Справа № 369/11731/23
Провадження № 2-о/369/376/23
РІШЕННЯ
Іменем України
19.09.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Пінкевич Н.С.
при секретарі: Тертична К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року заявник звернувся до суду із зазначеною заявою. Свої вимоги мотивував тим, що він звернувсь до ГУПФУ з заявою про призначення пенсії. У призначенні пенсії йому було відмовлено, оскільки на першій сторінці трудової книжки дата заповнення дописана чорнилом іншого кольору, перша сторінка засвідчена нечітким відбитком печатки. В даний час через дану розбіжність, він не може отримати пенсію, тому вважає своє право порушеним.
Просив суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки НОМЕР_1 , заповненої 24.04.1985, з усіма записами в трудовій книжці.
У судове засідання заявник не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив заяву задоволити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України розгляд справи провів у відсутність сторін.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються справи про встановлення фактів належності особі документів.
Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , який є внутрішньо переміщеною особою, 05 липня 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області за призначенням пенсії за віком.
Але ОСОБА_1 отримав повідомлення про відмову у призначенні пенсії. При цьому у листі вказано, що до страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_1 , дата заповнення 24.04.1985, оскільки на першій сторінці трудової книжки дата заповнення дописана чорнилом іншого кольору та перша сторінка засвідчена нечітким відбитком печатки.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Усунути даний недолік по трудовій книжці ОСОБА_1 немає можливості, підприємства, яке заповнювало трудову книжку вже не існує.
Частиною 1 ст.319 ЦПК України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1, 7 постанові № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Відповідно правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Також Верховний Суд у цій постанові погодився з позиціє викладеною судами першої і апеляційної інстанції, де зазначено, що:
«Відсутність посилання чи неточних записів у документах по обліку трудового стажу, неналежним чином оформлена трудова книжка, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки заявник, як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації, з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.»
З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту належності трудової книжки необхідне заявнику для отримання пенсії.
Відповідно до п. 12 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.
Інформація, яка міститься в трудовій книжці підтверджується, паспортними даними, свідоцтвом про народження, військовим квитком, а також випискою Форма РС- право із страхового стажу, яка надана Пенсійним фондом. Зокрема у виписці зазначені коди ЄДРПОУ, які збігаються з кодами на печатках у трудовій книжці починаючи з 2002 року.
Крім того, ОСОБА_2 і по цей час працює, про що зазначено в цій трудовій книжці.
У ході дослідження матеріалів справи та перевірки їх доказами суд прийшов до висновків, що знайшли своє підтвердження факт належності трудової книжки заявнику. Зазначені факти підтверджується наявними у справі доказами, в тому числі свідоцтвом про народження, паспортом, тощо, дослідженими судом під час розгляду справи, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявниця у інший спосіб не може довести факт належності документу і зазначені обставини перешкоджають подальшому оформленню нею пенсії у визначений законом спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.
Відтак, сплачений ОСОБА_3 при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.
Керуючись ст.ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки НОМЕР_1 , заповненої 24.04.1985, з усіма записами в трудовій книжці.
Інформація про заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ