Ухвала від 21.09.2010 по справі 11-332

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці «21» вересня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюка В.І.

Суддів Кифлюка В.Ф., Колотило О.О.

при секретарі Ватаманюк-Ірініч М.Я.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

адвокатів ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівців Моргоч Н.В. на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 12 липня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Молдови, громадянина України, молдованина, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

за ч.2 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Міру запобіжного заходу змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вирішено долю речових доказів.

Справа № 11 -332/2010 р. Головуючий у І інстанції: Скуляк І.А.

Категорія: ст.185ч.1, 2 КК України Доповідач: Петлюк В.І.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, не працюючий, мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Міру запобіжного заходу змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вирішено долю речових доказів.

Як зазначено у вироку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано судом винуватими та засуджено за злочини, вчинені ними за таких обставин.

В середині серпня 2009 року, близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_3, переслідуючи корисливі мотиви особистого збагачення направлені на таємне викрадення чужого майна, умисно, незаконно, діючи спільно з малолітнім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, та перебуваючи поряд з АДРЕСА_3, підійшли до автомобіля НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_5, і з бензобаку вказаного автомобіля, з використанням пластикового шлангу, таємно викрав 30 літрів бензину марки АИ -92 вартістю 6,4 грн. за літр, викраденим ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 192 грн. З розпорядився на свою користь.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 в кінці серпня 2009 року, близько 01 год. 00 хв. повторно, діючи спільно з малолітнім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, та перебуваючи поряд з АДРЕСА_4 підійшли до автомобіля НОМЕР_2, який належить гр-ну ОСОБА_6, і з даху вказаного автомобіля, таємно викрав металевий автомобільний багажник, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн. З викраденим ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свою користь.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 04.11.2009 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4, умисно, незаконно, повторно, перебуваючи поряд з АДРЕСА_5 в м.Чернівці, підійшли до автомобіля НОМЕР_3, який належить громадянці ОСОБА_7, та проникши в салон автомобіля таємно викрали: чотири ковпаки для коліс вартістю 65 грн., комплект чохлів на сидіння вартістю 300 грн., ліхтарик вартістю 35 грн., запасне колесо від автомобіля вартістю 425 гривень, чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 825 грн. З викраденим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на свою користь.

Крім того, в грудні 2009 року, близько 01 год. 00 хв., неповнолітній ОСОБА_4 повторно, перебуваючи поряд з АДРЕСА_6, підійшов до автомобіля НОМЕР_4, який належить громадянину ОСОБА_8, та шляхом пошкодження замка дверей проник у салон вказаного автомобіля звідки таємно викрав: зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокія» вартістю 35 грн., матерчату сумочку для утримування мобільного телефону вартістю 30 грн., біжутерію вартістю 50 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 115 грн. З викраденим ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свою користь.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 січня 2010 року, о 13 год. 06 хв., ОСОБА_3, попередньо вступивши в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_4, повторно, знаходячись на автостоянці поряд з супермаркетом «Пакко» по пров. Складському 3а, в м. Чернівці та діючи за розподілом ролей, згідно якого ОСОБА_3 спостерігав за обстановкою з метою недопущення виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_4 шляхом підбору ключа відчинив двері автомобіля «Фольксваген-транспортер Т4» номерний знак НОМЕР_5, що належить громадянину ОСОБА_9 ОСОБА_10, викрав особисте майно останнього - мобільний телефон «Нокія 3510і» вартістю 571,55 грн.., та гроші в сумі 1000 грн., завдавши ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 1571,55грн., та особисте майно гр.-ки ОСОБА_9 ОСОБА_11 - гаманець вартістю 114,31 коп., гроші в сумі 250 ЄВРО, вартість яких, згідно довідки національного банку України станом на 20.01.2010 року складала 2857,76 грн., гроші в сумі 300 румунських лей, вартість яких згідно довідки Національного банку України станом на 20.01.2010 року складала 818,43 грн., завдавши останній матеріальної шкоди на суму 3790,5 грн.. З викраденим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли, викрадене розділили між собою, та розпорядилися ним на свою користь.

Крім того, 20 січня 2010 року, біля 10 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_4 повторно, перебуваючи на автостоянці ринку «Добробут» по вул. Калинівській 13 «Б» в м.Чернівці, підійшов до автомобіля марки «Фольксваген Транспортер Т4» д.н.з. НОМЕР_6, який належить громадянину ОСОБА_12, та шляхом підбору ключа відчинив двері зазначеного автомобіля, проник у салон звідки таємно викрав: мобільний телефон «Нокія 6500» вартістю 2900 гривень зі стартовим пакетом «МТС» вартістю 25 грн., автомобільний телевізор «Міyota» вартістю 1230 грн., автомагнітолу «PROLOGY» вартістю 2380 грн., флеш картку «Sony» вартістю 100 грн., флеш карту «Transcend» вартістю 200 грн., заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 6835 грн. З викраденим ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядилися на свою користь.

В апеляційній скарзі прокурор не заперечуючи кваліфікації дій засуджених порушує питання про скасування вироку із-за м'якості призначеного засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, оскільки вважає, що судом не враховано тяжкості вчиненого ними злочину та особи засуджених.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вважають, що вирок районного суду, як законний слід залишити без змін, а апеляцію прокурора як необґрунтовану без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі й перевіреними в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_3 за ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України, а ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною.

Доводи прокурора про призначення засудженим надто м'якої міри покарання не можна визнати обґрунтованими. Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Рішення суду в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умотивоване відповідно до ст. 65 КК України.

У судовому засіданні засуджені визнали свою вину у вчинених ними злочинах, щиро розкаялись та завірили суд про недопустимість подібного в майбутньому.

Крім цього, суд правильно врахував активне сприяння у розкритті вчинених ними злочинів, позитивні характеристики за місцем проживання та праці, що свідчить і про зайняття ними суспільно-корисною працею.

З урахуванням того, що засуджені до кримінальної відповідальності притягаються вперше, в цілому відшкодували потерпілим завдані ними збитки, і те, що потерпілі не наполягали на суворій мірі покарання, та просили не позбавляти засуджених волі, що ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину, а ОСОБА_4 вчинив злочин в п'ятнадцятирічному віці, до якого суд проявив додаткову сумлінність та їхні матері є інвалідами, дійшов до обґрунтованого висновку про можливе їх виправлення без відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, суд першої інстанції призначаючи покарання засудженим дотримав вимоги кримінально-процесуального кодексу України, і призначив покарання, яке за своїм видом і розміром, є необхідним і достатнім для їхнього виправлення та попередження нових злочинів, а тому вважати, що це покарання є явно м'яким колегія суддів не вбачає.

Тому підстав для скасування вироку у цій частині з мотивів наведених в апеляції прокурора, колегія суддів не знаходить.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_4 являється неповнолітньою особою, на яку поширюються особливі правила як призначення покарання, так і звільнення від нього, колегія суддів вважає, що районний суд при призначенні йому покарання замість ст. 104 КК України помилково застосував ст. 75 КК України, а тому у цій частині у вирок необхідно внести відповідні зміни.

Інших обґрунтованих доводів щодо незаконності постановленого щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судового рішення в апеляційній скарзі не зазначено.

З огляду на наведене колегія суддів підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судового рішення не вбачає.

Виходячи з викладеного колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 371 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12 липня 2010 року щодо ОСОБА_4 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженими за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 рік 6 місяців, а на підставі ст. 104 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

У решті вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни.

Головуючий В.І. Петлюк

Судді В.Ф. Кифлюк

О.О.Колотило

Попередній документ
11355507
Наступний документ
11355510
Інформація про рішення:
№ рішення: 11355509
№ справи: 11-332
Дата рішення: 21.09.2010
Дата публікації: 19.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Чернівецької області
Категорія справи: