.05.2006р.", копія якої долучена до матеріалів справи відповідачем.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 12,00 грн. за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення, відповідно до умов договору поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р., у зв'язку з тим, що відповідачем 28.07.10р. була погашена вказана заборгованість.
Господарським судом також встановлено.
Позивачем в період з 09.01.2008р. по 22.01.2008р. поставлено, а відповідачем прийнято товар - цукор-пісок, на загальну суму 615 525, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними за вказаний період, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16-26). У вказаних видаткових накладних зазначено, що поставка відбулася на підставі договору № 130-03-Х від 10.05.2006р.
Вказаний товар на суму 615 525,00 грн. відповідачем оплачений не був, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем.
Оскільки строки оплати отриманого товару сторонами не передбачені позивачем 21.05.2010р., у відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, направлено на адресу відповідача вимогу № 0787 від 19.05.10р. про погашення заборгованості за договором поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р. в сумі 615 537,00 грн. (сума заборгованості була визначена з урахуванням 12,00 грн., які не були сплачені за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення) протягом 7 днів з моменту пред'явлення даної вимоги.
Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.
Господарським судом визначено, що відповідно до умов договору поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р., марка, ціна, кількість та якісні показники товару визначаються в специфікаціях, які знаходяться у додатках до договору та є його невід'ємними частинами. Сторонами підтверджено, що поставка цукру-піску у період з 09.01.2008р. по 22.01.2008р. здійснювалась сторонами без оформлення відповідних специфікацій, як визначено умовами договору, але у видаткових накладних за вказаний період зазначено, що поставка відбулася на підставі договору № 130-03-Х від 10.05.2006р.
Крім того, 01.04.2009р. позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009р. по договору № 130-03-Х від 10.05.2006р., відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість у сумі 615 525,00 грн., а позивачем сума боргу визначена у сумі 615 537,00 грн. (з урахуванням 12,00 грн., які не були сплачені відповідачем за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення).
Отже, господарським судом встановлено, що поставка цукру-піску у період з 09.01.2008р. по 22.01.2008р. здійснювалась на підставі договору поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а також актом звірки від 01.04.2009р., де визначено сторонами підставою поставки саме вказаний договір.
Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 615 525,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 615 525,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову, а саме: щодо стягнення заборгованості за поставлений товар (цукор-пісок) у розмірі 615 525,00 грн., відповідно до умов договору поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р. В частині стягнення заборгованості в сумі 12,00 грн. за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення, відповідно до умов договору поставки № 130-03-Х від 10.05.2006р., провадження у справі слід припинити.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки заборгованість у сумі 12,00 грн. погашена ним після подання позову до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 101Д/11; код ЄДРПОУ 24996375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" (49005, м. Дніпропетровськ, вул.Обручева, 17; код ЄДРПОУ 23371532) - 615 525 грн. 00 коп. основного боргу, 6 155 грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12,00 грн. припинити.
Суддя І.Ю. Дубінін